Знеособлене шоу: Як Саакашвілі оживив пам'ять про антимайдан

Відсутність зрозумілих для людей меседжів та довіри до лідерів акції стали ключовими причинами того, що сьогоднішній мітинг під Радою нічим не відрізнявся від масовок, які час від часу політики заради піару збирають то під Нацбанком, то під урядом

Depo.Влада
17 жовтня 2017 19:00
ФОТО: depo.ua

Саакашвілі програв не бій, після чого виграє війну, а програв мало не все. Малочисельний мітинг під стінами парламенту, переважна більшість учасників якого, здавалося, передислокувалися з-під Нацбанку, де традиційно мітингують протестувальники Рабіновича, виявив одразу кілька суттєвих проблем опозиції.

Проблема перша: три головні вимоги, які озвучував і Мустафа Найем, й інші організатори заходу – новий закон про вибори за відкритими списками, створення антикорупційного суду і скасування депутатської недоторканності – зачіпають дуже незначну частину суспільства. Це теми для обговорення експертами, юристами, представниками політичного класу. Балачки про варіанти виборів депутатів дратують населення. А навколо недоторканності нардепів взагалі виник ореол напівправди. Приміром, як повне правове невігластво виглядає ідея деяких прихильників Саакашвілі ввести в дію закон про скасування імунітету вже з 1 січня 2018 року. Рада немає права змінювати повноваження для діючої каденції. З якими правами депутати прийшли, з тими ж і підуть.

Тому по ходу п'єси додалися антитарифні заяви й головний посил – Саакашвілі хоче відставки Порошенка. Таким чином, вся акція звелася до ретрансляції екс-главою Одещини особистих комплексів і образ. Що виявилося менш цікавим для публіки, аніж сутичка "сотника Володі" Парасюка з керівником УДО й екс-міністром оборони Валерієм Гелетеєм.

Проблема друга – Саакашвілі не отримав належної підтримки з боку інших політиків, на що сподівався. Його супроводжувало невеличке коло наближених соратників, але фігури першого медіа-калібру проігнорували акцію. Мер Львова і лідер "Самопомочі" Андрій Садовий ще після приїзду до нього Саакашвілі відразу після перетину кордону в Шегинях дав зрозуміти: триматиметься від опального грузина подалі. Анатолій Гриценко на своїй сторінці у соцмережах розмістив фото двох партійних стягів "Громадянської позиції", прозвітувавшись: на мітингу були 400 активістів партії. Партія Валентина Наливайченка поки ще не відзвітувалася про свій внесок в протести під орудою Саакашвілі. І чи був на площі Конституції сам екс-глава СБУ, наразі невідомо.

У масовці помітили прапори "Батьківщини", "Самопомочі", "Руху нових сил", державні знамена й червоно-чорні. Окрім них, під Радою товклися "сектанти" Балашова, вкладники банку "Михайлівський" та ціла купа "фріків". Квінтесенцією того, що відбувалося, мабуть, стали три моменти – дві сцени, невиконані обіцянки блокувати сесійну залу і провокації нацгвардійців на сутички. Дві сцени на одному мітингу або ляп організаторів, або чиясь свідома підстава. Обіцянку заблокувати трибуну дають тоді, коли маєш для цього ресурс. Що ж до провокування силовиків, то це виключно через безсилля.

Проблема третя: поки одні мітингували, інші використовували фактично чужу акцію для підвищення градусу власних політичних заяв. Це стосується не лише Юлії Тимошенко, яка ніколи не пропускала таких нагод. Варто почитати стенограму сьогоднішнього засідання ВР, аби зрозуміти: до мітингу на словах не примазався тільки лінивий. Так траплялося й раніше, проте сьогодні мітинг був нічийним – у нього не було лідерів, Саакашвілі більше виглядав як гість – щось сказав і пішов, не було видно, щоб хтось з організаторів опікувався питаннями безпеки. Навіть їжу почали підвозити після того, як один із мітингувальників зомлів. Простіше кажучи, якби, не дай Бог, сталося щось трагічне, всі б повтікали в кущі. З Саакашвілі нема чого взяти, він апатрид. З нардепів також – у них недоторканність.

Проблема четверта: місце проведення мітингу – це територія антимайдану. Там, де сьогодні тусувалися прихильники екс-глави Одещини, майже чотири роки тому отаборився мітинг на підтримку Януковича. На його сцені "запалювали" такі знані політичні "жокеї", як Олег Калашников й Михайло Чечетов. Нині покійні. За роки Незалежності, біля стін ВР відбувалося багато заходів. Найбільше ці місця полюбляли "регіонали". В Маріїнському парку вони розбивали палатки. А зовсім недавно УПЦ МП за підтримки колишніх "регіоналів" приводила сюди попівський майдан. Тепер місцями "бойової слави" ПР колобродять прихильники Саакашвілі. Символічно?

Більше новин політики читайте на Depo.Влада