Момент для плану "Б": Чому розмова Путіна з Меркель не потішить Зеленського

Сьогодні президент Росії Володимир Путін по телефону поспілкувався з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. За даними прес-служби Кремля, окрім Нагірного Карабаху та роздумів про боротьбу з епідемією коронавірусу, у них знайшлася хвилинка і для того, щоби згадати про війну на Донбасі. Яку російський президент, щоб ніхто не засумнівався, вкотре назвав "внутрішньоукраїнським конфліктом".

В якості позитивної частини розмови лідери двох країн констатували, що перемир'я в регіоні "загалом дотримується". При цьому була "висловлена ​​заклопотаність через відсутність прогресу в реалізації політичних аспектів Мінських домовленостей", рівно як і рішень, прийнятих рік тому на саміті "нормандської четвірки" в Парижі. Судячи з турботи про "політичні аспекти" врегулювання, не складно здогадатися, що "заклопотаним" був Кремль – хоч прямо цього російська прес-служба і не вказала.

Після чого сторони знову озвучили мантру про безальтернативність Мінських угод як основи врегулювання, "підтвердили намір продовжити спільну роботу в "нормандському форматі", в тому числі, по лінії політичних радників лідерів Росії, ФРН, Франції та України", - і далі переключилися на коронавірус.

Першим, особливо неприємним для Банкової висновком із цієї розмови може стати той факт, що нової зустрічі у нормандському форматі на рівні лідерів до Нового року не трапиться. В іншому випадку на зустрічі 7 грудня про це мали би бути бодай якісь згадки.

Оскільки їх не було, то можна припустити, що і листопадові заяви Зеленського про необхідність такої зустрічі, і чисельні репліки Кравчука та решти представників української делегації у мінській ТКГ на цю ж тему залишилися без уваги. Також, скоріше за все, не трапиться і скорої зустрічі у форматі четвірки на рівні міністрів закордонних справ. Цей формат впродовж 2020 року фактично помер – і реанімувати його Москва, судячи з усього, не збирається.

Втім, і назвати цю розмову "повною перемогою" Росії теж було б нелогічно. Оскільки впродовж усієї другої половини 2020 року очільник російської делегації в ТКГ Борис Гризлов неодноразово заявляв про необхідність поховати і нормандський формат на рівні політичних радників. Судячи з результатів розмови, цього не трапилося. Скоріше за все – під тиском німецької сторони, яка зацікавлена зберегти якусь подобу балансу між "мінським" та "нормандським" форматами переговорів.

А загалом, вже 25 листопада, коли на переговорах ТКГ по Донбасу не було погоджено жодного пункту із тих, про які домовлялися в Парижі – ні про обмін полоненими, ні про роботу злощасних КПВВ, - стало зрозуміло, що цього року запланованої у Берліні зустрічі не трапиться.

Заяви російських дипломатів про те, що команда президента України Володимира Зеленського "не здатна створити умови для врегулювання в Донбасі", цю впевненість тільки підкріпили.

Таким чином, у другій половині 2020 року Росія остаточно перейшла до тактики фактичного блокування переговорів стосовно конфлікту на Донбасі. Вочевидь, сподіваючись дожити до того моменту, коли в Києві погодяться на "політичне врегулювання" конфлікту за російським сценарієм. При тому навіть мінімальний прогрес у вигляді обміну затриманими особами і відкриття нових КПВВ в результаті дій Кремля став неможливим. І Банковій доведеться навчитись з цим жити. Ну, або перейти до "плану Б" з міжнародними миротворцями. Якщо цей план існує не тільки у вигляді голосних публічних заяв.