"Зелені кнопочки": Чому більшість "слуг" в Раді мовчать і що станеться, коли вони почнуть виступати

У Комітеті виборців порахували: 58 монобільшовиків жодного разу не виступали в парламенті, ще 150 мали не більше трьох виступів. У чому ж причина мовчазності "нових облич"?

"Зелені кнопочки": Чому більшість "слуг"…

"Аналіз виступів на пленарних засіданнях Верховної Ради показує, що половина депутатів монобільшості фактично мовчить. Причин такої ситуації може бути дві. Перша - вроджена сором’язливість, що не притаманно для професії політика. Друга – нездатність висловити свою думку, коли депутат не може сформувати свою позицію в складному процесі законотворчості і віддає перевагу відмовчуванню при розгляді важливих питань або й повна відсутність власної думки", – пояснив отримані дані голова КВУ Олексій Кошель.

Цікаво, що серед мовчунів – три заступники голови фракції: Юрій Корявченков (він же Юзік), Микола Тищенко і Максим Ткаченко. Тобто, особи, уповноважені фракцією представляти її позицію. Пан Ткаченко запам’ятався словесною перепалкою біля президії з удвічі старшим за нього депутатом "Батьківщини" Олексієм Кучеренком, якого "слуга" обматюкав у відповідь на репліку "тимошенківця" про "малолітніх клоунів".

Юрій Корявченков в якості нардепа став знаменитий восени минулого року, після оприлюднення аудіозапису розмов із керівництвом поліції Кривого Рогу. На них обговорювалося відкриття кримінальних справ проти попередників. Сам Юзік із "кварталу" згодом пояснював: ні на кого не тиснув, а лише передавав очікування містян. 

Третій парламентський мовчун, Микола Тищенко, аж ніяк не належить до "людей у футлярі", він часто дає коментарі, з’являється в різних ефірах, де, правда, втрапляє в кумедні ситуації. Востаннє, коли не міг назвати точну кількість своїх колег по парламенту.

А намір Тищенка балотуватися в мери Києва обіцяє розкрити його ораторські таланти на повну. Так що, може, виборці до осені ще почують виступи пана Миколи і з парламентської трибуни.  

Інші неговіркі "слуги" - переважно мажоритарники. Причому є серед них і доволі плодовиті законотворці. Але часто – в якості колективних авторів законопроектів. І цим монобільшовики нагадують "регіоналів": у часи, коли соратники Януковича формували парламентську більшість, в їхній фракції були розписані ролі, а коло спікерів - досить обмежене. І не лише тому, щоб не набалакали дурниць, просто частині тодішніх депутатів публічність була ні до чого. Аби зайвий раз не нагадувати про цікаві бекграунди. Схожа ситуація і тут: поки ці хлопці і дівчата мовчать, доти виборці не пересвідчуються у правдивості слів голови фракції "зелених" Давида Арахамії, що "нові обличчя" не надто розбираються в складних ситуаціях. До того ж, перебування в тіні – це ще й захисний механізм. Аби, по-перше, опоненти не шукали, до якої ж олігархічної групи належить цей депутат, а, по-друге – це захист і від своїх. Он Брагар виліз в ефір, розповів про продаж собаки, і тепер взагалі замовк, просто перетворився на "зелену кнопочку".

Тож поки така значна кількість "слуг" слухняно не розкривають роти, доти фракція триматиметься купи. І, навпаки, щойно у цих депутатів знайдеться, що сказати, "зелена" монобільшість посиплеться. Варто згадати, скільки цікавих внутрішніх таємниць винесли на огляд громади лише двоє "відступників" - Анна Скороход і Антон Поляков, яких виключили із фракційних лав. А якщо таких буде з десяток? 

Це – перший момент. Але є і другий: судячи з того, що в сесійній залі, в телевізійних ефірах та в інтерв’ю розповідають спікери, яким дозволили подавати голос, мовчуни на їх тлі виглядають в цілому краще. Може, поміняти їх місцями?

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"