КСУ розбереться, чи була медреформа Супрун конституційною

Конституційний Суд України відкрив провадження за поданням уповноваженої з прав людини Людмили Денісової, яка раніше просила визнати неконституційною медичну реформу, що була впроваджена у нашій державі в 2017 році

Про це повідомила у Telegram народна депутатка від "Слуги народу", постійний представник Верховної Ради у Конституційному Суді Ольга Совгиря, пише Depo.ua.

"Конституційний Суд відкрив провадження за конституційним поданням Уповноваженого ВРУ з прав людини щодо конституційності деяких положень законодавства в сфері охорони здоров’я, зокрема і тих, які становлять собою правову підставу для запровадження Кабінетом міністрів карантинних обмежень", – написала Совгиря.

Скріншот з телеграм-каналу Совгирі

Зазначимо, що Денісова внесла подання до КСУ ще 6 січня. Як повідомляла сама омбудсмен, започаткована у 2017 році медична реформа, що нині відбувається одночасно з реформами децентралізації та адміністративно-територіального устрою, створила складнощі у протидії COVID-19 й завдала певні законодавчі зміни.

Крім цього, Денісова наголошувала, що більшість державних органів і служб виявилися не готовими ні організаційно, ні юридично і навіть психологічно до початку пандемії, зокрема, через медичну реформу.

Що відомо про медичну реформу Супрун

Медична реформа в Україні була впроваджена ще у 2017 році під керівництвом тодішнього в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун. На основі нової Концепції реформи фінансування системи охорони здоров'я парламент 19 жовтня 2017 року ухвалив закон "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", який почав діяти з 30 січня 2018 року.

Медреформа передбачає, що за один із ключових елементів реформи фінансування системи охорони здоров'я відповідає новий орган — Національна служба здоров'я. Багато хто критикував цю реформу й зауважував, що українська медицина не стане якіснішою, адже вже з 1 квітня 2020 року чимало лікарень нібито повинні були закрити, а фінансування – зменшити.

Відомо, що другий етап медичної реформи таки стартував в 1 квітня і передбачав зміни у фінансуванні вторинної ланки. До неї відносяться лікарні, які надають спеціалізовані і складніні послуги – наприклад, при травмах, отруєннях, патологічних станах, вагітності, допомагають відновлюватися після хвороб.

Другий етап медреформи передбачав принцип "гроші ходять за пацієнтом". Це означає, що фінансується не кількість місць в медзакладі, а кількість пацієнтів, які скористалися послугами лікарні. Оплата залежатиме від результату лікування. За оплату таких послуг відповідає створена спеціально для впровадження медреформи Національна служба здоров'я України за спеціально встановленими тарифами. Однак не кожній лікарні надаються гроші на такі послуги. Щоб отримати їх, медзакладу необхідно надати електронний звіт про надані медичні послуги і обсяги використаних ліків та інших засобів.

Після впровадження другого етапу медреформи у МОЗ повідомляли, що станом на 1 квітня практично всі комунальні медичні заклади (районні, міські, обласні лікарні) країни увійшли в реформу і будуть отримувати кошти за прямим договором з НСЗУ.

Нагадаємо, раніше колишня в.о. голови МОЗ Уляна Супрун розкритикувала заяву президента України Володимира Зеленського про медреформу.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme