КСУ розгляне конституційність законів, що формують "антикорупційну платформу"

Конституційний суд України відкрив провадження щодо конституційності окремих положень законів, які утворюють так звану "антикорупційну платформу" – зокрема у частині обов’язковості декларування особами уповноваженими на виконання функцій держави

Про це повідомила заступник голови комітету Верховної Ради з питань правової політики, представник парламенту в Конституційному суді Ольгя Совгиря у Telegram, передає Depo.ua.

Вона оприлюднила й аргументи авторів конституційного подання

1. Законом дозволяється поширення інформації, в тому числі конфіденційної, про членів сімей суб’єктів декларування, чим здійснюється втручання в їх особисте і сімейне життя.

2. Відомості у декларації дозволяють встановлювати інформацію про стан здоров’я суб’єктів декларування та членів їх сімей, чим порушується право на захист лікарської таємниці. У декларації також дозволяється поширювати інформацію про третіх осіб, пов’язану із власністю майна.

3. Повноваження НАЗК проводити моніторинг способу життя суб’єктів декларування для встановлення їх реального рівня доходів тотожний слідчим (розшуковим) діям, що суперечить статтям 6, 8, 19 Конституції.

4.  Відповідальність за декларування недостовірної інформації не повинна встановлюватись Кримінальним кодексом та є несправедливою.

5. Редакція статті 368-5 Кримінального кодексу аналогічна визнаній неконституційною нормі статті 368-2 цього Кодексу, що також встановлювала кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, та не узгоджується з презумпцією невинуватості.

6. За своєю правовою суттю інститут визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави фактично, поряд з конфіскацією та спеціальною конфіскацією, є ще одним видом покарання.

Окрім того, Совгиря додала аргументи щодо конституційності

1. Положення закону мають легітимну мету, у ньому дотримано принцип пропорційності щодо прав членів сімей суб’єктів декларування.

2. Інформація в деклараціях відносно третіх осіб, стосується юридичного відношення до певного майна (власності), яке пов’язується із суб’єктом декларування, і не передбачає розкриття детальної інформації про майно.

3. НАЗК не є органом досудового розслідування та не здійснює оперативно-розшукову діяльність. Визначальними у його діяльності є заходи з виявлення та усунення причин корупції, серед яких моніторинг способу життя декларантів. 

4. Верховна Рада діяла в межах своїх конституційних повноважень, передбачивши адміністративну та кримінальну відповідальність, залежно від суми різниці між задекларованими доходами та достовірними, у випадку подання  у декларації завідомо недостовірних відомостей.

5. Верховна Рада повторно криміналізувала незаконне збагачення, однак з дотриманням приписів Конституції. 

6. Серед вичерпного переліку видів покарань відсутнє стягнення в дохід держави визнаних необґрунтованими активів ("цивільна конфіскація"), що свідчить про відмінну від юридичної відповідальності правову природу цього інституту.

Нагадаємо, раніше у КСУ надійшла скарга щодо конституційності закону про судоустрій.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"