Чотири вершники апокаліпсису для Зеленського: Коли в Україні вибухне масштабна політична криза

Зайнята боротьбою з місцевими владами за впровадження карантину Банкова може нехтувати загрозами, які наближають завершення каденції Зеленського і його команди. Та ігнорування реальності не означає відсутності цієї реальності

Чотири вершники апокаліпсису для Зеленсь…

Більшість експертів пророкують перехід до напіврозпаду нинішньої влади за наслідками місцевих виборів 25 жовтня. Такі похмурі для колишніх нових облич прогнози засновані не лише на кількості мандатів, здобутих "Слугою народу" в місцевих радах: тут якраз у партії випромінюють упевненість і переконують, що "все чудово, прекрасна маркіза", і що від "слуг" до рад по всій Україні пройшло найбільше депутатів. Цифри це підтверджують, та відомо, що температуру є сенс вимірювати не в середньому по країні, а в кожного окремо взятого "пацієнта". І тоді виявиться, що для здобуття впливу на ухвалення рішень на місцевому рівні "слугам" зазвичай доведеться входити в коаліції, причому в цілій низці випадків – на правах молодших партнерів. На південному сході в ролі старших партнерів виступатиме ОПЗЖ, в центрі й на заході "слугам" доведеться "дружити" з "Євросолідарністю", "За майбутнє", "Свободою", і точково по всій країні – з регіональними партіями місцевих лідерів. Це суттєво зменшить вагу партії Володимира Зеленського в регіонах і одночасно штовхне її до донизу на рівні центральному. Далі буде внутрішнє бродіння фракції "слуг" по групах за інтересами, які вже будують свої плани на політичне завтра без такого фактору, як парламентська монобільшість, що реально не існує.

Члени президентської команди почали мати власну думку

Зараз президент лише з надвеликими зусиллями збирає голоси начебто "своїх" нардепів за важливі для Банкової рішення. Так, поки провалюється у Верховній Раді план Зеленського з виходу з конституційної кризи шляхом розгону і перезавантаження Конституційного суду. І чи впливатиме в недалекій перспективі глава держави на когось, окрім глави свого офісу і найближчого обслуговуючого персоналу, - ще те питання.

Нагадаємо, скандальне рішення суддів КС щодо демонтажу системи боротьби з корупцією в нашій країні спровокувало найбільшу з часу обрання Володимира Зеленського президентом політичну та правову кризу в державі. Розрубати цей вузол гарант Конституції пропонує радикально, але, на думку більшості фахівців, ця пропозиція перебуває поза межами правового поля.

Складно не помітити, що на цьому тлі свою гру пробує вести голова парламенту Дмитро Разумков, який подав законопроєкт про відновлення статусу кво у сфері антикорупції. Він передбачає повернення скасованих Конституційним судом положень законів і наступне внесення у них правок за рекомендаціями суддів КС. Показово, що попередньо проєкт Разумкова, який з’явився несподівано для Банкової, підтримали лідери більшості фракцій Ради. Наразі питання зависло через відсутність у парламентаріїв політичної волі для його вирішення: жоден із законопроєктів не набирає 226 голосів і не виноситься у депутатську залу. Та показово, що чільні члени президентської команди починають мати свою думку щодо ключових проблем держави та не соромляться публічно з цією думкою виходити. Далі точно буде.

Куди поділися гроші з коронавірусного фонду

Коронавірус і неефективні дії влади – чудова тема для піару. Частина "слуг" бачать, що зелений корабель тоне, і почали роботу на свій особистий рейтинг в надії згодитися політсилам, які залишаться на плаву. Вже така не остання "слуга", як колишня кандидатка на мери Києва Ірина Верещук, публічно в інтерв’ю розповідає пікантні подробиці про діяльність глави президентського офісу Андрія Єрмака і голови столичної організації партії влади Миколи Тищенка, закидає "своїм", що "стріляють у спину", та резюмує: "Якщо негайно не перезавантажимося, партія буде фрагментуватися". А також чітко заявляє, що результати місцевих виборів – "жовта картка в цілому "Слузі народу" (але ніяк не успіх партії, як кажуть її керівники). На цьому тлі неприємний для Банкової рівень самостійності демонструє і без того норовлива неформальна група Ігоря Коломойського у фракції "слуг".

Не менш гучним дзвоником для Банкової має стати ситуація з боротьбою відповідальних чиновників з COVID-19. Чи підміною чіткого плану такої боротьби набором хаотичних рухів, які погіршують ситуацію та все більш радикально налаштовують суспільство проти київських бюрократів. Адже ще один підводний камінь для корабля монобільшості підготували в парламенті, зареєструвавши постанову № 1100 про пом’якшення умов карантину вихідного дня. Серед авторів згаданої ініціативи є й керівники "слуг" Давид Арахамія та Олександр Корнієнко – при тому, що вістря цього проєкту явно спрямоване проти уряду Дениса Шмигаля як розробника умов карантинних обмежень, що так обурили багатьох громадян і навіть формальних лідерів партії влади.

Буде ухвалено цю постанову чи ні (комітет Ради з питань здоров’я нації виніс її на розсуд депутатського загалу, побіжно констатувавши, що карантин таки є необхідним засобом захисту від поширення інфекції), але хитання у фракції "слуг" послаблюють всю систему влади.  Цементує її наразі лише рейтинг Зеленського, але і зміна політичного клімату робить цей цемент крихким. Бо крім внутрішніх відцентрових процесів у "слуг", довкола господаря Банкової накопичилося мінімум три історії, здатні поховати його президентський термін під уламками влади.

Розлогу тінь на президентську команду кидають підозри в нецільовій розтраті створеного у квітні цього року для боротьби з коронавірусом фонду державного бюджету, куди зібрали майже 66 млрд грн. Левову частку цих коштів, замість забезпечити лікарні всім необхідним і компенсувати економічні втрати через карантин, спрямовують на ремонти доріг. В умовах катастрофи з коронавірусом, до якої швидко рухається Україна, це найбільш очевидна і гаряча тема для критики влади і одночасно найбільше вузьке місце в її діяльності.

У Шмигаля пояснюють: Кабмін виділяє гроші з коронавірусного фонду на будівництво доріг та патріотичні фільми, оскільки гроші на боротьбу з епідемією знімались з відповідних міністерств. У той же час, про можливі розкрадання мільярдів з дорожнього фонду заявив віднедавна вже колишній радник глави Офісу президента Ігор Уманський. Одночасно зі звільненням із посади у справді чорну для Банкової п’ятницю, 13 листопада він зробив гучну заяву: виділені на будівництво доріг 36 млрд грн з Фонду боротьби з коронавірусом отримали шість компаній, які постійно виграють тендери у програмі "Великого будівництва" Володимира Зеленського. "МВФ вимагає аудит як Ковідного Фонду, так і Укравтодору. Уряду його робити лячно, – пише Уманський. – Країна наближається до економічного армагедону".

Зауважимо, у своєму пості в соцмережі колишній міністр фінансів оминув конкретику в частині назв компаній і прізвищ. Можливо, більше скаже на анонсованій пресконференції 18 листопада. Але насправді важливо те, чи отримають його звинувачення логічний розвиток і чи буде за ними відкрито розслідування. Бо поки якось мляво і непереконливо намагаються реагувати лише "слуги" за допомогою начебто розданих їм з Банкової "темників", які тут же спливли у ЗМІ. А тим часом в Раді вимагають створення за заявами Уманського тимчасової слідчої комісії.

Пожежу потенційного корупційного мегаскандалу у Зеленського можуть спробувати погасити відставкою міністра охорони здоров’я Максима Степанова. Та міністр, який підхопив коронавірус і пішов на лікарняний, точно не крайній у питанні розподілу грошей із ковідного фонду. А хто врешті може залишитися таким крайнім – відомо: роль відповідального за все в країні добровільно взяв на себе президент. І якщо до розкрутки теми підключаться західні інституції та почнуть публічно вимагати звіту про відповідні витрати, (а така вимога є серед критеріїв співпраці з Києвом Міжнародного валютного фонду), то на Банковій може стати дуже гаряче.

Розслідування справи вагнерівців

Поглиблення проблем із ковідом і супутніх нюансів із корупційним запашком відсунуло на другий план інші скандали. Та, цілком вірогідно, коли запалає в одному вогнищі, тут же займеться і в інших. Це, зокрема, стосується скандалу з провалом операції із захоплення "вагнерівців". Нагадаємо, 29 липня в Білорусі затримали 33 найманців із російської приватної військової компанії "Вагнер", серед яких були бойовики з Донбасу. Невдовзі їх повернули на Росію. Після цього у ЗМІ повідомили, що це була спецоперація співробітників українських спецслужб, вони намагалися вивезти до нашої держави бандитів, які могли дати слідству цінну інформацію. Ексголова Офісу президента Андрій Богдан у інтерв’ю заявив, що затримання "вагнерівців" зруйнував телефонний дзвінок з "оточення Зеленського".

Політики і активісти з патріотичних кіл заговорили про "ймовірну державну зраду" голови Офісу президента Андрія Єрмака. Було порушено одразу кілька кримінальних проваджень, причому справу вивчають з протилежних сторін: у тому числі як свідка в Держбюро розслідувань допитали журналіста Юрія Бутусова, який є основним джерелом оприлюднення інформації з цієї теми. 25 тисяч голосів набрала електронна петиція з вимогою до Ради створити тимчасову слідчу комісію з розслідування можливої державної зради під час організації та проведення операції з вивезення на територію України російських найманців ПВК "Вагнер", причетних до збиття українських військових літаків. Проєкт постанови про створення такої комісії лежить у Раді з вересня. Та наразі ситуація тліє десь у кабінетах слідчих. І лише коли втрата позицій главою президентського офісу стане очевидною, не виключено, що й проукраїнськи налаштована частина "слуг" підтримає появу такої ТСК, здатної створити чергову інформаційну бомбу під цю владу.

Неоднозначні заяви Кравчука

Свою лепту у розхитування нинішньої державної влади вніс голова української частини мінської переговорної групи Леонід Кравчук. Мало було його заяви про те, що він не має претензій до Росії і ОРДЛО, бо вони "відстоюють свою позицію, а ми – свою" (речник ТСК потім пояснював, що Кравчук говорив не в цілому про Росію і ОРДЛО, а про їхні делегації в Мінську), 5 листопада Кравчук запропонував для обговорення "План дій по Донбасу". Йдеться про односторонні кроки, які має зробити Україна навзамін невідомо за що. Зокрема, план передбачає забезпечення передумов для організації 31 березня 2021 року виборів на непідконтрольній Києву території Донбасу. До миру і повернення регіону ці пропозиції нас точно не наблизять, бо не змінять головного: позицію Кремля. У парламентській опозиції цю ініціативу назвали політичним шоу заради реклами миротворчої активності президента Володимира Зеленського.

Важливо, що подали "план Кравчука" без згоди ВР ніби як узгоджену українську ініціативу. Вже сам цей факт схожий на пошук слизького ґрунту для зради інтересів держави.

Кожна зі згаданих тем завдає удару по позиціях влади. Разом із тим, поки вони не працюють як комплекс звинувачень. Але є шанси, що їх таки зберуть в один кулак. По-перше, місцеві вибори показали, що влада слабка. В очах певних політиків це означає, що її можна якщо не добивати, то ще більш послаблювати і ставити в залежне положення.

По-друге, скандали у фракції "Слуги народу" стають дедалі більш потужними і збільшення їхньої кількості та резонансу, може зробити актуальним питання дострокових парламентських виборів. Мовляв, нинішній розклад сил у Раді не відповідає актуальним настроям суспільства. Яке від ідеологічно ніяких Зеленського і його молодої команди повертається почасти до патріотичних, а почасти - до проросійських партій. Які в парламенті дев’ятого скликання залишаються в опозиції, а на рівні місцевому отримали фактичну владу в більшості регіонів, не давши її в руки "слуг".

Чи вигідні дочасні вибори Ради президентові? Вочевидь ні – у такому разі він віч-на-віч постане перед загрозою остаточної втрати контролю над депутатами і перетворення на смішну подобу "англійської королеви". Щоб уникнути цього шляху, потрібно показати свою ефективність. Але й коаліції з присутніми в сьогоднішній Раді політсилами нічим Зеленському не зарадять, хіба що розтягнуть у часі історію про втрату підтримки за півтора року найбільш рейтинговим політиком новітньої України.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"