Лерос проти Єрмака: Коли силовиків втягнуть у війну соратників Зеленського

У інтерв’ю "Українській правді" Лерос повідомив, що загалом отримав 30-40 годин відео і що він не знає ані хто робив записи, ані з якою метою. Отримані невідомо звідки матеріали дивовижно довірливий народний депутат відправив до Національного антикорупційного бюро. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький почав досудове розслідування.

Не забарилася і реакція Андрія Єрмака. Все, що він визнав, - це те, що на відео, швидше за все, є його брат Денис. І тут же спрямував заяву до Служби безпеки і Державного бюро розслідувань: просить з’ясувати обставини здійснення записів і їхню достовірність. ДБР відкрило справу, яка розслідується відразу за чотирма статтями ККУ: шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб; втручання у діяльність державного діяча, вчинене з використанням службового становища; розголошення державної таємниці, що спричинило тяжкі наслідки; і перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Лероса уже кликали на допит у ДБР, що депутат назвав "театром абсурду".

Це ще не всі неприємності для "слуги". Юрист Масі Найєм виклав у Фейсбук частину документа, який СБУ нібито надіслала Держбюро розслідувань. Там йдеться про те, що Лерос в статусі радника міністра інформаційної політики і радника мера Києва начебто лобіював виділення 3,7 млн ​​грн з державного бюджету на арт-проект Art United Us, одним з об’єктів якого є мурал на станції метро "Осокорки", що підпадає під статтю 190 Кримінального кодексу (шахрайство у великих розмірах).

Хто "збиває" Єрмака

Крім сюжету, який на поверхні, - можливого прояву корупції у вищих ешелонах "нових облич", - новий плівковий скандал має ще кілька яскравих граней. Звинувачення на адресу Єрмака з’явилися напередодні розгляду в парламенті принципово важливих питань: законопроєкту про земельну реформу, змін до державного бюджету і закону про недопущення повернення банків-банкрутів їхнім колишнім власникам. Проти ухвалення останнього виступає Ігор Коломойський, колишній власник націоналізованого "Приватбанку", який домагається повернення собі цієї структури чи виплати державою багатомільйонної компенсації за завдані олігарху "моральні збитки". Не з доброго ж дива прозвучали вчора на брифінгу слова Андрія Єрмака про Лео Лероса як про "інструмент, який використовують люди, які борються не лише зі мною, але й з українською владою і з командою президента".

Після відставки з ОП Андрія Богдана, відповідального за роботу з народними депутатами у перший рік президентства Зеленського, роль "головного по Раді" за посадою перейшла до Єрмака. Але чиновник, який має імідж ефективного переговорника з росіянами, поки постає не надто ефективним комунікатором з монобільшістю в українському парламенті. Важливі рішення парламентарії ухвалюють з великими потугами, після особистих умовлянь з боку президента і за підтримки інших фракцій, які ще вчора були об’єктами висміювання з боку "слуг". Тим не менше, намагання "збити" президентського адміністратора може бути пов’язане зі спробами мільярдера з Дніпра заблокувати ухвалення незручного закону. Всі "авторські" й анонімні канали компромату в соціальних мережах провели напередодні позачергового засідання Ради "артилерійську підготовку", атакуючи Єрмака. Результату це не дало, поки рахунок на користь Банкової: законопроєкт про банки цього понеділка ухвалено в першому читанні. Але попереду другий раунд боротьби.

Козак + Єрмак = скандал

Перш ніж перейти до пов’язаних із зовнішньою політикою аспектів цієї багатопланової ситуації, нагадаємо, хто є головною дійовою особою "плівок Лероса". Depo.ua вже розповідав, що Денис Єрмак – співзасновник громадської організації "Українське бюро національного розвитку", яка з появою на чолі президентського офісу Андрія Єрмака мала стати основою аналітичного центру при Банковій. Зареєстрували бюро лише у жовтні 2019-го, а до того Денис Єрмак був непомітним у царині політичної аналітики. Ще раніше він займався розвитком теле- і кіноіндустрії у недержавних організаціях.

Подібні аналітичні центри – одноденки зазвичай створюють або для банального "освоєння бюджетів", або щоб легітимізувати певні рішення, за які серйозні інституції не "впишуться". За даними інформованих джерел, "Українське бюро національного розвитку" мало займатися аналітикою щодо майбутнього Донбасу. Зокрема, озвучувати шляхи "встановлення миру" у баченні Володимира Зеленського і Андрія Єрмака.

Та "мирний план" дав збій після того, як 11 березня на засіданні Тристоронньої контактної групи (ТКГ) в Мінську підписами Андрія Єрмака і заступника глави адміністрації президента РФ Дмитра Козака було скріплено домовленість про створення Консультативної ради, куди з правом вирішального голосу мали увійти 10 представників України і 10 – ОРДЛО, а з правом дорадчого голосу – по одному представнику ОБСЄ, Німеччини, Франції і Росії. Це рішення мали схвалити 25 березня у Мінську. Але активний спротив "плану Єрмака – Козака" з боку патріотичної частини українського суспільства і поширення коронавірусу відсунули ці наміри на потім. Проте, на жаль, не зняли їх з порядку денного.

Що в прізвищі тобі моєму?

Поки ці часи не настали, Андрій Єрмак намагається не залишатися спостерігачем у боротьбі за своє реноме. На вчорашньому онлайн-брифінгу він заперечив намір ввести представників бандитських "республік" у перемовини в Мінську як повноправних учасників. Але більше він атакував Гео Лероса. Перейшов на особистості, розкрив "страшну таємницю" - назвав колишнє прізвище нардепа: Геворг Курехян. Це прозвучало наче якесь звинувачення, але ж нагадаємо, що кандидатом у депутати цю людину зареєстрували саме під прізвищем Лерос.

Більше конкретики у заяві Єрмака про те, що його конфлікт з цим нардепом почався зі спроби останнього пролобіювати призначення "на посаду заступника міністра одного з міністерств людину з минулої влади, яка працювала в КМДА". Чиновник не уточнив, про яке призначення йшлося, але ЗМІ розшифровують: мова про ексзаступника голови Київської міської державної адміністрації Іллю Сагайдака. Він конфліктував із Віталієм Кличком і звільнився з мерії за власним бажанням. Сагайдак дійсно подавав декларацію на посаду в Мінінфраструктури, але призначений так і не був. У Фейсбук він назвав слова Єрмака нісенітницею і зазначив, що до роботи його запрошував міністр Владислав Криклій. А також сказав, що бажання Андрія Єрмака не допустити призначення Сагайдака "пов’язане з тим, що це конфлікт з відомим мером, а з ним краще домовитись".

Чи пересварять Лерос із Єрмаком антикорупціонерів між собою

Утім, це не має відношення до суті справи про можливу корупцію. На брифінгу не прозвучала відповідь на головне питання, яке хвилює активну частину українців: мав місце факт або факти торгівлі посадами, чи ні.

Що ж стосується фактичного боку справи, то маємо ситуацію, за якої правоохоронні органи рухаються, по суті, назустріч одне одному, на підставі заяв від обох дійових осіб. Теоретично слідчі чи детективи мають зійтися десь у точці істини, розташування якої багато в чому залежатиме від політичної кон’юнктури і розташування зірок на орбітах української влади.

Якщо "записи Лероса" не фальшивка, то їхнім головним персонажем є все ж не керівник президентського Офісу, а його брат, який посадовою особою не є. Це може дати підстави НАБУ, провівши досудове слідство, заявити: факти корупції є, проте це не наша підслідність. Доказів корупції Єрмака-старшого на плівках немає. А керуватися натяками слідство не може, і брат за брата у нас не відповідає. Таке рішення може стати індульгенцією для директора НАБУ, якому Банкова відведе ще якийсь час на посаді.

Цілком іншого забарвлення справа набуде в разі, якщо за її розслідування всерйоз візьметься ДБР. Зрештою є шанс отримати ситуацію, за якої силовики можуть бути втягнуті у конфлікт всередині ЗЕ!команди.

І останнє. Поява цього відео з нібито братом чиновника є прямим наслідком не з’ясованих правоохоронцями обставин попереднього гучного "плівкового скандалу" - пов'язаного із записами розмов у кімнаті нарад уряду, де чути голоси колишнього прем’єра Гончарука і цілої групи товаришів. З відставкою того Кабміну інтерес силовиків і влади до цієї справи впав до нуля. А шкода, адже не виключено, що встановлення і покарання осіб, причетних до прослуховування високопосадовців, допомогло б уникнути таких прецедентів на майбутнє. Тепер владі доводиться платити за недбалість чи невміння знайти "майора Мельниченка" (хтось ще пам’ятає персонажа, який начебто писав президента Кучму?).