Чому Лавров хоче бачити "Свободу" в міськраді Донецька

У самопроголошеній Донецькій і Луганській "народних республіках" готові провести вибори на основі законодавства України під наглядом спостерігачів ОБСЄ. Але при тому деталі цих виборів сепаратисти конче хочуть узгоджувати напряму з українською владою. Вони, судячи зі всього, навіть попросили Лаврова, щоб він передав це київській владі. Що той і зробив. Певно, по старій дружбі. Він додав, що зустріч глав міністерств закордонних справ "нормандської четвірки" 12 вересня буде присвячена політичній частині Мінських угод. В перекладі - ідею про "узгодження виборів" Росія продавлюватиме публічно, з використанням всіх можливих засобів.

Проти чинної стратегії Банкової, яка не хоче сідати з сепаратистами за один стіл ні за які шоколадні батончики, подібний дипломатичний хід Росії (ідею, що до цього додумались сепаратисти, відкинемо, як малоймовірну) є достатньо сильним. Бо відмова узгодити подробиці проведення виборів, по суті, може розглядатись як спосіб зриву цих виборів. І, відповідно, порушення Мінських умов, цієї священної корови мирного процесу на Донбасі, реальної альтернативи якій ще ніхто і ніде не запропонував. У цьому плані рішення Банкової про "ніяких переговорів з сепаратистами" виглядає трохи дивно. Чому між переговорами і визнанням поставлено знак рівності - сказати складно. Але в результаті українська влада, як порядна сільська дівчина на виданні, гордо мовчить, а замість неї говорять Кучма і Медведчук.

Проте якщо українська влада вирішить відмовитись від своєї пози перманентного "неговоріння" з сепаратистами, ситуація цілком може обернутись на нашу користь. Бо "вибори на основі українського законодавства" - це не тільки можливість для ватажків сепаратистів поспілкуватись з представником "хунти" і відчути себе чимось на кшталт привілейованих губернаторів.

Це ще й зобов'язання забезпечити можливість проведення виборчого процесу, який би за своїми правилами нічим істотно не відрізнявся від аналогічного процесу у решті України. Чому б й справді комусь з ЦВК не зустрітися з сепаратистами і не пояснити їм усі ньюанси українського виборчого законодавства. Хто і як формує комісії, хто бере участь у виборчому процесі, як реєструватися і так далі. Потім цей представник може пояснити сепаратистам, що вибори за українським законодавством це можливість розклеювати і розносити по квартирах агітацію будь-яких політичних сил. Це білборди БПП в центрі Луганська. Це ефірний час на донецькому телебаченні, наприклад, для передвиборних роликів "Свободи". З повною і неосяжною свободою. Без лапок. Шкода, що "Правий сектор" відмовився від участі в місцевих виборах, а то б їх реклама рвала би мізки захарченкам з плотницькими. Крім того є законодавство України і щодо забезпечення охорони волевиявлення із залученням українських правоохоронців. А от чи можуть брати участь у виборах за українським законодавством усілякі "Донецькі республіки" на рівні із "Батьківщиною", то це питання суперечливе й справді  вимагає узгодження. 

І в разі будь-яких порушень виборчих прав несимпатичних для сепаратистів партій (а в тому, що такі порушення будуть, чомусь особливих сумнівів не виникає) увесь мавпячий цирк з сепаратистськими "виборами" можна буде точно й обґрунтовано назвати тим, чим він і буде. Імітацією виборів "старшого по бараку" за умов присутності російських "вертухаїв". Слід лиш докласти зусиль, щоб спостерігачі від ОБСЄ побачили максимум того, що їм варто побачити.

Але, навряд чи, до цього дійде. Суть заяви Лаврова у тому, що він хоче висунути Україні, як він гадає, невиконувану умову і звинуватити Київ у зриві Мінських домовленостей. Натомість ми маємо відповісти як і годиться - офіційним ознайомленням з українським виборчим законодавством, за яким сепаратисти так бажають провести вибори, якщо вірити Лаврову, і показати всьому світу, хто справді не бажає виконувати Мінські угоди.