КСУ візьметься за закон щодо недоторканності нардепів

Про це повідомила заступник голови комітету Верховної Ради з питань правової політики, представник парламенту в Конституційному суді Ольгя Совгиря у Telegram, передає Depo.ua.

За її інформацією, основні аргументи авторів конституційного подання такі:

1. Верховна Рада проігнорувала висновок КСУ від 19 червня 2018 року №2-в/2018, в якому висловлено низку застережень до законопроекту.

2. Законопроект, внесений президентом, вважається відкликаним, адже до його схвалення у першому читанні за основу повноваження глави держави були припинені.

3. Існує два законопроекти, один з яких відкликано, а другий (від 30 серпня 2019 року) попередньо схвалено та затверджено як закон.

4. Законопроект не міг бути внесений на розгляд Ради, адже міг бути поданий не раніше ніж через рік з моменту його розгляду парламентом, що мало місце 20 вересня 2018 року.

5. Верховна Рада, схваливши закон на першому засіданні другої сесії парламенту дев’ятого скликання, порушила вимоги щодо попереднього схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції на попередній черговій сесії.

Водночас, Совгиря навела й аргументи щодо конституційності:

1. Конституцією не передбачено право на висловлення застережень до законопроекту про внесення змін до Конституції у висновку КСУ. У резолютивній частині висновку №2-в/2018 міститься однозначне визнання законопроекту таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції.

2. Регламент Ради (стаття 144) не передбачає можливість відкликання законопроекту про внесення змін до Конституції після його включення до порядку денного сесії парламенту та отримання висновку КСУ.

3. У правовій реальності існував лише один законопроект, що був предметом превентивного конституційного контролю (19 червня 2018 року), попередньо схвалений (30 серпня 2019 року) і затверджений Радою як закон (3 вересня 2019 року). 

4. Схвалення Радою постанови від 20 вересня 2018 року не може вважатися "прийняттям рішення щодо законопроекту про внесення змін до Конституції" в аспекті частини першої статті 158 Основного Закону, адже законопроект не ставився на голосування для його прийняття або навіть попереднього схвалення.

5. Стаття 155 Конституції встановлює імперативну вимогу лише щодо виду наступної сесії, яка має бути "черговою", та не містить жодних вимог до виду сесії, на якій законопроект про внесення змін до Конституції має бути попередньо схвалено.

Повідомляється також й позиція Верховної Ради:

• провадження у справі підлягає закриттю, оскільки КСУ не наділений повноваженнями на перевірку законів про внесення змін до Конституції, які набрали чинності;
• у разі визнання такого закону неконституційним (в іншому випадку) відбудеться втручання у текст Конституції, що суперечитиме порядку внесення до неї змін, передбаченому розділом XIII Основного Закону.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Верховний Суд запитає дозволу в КСУ покарати Зеленського.