Місяць Зеленського: "Перемоги" і "зради" нового президента

Під час виборів і у перші 30 днів президентства з вуст глави держави і його команди звучало багато обіцянок. І хоч скласти цілісну картинку ставлення до новообраного поки рано, та вже можна зрозуміти, що виконано, а чого досягти не вдалося. І який на цей момент баланс перемог і зрад у діяльності нового господаря Банкової.

Почнемо з того, що можна вважати успіхами. Міжнародна політика. Перший закордонний візит Зеленського був здійснений у Брюссель, до штаб-квартири НАТО та інституцій ЄС. Першими ж двосторонніми робочими візитами нового українського лідера стали відвідини ключових європейських столиць, Парижа і Берліна. Така географія загалом відповідає спрямованості дипломатичних кроків його попередника Петра Порошенка. Тональність і зміст заяв, які там прозвучали, теж дає підстави вважати, що євроінтеграційний і євроатлантичний вектор зовнішньої політики нашої держави поки збережено. Попри негативні очікування частини оглядачів, розвороту в бік Москви не сталося.

Змістовна частина заяв, повторимо, не протирічить у цілому лінії. якої дотримувався Порошенко: "Мінський формат" буде збережено в нинішньому вигляді, робота "нормандського формату" має відновитися, санкції Заходу проти Кремля мають бути збережені, на переговори з бойовиками Україна не піде, вимога до Росії щодо звільнення полонених – ці тези звучать у публічних заявах нинішнього президента.

Поки все настільки повторюється, що деякі експерти навіть закидають Володимиру Зеленському зашореність заданими попередником рамками і відсутність свіжих ініціатив, спрямованих на припинення вогню на Донбасі. Ну а проросійськи налаштовані критики – ті взагалі звинувачують Зеленського у "зраді" південно-східного виборця, який, мовляв, спить і бачить відновлення дружби України з агресором.

Це стратегічно. Щодо ж тактичних моментів, то Зеленський лише опановує мистецтво спілкування віч-на-віч зі світовими лідерами. Першими "вчителями" відразу стали важковаговики – Еммануель Макрон, Ангела Меркель, Анджей Дуда. І поки новообраний не робить критичних помилок. Дочекаємося, коли промовлені ним слова будуть наповнені практичним змістом.

У сегменті внутрішньої політики запам’яталася заява голови партії "Слуга народу" Дмитра Разумкова про те, що мораторій на продаж сільськогосподарських земель може бути скасовано за рік. "Потрібно, щоб власники землі могли нею користуватися… З одного боку, необхідно захистити національні інтереси, а з іншого власника", - сказав Разумков. При цьому він додав, що в Україні досі не проведено аудит сільгоспугідь. Якщо ці кроки будуть зроблені, вони можуть суттєво сприяти покращенню економічної ситуації та інвестиційного клімату.

Той же Разумков, якого називають фактичним головним речником президента, озвучив думку про шкідливість дефолту для України. Нагадаємо, такий сценарій у інтерв’ю пропонував впливовий мільярдер Ігор Коломойський, який чи то сам перебуває в орбітах інтересів Зеленського, чи то новий гарант знаходиться на орбітах Коломойського. Більше того, на вчорашній зустрічі з бізнесом президент особисто наголосив на збереженні співпраці України з Міжнародним валютним фондом і пообіцяв поважати незалежність Нацбанку. І підкреслив: "Дефолту не буде. Я просто не знав, що у пана Коломойського стільки підписників". Цю тезу в останні дні він повторював не раз під час спілкування з різними візаві в Україні і за кордоном. Каже, заяви про дефолт не лише не мають нічого спільного з його офіційною позицією, і навіть є "продуманими акціями".

Справді, стривожених висловлюваннями Коломойського інвесторів треба заспокоїти. І поки що Зеленському це вдається. Інше питання – для чого запущені ці чутки та як ситуація розвиватиметься надалі.

Між іншим, спілкування з представниками бізнес-асоціацій – ще одна традиційна річ для попереднього господаря кабінету на Банковій. На першій для себе такій зустрічі Зеленський нагадав, що чекає на ухвалення Верховною Радою закону про повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, який він вніс до парламенту. Також він окреслив перші кілька економічних реформ, які вважає пріоритетними. Серед них – згаданий Разумковим запуск ринку землі, скасування формули обрахунку ціни вугілля "Роттердам плюс", початок роботи Антикорупційного суду, податкова амністія і продовження дерегуляції для бізнесу (тут же в присутності бізнесменів оголосив про скасування понад сотні застарілих президентських указів, багато з яких і без того не діяли). Також на Банковій готують новий проект судової реформи.

Розповів Зеленський і те, що мав зустріч з українськими олігархами Віктором Пінчуком і Рінатом Ахметовим. Йшлося, зокрема, про їхній внесок у відновлення Донбасу. Озвучена загальна вартість цього відновлення – понад 300 млрд грн. "Пан Ігор Коломойський буде вкладати дуже великі гроші в інфраструктуру Донбасу, але він про це ще не знає", - жартома чи всерйоз заявив президент.

Але тут можна виявити як позитив, так і негатив. По-перше, за дужками заяви залишилося питання, на що можуть претендувати мільярдери за участь у цьому "проекті століття" від нового президента. Адже членів клубу найбагатших людей нашої країни можна називати по-різному, але навряд чи серед визначень буде термін "філантропи". По-друге, дивує бажання почати відбудову зруйнованого війною регіону тут і зараз. Підіймати з руїн доведеться, але доцільно робити це після завершення війни. Причому на наших умовах. А в ідеалі – за завдані руйнування має заплатити Росія як агресор через рішення міжнародного суду.

Не виконав Зеленський одне з головних очікувань від нього. І це добре. Йдеться про те, що майже 40 відсотків виборців Зеленського голосували за нього в сподіванні, що у свої перші 100 днів на посаді він знизить тарифи. Та на такий популізм нинішня команда з Банкової поки не зважилася. Через що вже наразилася на критику з боку представників партії Юлії Тимошенко "Батьківщина", яка виступає провайдером цього згубного для економіки кроку. Так, тимошенківський нардеп Іван Крулько нагадав, що минулого тижня Конституційний суд виніс рішення за позовом Тимошенко про неконституційність створення Нацкомісії з регулювання тарифів. Після такого рішення указом президента начебто можна знизити тарифи. Але станом на сьогодні команда президента в цьому питанні атаку популістів відбиває.

Представник президента в уряді Андрій Герус заявив, що Володимир Зеленський під час виборчої кампанії зниження тарифів прямо не обіцяв – лише пожартував на цю тему. Щоправда, невдовзі Герус за свої слова про жарт Зеленського вибачився. І додав, що президент "вже двічі скликав нараду щодо можливості пониження тарифів для населення". Тішить тут те, що у Зеленського обіцяють в процесі зниження тарифів "не спричинити девальвації, додаткової інфляції чи економічної кризи".

Загальне враження від економічної частини: поки це гарні, але слова. А все визначать справи.

Плюс на мінус…

Тепер про "зради", які мали місце протягом перших 30 ЗЕднів. Головний негатив спричинила піррова перемога юристів президента в Конституційному суді, який вчора назвав указ Зеленського про розпуск парламенту таким, що відповідає Конституції. Depo.ua вже детально аналізувало цю подію, яка може мати далекосяжні й непередбачувані наслідки. Один з яких – розхитування підвалин державних інституцій в Україні – дуже очікуваний у Кремлі.

Мало того, що правові підстави вердикту КСУ є сумнівними, то ще й незрозумілий сенс цього рішення для Банкової, яка за результатами позачергових виборів навряд чи сформує монопольну більшість у наступній Раді. Все одно доведеться домовлятися, і для чого було закладати у фундамент наступної Ради рішення із низькою легітимністю – велике питання.

Подобу авантюри має й епопея з анонсованим переїздом президентської адміністрації з Банкової в Український дім. Не аналізуватимемо всі супутні технічні, організаційна та пов’язані з державною безпекою складники цього процесу. АП, нагадаємо, вже перейменували у офіс президента. Складається враження, що ці речі роблять для відвернення уваги суспільства від інших, справді важливих речей.

Проукраїнську активну частину суспільства турбує відстороненість Банкової від гуманітарних питань. Поки там мовчать щодо небезпечних подій довкола Православної церкви України. Але відмовчатися не вийде, тому що судовий позов Московського патріархату до ПЦУ про скасування реєстрації останньої вже скоро стане джерелом нестабільності в суспільстві. Зеленський як лідер нації має озвучити свою чітку позицію щодо церковного питання.

Нарешті, персональний склад списку "Слуги народу" на парламентські вибори-2019. Це ні що інше, як власними руками зібраний генератор постійної внутрішньої напруги у майбутній фракції "Слуги" в Раді. Бо обіцяє ця фракція бути великою, ідеологічно і фахово рихлою та нестійкою. Здатність контролювати об’єднання, куди увійде різношерста компанія із 100 чи більше нардепів-списочників плюс невідомо які мажоритарники, викликає сумніви. Показово, що досі пропрезидентська партія не оприлюднила список мажоритарників. Але й майбутні лідери цієї фракції – люди в реальній політиці нові й недосвідчені.

Вже сьогодні можна спрогнозувати, що фракції як цілісної команди у Зеленського в цій Раді не буде. Ставатимемо свідками протилежних за змістом заяв, демаршів, а головне – голосувань. Тому насправді з обранням дев’ятої за ліком Ради все цікаве для президента тільки починається. Бо більшість ініціатив йому доведеться проводити через голосування. І комбінації інтересів там можливі дуже чудернацькі та несподівані.