КСУ проти Банкової: Чи спровокує конфлікт між гілками влади загострення стосунків із Заходом

Позиційне протистояння між президентським Офісом та Конституційним Судом триває і навіть набирає нових обертів. Тоді як одна сторона готується ухвалити новий закон щодо антикорупційної діяльності і повернути НАЗК його повноваження, судді КСУ, які, власне, і позбавили антикорупційний орган значної частини його компетенції, демонструюють налаштованість на подальшу ескалацію. У що може вилитись конфлікт двох владних гілок - розбирається Depo.ua.

Судді КСУ виборюють свою недоторканість

Почалося це протистояння з сумновідомого рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року про скасування двох важливих моментів у антикорупційній конструкції українського законодавства. Тоді, нагадаємо, судді визнали неконституційними і скасували дію норм, які встановлювали кримінальну відповідальність для державних мужів за свідому брехню у деклараціях. А також вивели з-під декларування весь суддівський корпус.

Судді КСУ дійшли висновку, що запровадження кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації, а також умисне неподання суб’єктом декларування декларації є надмірним покаранням за вчинення цих правопорушень. На думку конституціоналістів, негативні наслідки, яких зазнає особа за вчинення такого злочину є непропорційними тій шкоді, яка настала або могла настати у разі вчинення відповідних діянь.

Також судді вивели себе та всіх своїх колег взагалі з-під декларування та можливості перевіряти їхні статки, доходи та спосіб життя співробітниками спеціально створеного для цього Національного агенства з запобігання корупції (НАЗК). Вони мотивували це тим, що за українською Конституцією гілки влади (в даному випадку - виконавча та судова) є розділеними і одна не може здійснювати вплив на іншу. 

Можна вважати, що те рішення КСУ стало логічною протестною реакцією всього суддівського корпусу на цілеспрямовані, як вони вважають, утиски незалежності слуг Феміди. Яка проявляється в поступовому затисканні судової системи під інші гілки влади. Що, на їхню думку, суперечить прямим настановам Основного закону про незалежність гілок влади. Мовляв, виходячи з принципу незалежності судової влади, суспільної важливості та значимості забезпечення реальної незалежності суддів, міжнародних принципів і стандартів таке декларування та його перевірка повинні проводитись з урахуванням принципу незалежності судової влади.

Цим рішенням КСУ в один момент поставив поза законом левову частину повноважень антикорупційних органів і змусив замислитись, яка тепер потреба є взагалі в існуванні НАЗК. Це стало справжньою інформаційною бомбою, яка розірвалася в Україні, але вибухова хвиля струсонула не лише внутрішнє юридичне болото, а й зачепила тендітні зв'язки України з правовим полем Європи. Чиї цінності і досвід так сумлінно імплементується в українське законодавство в останні роки.

Читайте також - Закон про брехню в деклараціях: Як судді КСУ перемогли Зеленського

На Банковій намагаються повернути все назад (але із пом'якшеннями)

Першим кроком української влади стало повернення відповідальності за недостовірне декларування. 4 грудня парламент ухвалив закон, згідно з яким у випадку розбіжності в декларації чиновника в розмірі від 500 до 4000 прожиткових мінімумів (від 1 млн грн до 8,8 млн грн) або навмисному неподанні декларації, йому буде загрожувати штраф від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів (від 42 500 грн до 51 000 грн), або громадські роботи від 150 до 240 годин з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо така розбіжність складе більше 4000 прожиткових мінімумів, декларанту випишуть штраф від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів (від 51 000 грн до 85 000 грн), або громадські роботи від 150 до 240 годин, або обмеження (не позбавлення!) волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Подібні правопорушення розслідуватиме НАБУ, а виносити рішення відносно них - Вищий антикорупційний суд.

Примітно, що депутати не повернули в закон кримінальну відповідальність для порушників правил декларування. І тим самим звузили можливості для антикорупційних органів у справі переслідування корупціонерів. Дехто навіть припустив, що депутати зробили це навмисно, оскільки вони самі значною мірою і є потенційними суб'єктами таких злочинів і таким чином просто уникають гіпотетичної відповідальності.

Наступним кроком влади стане ухвалення ще одного закону, яким буде повернуто у поле відповідальності за порушення  правил декларування і всього суддівського корпусу, який рішенням КСУ опинився "поза зоною досяжності" для антикорупційних органів. В Раді було зареєстровано проект Закону № 4470 про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції, який депутати планують розглянути на одному з найближчих пленарних засідань.

Йдеться про відновлення інституційного механізму запобігання корупції щодо суддів Конституційного Суду України. Тобто парламент поверне, як і у випадку з попереднім законом, ситуацію, що існувала до дня рокового рішення КСУ. Проте автори законопроекту намагаються передбачити бодай видиме збереження незалежності суддів. Так, для того, аби дії НАЗК щодо перевірки декларацій суддів та застосування щодо них каральних заходів за порушення правил не були прямим втручанням у діяльність вершителів правосуддя, застосовується запобіжник у вигляді особливостей здійснення повної перевірки декларацій, моніторингу способу життя суддів і суддів Конституційного Суду України.

Йдеться про те, що НАЗК, як і раніше перевірятиме і моніторитиме декларації та спосіб життя суддів. Однак у випадку, якщо співробітники агенства спробують чинити незаконний вплив, тиск або втручання у діяльність суддів, Вища рада правосуддя (у випадках щодо всіх суддів, окрім суддів КСУ) або Збори суддів Конституційного Суду України можуть внести голові Національного агентства обов’язкове для розгляду подання про усунення порушень, виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, що покусилися на незалежність суддів. Голова НАЗК при цьому протягом 10 днів має відреагувати на зауваження з боку ВРП або Зборів КСУ і усунути порушення та покарати винних.

Втім, навіть у самій Верховній Раді усвідомлюють, що така прокладка виглядає просто як формальний атрибут дотримання незалежності суддів. Адже правовий статус Вищої Ради правосуддя та Зборів суддів Конституційного Суду України і комплекс їхніх повноважень жодним чином не передбачають можливості здійснення ними функцій, які збираються на них покласти народні депутати. Проте цей варіант розглядається як компромісний і такий, що може певним чином вирівняти ситуацію та залагодити законодавче провалля, яке виникло 27 грудня.

КСУ завдає удар у відповідь: під загрозою спецконфіскація, відеофіксація і карантин

Натомість Конституційний Суд, який був дещо усунутий з порядку денного, гучно у нього повертається. Нагадаємо, що його робота виявилася заблокованою через відсутність кворуму внаслідок демаршу чотирьох суддів. Проте вчора, 8 грудня, роботу було розблоковано і суд знову відновив розгляд справ.

В цей же день КСУ послав на Банкову "промінці добра" у вигляді постановки на порядок денний питань, які можуть стати черговими неприємними сюрпризами для влади. Так, судді почали розгляд конституційного подання 47 нардепів щодо конституційності такої процедури покарання, як спецконфіскація. Цей правовий інститут був запроваджений в 2016 році в якості удосконалення боротьби зі злочинами, які вчиняють посадові особи державної влади чи місцевого самоврядування (з використанням службового становища) з отриманням економічної вигоди. Але найважливіше, що цей закон входить у так званий "безвізовий пакет" законів, що були умовою для лібералізації Євросоюзом візового режиму для громадян України.

Також КСУ поставив собі у порядок денний справу про конституційність деяких норм Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху. Йдеться про те, що вся ця дороговартісна і громіздка система автоматичної відеофіксації, яку розбудовують у містах та на автомобільних дорогах може виявитись непотрібною грудою металобрухту завдяки визнанню такого способу притягнення водіїв до відповідальності неконституційним. Такий розвиток подій наші західні партнери навряд чи привітають.

Дошкулити виконавчій владі може й визнання неконституційними карантинних обмежень, які уряд застосовував і застосовує для боротьби з COVID-19. Йдеться про обмеження підприємницької діяльності, роботи ТРЦ, а також багатьох інших аспектів суспільного життя, що постраждали внаслідок застосування карантину. Це питання КСУ поставив собі у графік на 10 грудня.

Не виключено, що після цих "дрібничок", незабаром дійде справа і до земельної реформи, яку так важко Офіс президента протягував через парламент і яка незабаром може опинитись у порядку денному КСУ з абсолютно непередбачуваними перспективами розгляду.

Всіми цими діями КСУ дає сигнал Банковій і всьому суспільству, що його зарано списали з гри, а м'яч знову на його половині поля. І судді мають намір продовжити розіграш комбінацій, які можуть завдати шкоди як репутації влади Володимира Зеленського, так і всієї країни.

І судячи з налаштованості суддів, цей кейс ще довго стрясатиме український політичний простір.