Людина Ткаченка, активіст та науковець: Що відомо про кандидатів у мовні омбудсмени

 

 

Нині на на посаду Уповноваженого із захисту державної мови претендують троє кандидатів:  Світлана Бронікова, Тарас Кремінь та Святослав Літинський 

Depo.ua пропонує детальніше подивитися на кожну із кандидатур та їхнє бачення захисту української мови.

Світлана Бронікова

Довідка про кандидата:

Світлана Бронікова — докторка наук із державного управління, кандидатка філологічних наук, завідує кафедрою мовної підготовки і комунікацій у публічному управлінні Національної академії державного управління при президентові України. Засновниця  "Школи самознавства Бронікової Світлани". 

Понад 20 років займається тренінгами у сфері публічної та наукової комунікації. Була тренеркою Швейцарської Програми EGAP для центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), програми ПРООН в Україні для лідерів реформ у Донецькій та Луганській областях, Німецько-українського виробничого комплексу LESYA, програми реформування фіскальної служби України, програми для співробітників Адміністрації Президента України.

Хто за нею стоїть?

Світлану Бронікову на посаду мовного омбудсмена рекомендували у міністерстві культури та інформаційної політики. Про це, зокрема, написав глава МКІП Олександр Ткаченко на своїй сторінці у Facebook.

"Пані Світлана професійний філолог, спеціаліст з комунікацій, відома експертка з мовних питань, авторка понад 100 дослідницьких та навчально-методичних робіт. Багато років присвятила популяризації та захисту української мови, користується заслуженим авторитетом у громадському та науковому середовищах. Її зважена та впевнена позиція буде слугувати виконанню обов’язків уповноваженого якнайкраще. Остаточне рішення буде прийняте на наступному засіданні", – пише Ткаченко.

Позиція щодо захисту державної мови

Під час слухання у Кабміні Бронікова зазначила, що українську мову необхідно "вивести з порядку денного політичних спекуляцій і забрати в політиків підстави маніпулювати цим питанням". Вона додала, що потрібно активізувати дію закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" — від механізму роз'яснення до державного контролю.

"Скільки років замість умов розвитку державної мови у всіх сферах, зокрема, у найвищах кабінетах, політики захищали частіше не державну мову, а себе – безграмотно, болюче, використовуючи, наприклад, поняття "рідна мова". Рідна мова – це мова родини, мами, а вона – не завжди українськомовна. Отже – ні політичним спекуляціям,  "так" конкретним діям щодо сприяння функціонування української як державної у всіх сферах суспільного життя", – сказала кандидатка під час виступу. 

Вона також акцентувала, що другим кроком має бути активізація дії закону та усіх його механізмів.

"Для цього організувати структуру секретаріату, створити команду, яка усвідомлює свою місію. Визначити чіткі напрямки діяльності, організувати процеси, виписати функції кожного на своєму місці. Де більше дії, там залишається менше місця для гасел. Спокійно і рішуче, толерантно і наполегливо говорити "ні" порушникам закону", – каже Бронікова. Третім кроком на посаді вона назвала рутину – щоденну, скурпульозну, невтомну, буденну і невгамовну роботу.

Що не так:

Нардеп від "Європейської Солідарності" Микола Княжицький на своїй сторінці у Facebook зазначив, що Бронікову  на посаду уповноваженого Міністерство культури та інформаційної політики висунуло після того, як там відкликали  кандидатуру Святослава Літинського, якого подавали від Міністерства юстиції.

"Мінкульт за законом повинен подавати кандидатуру, але не має права її відкликати (ст. 19 Конституції і ст. 50 закону про мову). Але Мінкульт закон порушує і тут. Термін подання кандидатур (30 днів від звільнення попереднього мовного омбудсмена) давно минув. Знову порушення. Навіщо? Щоб знищувати закон про мову", — вважає депутат.

Святослав Літинський

Довідка про кандидата

Святослав Літинський — доктор філософії з фізико-математичних наук Львівського національного університету імені Івана Франка.

У першу чергу відомий як мовний активіст. Він виграв багато судових справ, що стосувалися використання державної мови, зокрема йдеться про маркування техніки — побутової та електричної. Також він став першим громадянином України, у внутрішньому паспорті якого немає російської сторінки – у 2014 році він через суд домігся отримання паспорту без неї. У 2015 році Літинський звернувся до МВС з вимогою надати український переклад виступу Арсена Авакова російською мовою під час представлення нової патрульної поліції у Львові.  Коли йому відмовили, активіст звернувся до суду та виграв його.  Після цієї справи усі виступи у МВС почали перекладати українською.

Хто за ним стоїть?

Ще 2 червня у міністерстві культури відбулося засідання Комісії з добору кандидатури на посаду мовного омбудсмена. У результаті співбесіди переможцем став Літинський Святослав Володимирович.

Втім,  30 червня у відомстві передумали і рекомендували Світлану Бронікову ( кандидатуру якої вніс Олександр Ткаченко).

Як пише "Детектор медіа" у Міністерстві культури та інформаційної політики їм повідомили, що не подавали кандидатуру пана Літинського на розгляд уряду. Його 2 червня визначила переможцем комісія з добору кандидатури на посаду Уповноваженого із захисту державної мови. Але, як кажуть у Мінкульті, рішення комісії має рекомендаційний характер.

Там додали, що після того як  Олександр Ткаченко став міністром, він провів зустрічі з усіма потенційними кандидатами на посаду мовного омбудсмана, а 30 червня подав на розгляд уряду кандидатуру Світлани Бронікової.

Позиція щодо захисту української мови

Святослав Літинський сказав, що на цій посаді буде захищати українську мову та права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг у різних сферах суспільного життя.

У його планах – протягом 2-4 місяців запустити Секретаріат Уповноваженого; проводити роз’яснювальну робота серед посадовців та компаній, організація семінарів через бізнес-асоціації, охорона закону, у тому числі шляхом консультацій з народними депутатами, моніторинг виконання мовного закону, співпраця з Кабміном для виконання державної політики захисту державної мови

Крім того, він зазначив, що і до того як претендувати на посаду омбудсмена захищав українську. Зокрема, він здюйснює роботу із запитами щодо перекладу інтернет-магазинів, а завдяки судовим позовам  та постійному нагадуванню виробникам техніки про обов’язковість виконання закону, починаючи з 2016 року все більше брендів маркували свої вироби українською. Зокрема, з'явилися мікрохвильовки, пральні машини Samsung та LG з українським маркуванням. У продаж надійшли перші ноутбуки Asus та Lenovo, HP із маркуванням клавіатури українською.

Що не так:

Під час своєї презентації мовний активіст зазначив, що Кабінет міністрів та Міністерство культури під час процедури призначення мовного омбудсмена порушують закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної", тому що 5 червня 2020 був останній термін подання кандидатур (Стаття 50 п.3). Нове подання МКІП – 30 червня.  Також Кабінет Міністрів України має розлянути всі кандидатури на посаду Уповноваженого та ухвалити рішення щодо призначення на посаду Уповноваженого впродовж одного засідання (Стаття 50 п.6). 

Втім, 1 липня у Кабміні лише заслухали презентації кандидатів, а голосувати за них вирішили на наступному засіданні.  Прем'єр Денис Шмигаль на звинувачення Літинського відповів, що порушень тут немає.

Тарас Кремінь

Довідка про кандидата:

Тарас Кремінь – український політик та вчений. За фахом - учитель української мови та літератури, англійської мови та зарубіжної літератури. Навчався в аспірантурі і докторантурі. Кандидат філологічних наук, доцент.

Був депутатом Миколаївської обласної ради, яку очолив у 2014 році. Народний депутат України VIII скликання від "Народного фронту". Також він очолював підкомітет з питань дошкільної, загальної середньої, інклюзивної освіти, і забезпечення реалізації права на освіту осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія, територія проведення АТО і територія населених пунктів на лінії зіткнення Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Він є співавтором законів "Про освіту", "Про фахову передвищу освіту", "Про загальну середню освіту", а також "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Хто за ним стоїть?

Тараса Креміня цю посаду рекомендувала призначити омбудсмен з прав людини Людмила Денісова. Комісія від секретаріату уповноваженої Верховної Ради з прав людини обрала Тараса Кременя кандидатом на посаду омбудсмена із захисту державної мови.

Про це утвересні 2019 року повідомляла у фейсбуці сама Денісова.

Позиція щодо захисту української мови

Тарас Кремінь вважає, що на часі - програма з опанування державної мови. "Треба максимально сприяти її поширенню та розповсюдженню, реалізації творчих ініціатив. Обов'язкове започаткування безкоштовних курсів із вивчення української мови", - сказав він. Окрім того, додав кандидат на посаду, він буде тісно співпрацювати із закладами освіти та науки, бо там має розвиватися державна мова. Ну і значна підготовка пропозицій стосовно забезпечення реалізаціє державної політики у сфері мови", - сказав він.

Також він хоче підготувати пропозиції щодо забезпечення ефективної реалізації державної політики в сфері мови; розглядати скарги щодо дотримання умов закону про мову; співпрацювати з органами влади, місцевого самоврядування та громадськими організаціями.