Міграції в парламенті: Коли почнуться парламентські "щурячі перегони" (ІНФОГРАФІКА)

Днями нардеп від БПП Олександр Третьяков заявив про готовність вийти з коаліції. Мовляв, це пов'язано з бездіяльністю виконавчої влади у питанні забезпечення соціального захисту ветеранів, учасників АТО та учасників Революції гідності, а конкретно – через ігнорування його ідеї створити Міністерство зі справ ветеранів. На думку експертів, це дуже схоже на шантаж. Справа в тому, що Третьяков був одним із лобістів міністерства з питань окупованих територій і зберігає там серйозний вплив. А створення міністерства у справах ветеранів - це додатковий інтерес. І не лише піарного характеру.

Кажуть і про інші інтереси Третьякова. Один із них начебто пов'язаний з лотерейним бізнесом, сприяння якому може бути предметом політичного торгу. Інший - з опікуванням структур, пов'язаних з "Азовом" Андрія Білецького. Нагадаємо, на території столичного заводу АТЕК, який входить у сферу бізнес-інтересів Третьякова, знаходиться тренувальна база "Азову", а віднедавна і "Національних дружин".

Та все ж, вважають експерти, погрози Третьякова - це намір, але ще не його реалізація. Якби хотів вийти з коаліції, то написав би заяву, а вже потім пояснював причини. Зараз же, радше, йдеться про торги.

Подібне траплялося й раніше. Так, у грудні 2015 року нардеп від "БПП" Віталій Гудзенко навіть опублікував у себе на сторінці у Facebook заяву про вихід з фракції, але потім збавив інтонації і досі залишається у фракції.

Зараз майже аналогічна ситуація спостерігається у "Народному Фронті", де Євгеній Дейдей хоч і не вийшов з лав "фронтовиків", але тихенько пересів до "радикалів". Кажуть, він образився на рішення своїх соратників, які проголосували за подання Генпрокурора про зняття з нього депутатської недоторканності. А від "ляшківців" відсів Ігор Попов, якого Олег Ляшко "дістає" вимогою скласти мандат через проступок сина. До речі, Попов – не один такий. Ще з вересня 2015 року головний "радикал" ніяк не може вижити з фракції Артема Вітка.

А от два колишні нардепи від "Самопомочі" Павло Кишкар та Віктор Кривенко, які у 2015 році після голосування за зміни до Конституції були виключені з цієї фракції, опинилися в БПП, а у січні вийшли й звідти. З чим може бути пов'язаний такий крок? Обидва нардепи, яких повязують з екс-"регіоналом", олігархом Василем Хмельницьким, очолили "Народний рух". Цей проект явно запущений для того, щоб взяти участь в виборчому процесі як окрема від влади політична одиниця. То ж, демарш Кишкаря і Кривенка доречно розглядати крізь цю призму.

Чи є ці епізоди початком великих щурячих перегонів у Раді? Поки про це говорити зарано. Радше йдеться про спробу окремих депутатів знайти запасні аеродроми напередодні виборів. Тут варто враховувати, що поява обрізаного, але все ж дієвого імперативного мандату (доведено складанням депутатських мандатів Єгором Фірсовим та Миколою Томенком) суттєво обмежує подібні рухи з боку "списочників". Що ж до "мажоритарників", то їм без стовідсоткових гарантій успіху в новому проекті, метушитися теж поки резону нема. То ж до осені масового "тушкування" в Раді не буде. А далі все залежатиме від позицій ключових претендентів на президентську булаву.

А поки, як в старому анекдоті, "не почалося", нагадаємо картину переходів депутатів у нинішньому парламенті.