Як в ГПУ потролили НАБУ мандатами Лозового і Дейдея

Після того, як 19 травня генпрокурор Юрій Луценко сповістив, що готує подання до парламенту про зняття недоторканності з трьох народних депутатів - Геннадія Бобова, Євгена Дейдея та Андрія Лозового – в зв'язку з тим, що їх доходи і майно в багато разів перебільшувало заробітки у декларації, у ЗМІ почали з'являтися різноманітні здогадки про те, що це означає. Лунали різноманітні версії, що це, мовляв, помста Луценка за те, що Аваков не так давно прибрав його людину з голови Дніпровської облполіції, зробивши "підставу" на 9 травня. Від "радикала" Ігоря Мосійчука прозвучала думка, що це – намагання Луценка зірвати конкурс керівництва Державного бюро розслідувань, оскільки у разі сходження з депутатської дистанції Дейдея, який був членом конкурсної комісії в ДБР, все почалось би починати знову.

Вся ця історія призвела до величезної шумихи за участі самих фігурантів, а також їх соратників, які почали кричати про політичні переслідування. Утім, учорашня заява прес-секретаря генпрокурора Лариси Сарган відносно того, що подань на Дейдея та Лозового до ВР не буде, а справи проти них повернуто до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, повністю сплутало карти всім. Причому, у першу чергу, очільникам двох антикорупційних органів САП і НАБУ Назару Холодницькому та Назару Ситнику. Їм, схоже, доведеться серйозно попихтіти, щоб знати хоч якісь докази порушень двох вище згаданих нардепів. Якщо ж все закінчиться провалом, то всі претензії знову таки будуть саме до орлів Ситника та Холодницького…

Варто зазначити, що стосунки ГПУ з її антикорупційними колегами завжди радше нагадували взаємовідносини кота та собакою. І не лише на найвищому рівні. Так, можна згадати сутички між рядовими співробітниками ГПУ й НАБУ. Найвідоміша історія, коли у серпні минулого року у центрі Києва на вулиці Петлюри спецназ НАБУ побив співробітників Генпрокуратури. І хоча керівництво потім сідало за спільний стіл і посміхалося, демонструючи доброзичливі стосунки, всі усе прекрасно зрозуміли…

Днями з легкої руки ГПУ у ЗМІ почала гуляти історія про затримання на хабарі у розмірі в 300 тисяч доларів "співробітника НАБУ". Утім, в НАБУ швидко спростовували цю заяву своїх "сусідів", заявивши, що підозрюваний формально вже не працює в НАБУ. Утім, осад залишився. Тим паче, що Олександра Самкова звільнили мало не заднім числом, оскільки на момент подачі е-декларації він ще обіймав посаду заступника начальника відділу оперативно-технічного управління НАБУ. Як би там не було, але саме фраза про "затриманого співробітника НАБУ" успішно пішла гуляти Інтернетом. І певна правда в цьому є: ця людина, яка, судячи з усього, мала серйозний корупційний апетит, якось же потрапила на роботу до НАБУ – нібито чи не найчистіший орган в українській владній системі.

Рішення Луценка спихнути Дейдея та Лозового на антикорупційні органи, дала змогу вбити двох зайців. З одного боку, зробити красивий фінт перед сьогоднішнім звітом у Верховній Раді. А з іншого – завзято потролити НАБУ і САП, яким тепер буде непереливки: довести провину цих нардепів буде вкрай складно. А критика на їх адресою буде все більш дошкульною…