Локдаун під ялиночку: Як влада планує закрити всіх по домам на новорічні свята

Як стало відомо Depo.ua з власних джерел, таке рішення зараз обговорюється в кабінетах влади. Вірніше навіть не саме рішення, а те, як знайти принаймні 70 млрд гривень на підтримку бізнесу. Адже в період з, приблизно, 20 грудня і до 10 січня не працюватимуть ТРЦ, кафе, ресторани, кінотеатри (загалом нічого крім аптек, продуктових і, мабуть, церков). Обговорюється питання зупинки громадського транспорту. Не виключено, що буде зупинене сполучення між населеними пунктами і скоріш за все закриють кордони.

Зрозуміло, що для багатьох українців це стане трагедією, більшою навіть за весняний локдаун. По-перше, через гроші – в березні люди мали хоч якісь накопичення. За два місяці сидіння вдома всі їх проїли і подекуди залізли в борги. Сидіти вдома тепер просто не буде на що. Це стосується всіх.

Представники бізнесу опиняються перед загрозою залишитися без бізнесу. Новорічні та різдвяні свята – час найбільших заробітків за весь рік. Майже всі купують комусь подарунки. Чекають новорічних розпродажів, щоб придбати обновки, техніку і "предмети розкошів", про які давно мріяли. Гуляють і витрачають гроші на розваги, кафе, приємні дрібниці. У великі міста з’їжджаються на гуляння люди з регіонів. Всі, хто мають стосунок до сфери торгівлі, розваг і обслуговування за ці три тижні збиваються з ніг, але отримують суттєвий заробіток.

Великі плани на зимові свята мала нещасна українська туристична сфера: після того, як низка країн відкрила кордони, люди купили путівки і мріяли провести Новий рік якщо і не милуючись красотами Відня, то на пляжі під пальмою. А хтось купив тур у Карпати. А хтось вирішив згадати юність і зустріти Різдво у Львові. Якщо введуть повний локдаун, всі ці подорожі доведеться скасувати, а гроші повернути.

Артисти, які заробляли під час новорічних свят концертами і корпоративами, також залишаються без заробітку. А вони без нього сидять, нагадаємо, вже з весни, адже масові заходи заборонено. Наразі представникам шоубізу доводиться іти на порушення, щоб заробити принаймні щось.

Постраждають і ті, хто від локдауну мав би, за логікою виграти – таксі, служби доставки, онлайн-магазини, кафе, що працюють тільки на доставку. Адже як вже згадувалося вище – люди би і раді витрачати гроші, але їх не буде. Останню зарплату чи не кожен берегтиме і економитиме.

По-друге, варто не забувати психологічний аспект. Для когось найбільше свято – Різдво, а для когось - Новий рік, але загалом ці зимові свята для більшості українців -  головні і улюблені. Так вже склалося. Це час великого піднесення, нових надій і сподівань, очікування дива. Вони відзначаються з найбільшим розмахом, спеціальною атрибутикою, купою милих серцю традицій. А тепер замість них, в цей неймовірно складний для нашої країни рік, всіх примушують сидіти вдома. Сходили подивилися на головну ялинку, погуляли по продуктовому і домів.  

Після несправедливих карантинів з епіцентрами-велюрами, коронавірусного фонду, витраченого на дороги (чи взагалі розкраденого, це ще треба вияснити), зізнаня Ляшка, що частину коронавірусних заборон вводили для "психологічного ефекту", люди зараз можуть і не відгукнутися на заклик бути сумлінними карантинщиками і "просто перестати гуляти". Про те, що такий же локдаун запровадили в країнах ЄС вони чути не захочуть. Тим більше, що запросто можна нагуглити, як влада країн ЄС допомагає постраждалим через карантин і як це робиться в нас.

Тому, по-третє – цей локдаун може привести до політичної кризи. Відкритим зараз є питання, як поведеться у випадку новорічного локдауну місцева влада. Багато хто помітив, що коли запровадили карантин вихідного дня, відмовилися його дотримуватися мери тих міст, де мав відбутися другий тур виборів. А в Харкові і Києві, де мери переобралися за один тур, слухняно закрили все, що наказала влада. Можна припустити, що до 20 грудня, коли вибори відбудуться вже всюди, решта новообраних і переобраних мерів також погодяться запровадити обмеження. Але це залежатиме від того, наскільки сильною на той час буде центральна влада. Зараз рейтинги президента, парламенту і уряду стрімко падають. Гніву президента мери, як показали попередні події з карантинним зонуванням, вже не бояться. Їхні партії на місцях, як показали місцеві вибори, популярніші за провладну "слугу". В залежності від рішень, які прийматимуться на місцях в разі тотального локдауну, позиції місцевої влади можуть і далі посилюватися, автоматично послабляючи позиції влади центральної. Привіт, подальша феодалізація.

Посилиться і розпад "Слуги народу", низка діячів, усвідомивши, що мають шанси на самостійну політичну кар’єру, максимально відмежовуватимуться від усього, що пов’язано з президентською силою. Розпад монобільшості, якої і зараз фактично вже не існує (заяви окремих "слуг" демонструють тривогу, мовляв нема кому голосувати бюджет), може актуалізувати питання дострокових парламентських виборів. Втім, більшість нардепів це сприймають як не дуже реальну загрозу, адже розуміють, що такий крок невигідний передусім президенту Зеленському. Розпустивши Раду, на нову він матиме ще менший вплив.

Тому влада, за давньою українською традицією, просто назве когось в усьому винного і гучно його звільнить. Скоріш за все, винними стануть глава уряду Шмигаль, міністр здоров’я Степанов і ще кілька міністрів. Звісно, ситуацію в країні ця "публічна страта" не виправить. Доведеться просити гроші в Європейських партнерів. Головне питання - хто їх в нинішніх умовах Зеленському дасть і на яких умовах.