Хитка стратегія: Чому зсувають локдаун, і як вакцинація може стати ще однією проблемою влади

Міністр охорони здоров’я і головний речник владної команди з питань протидії COVID-19 Максим Степанов сьогодні на брифінгу повідомив, що МОЗ пропонуватиме запровадити локдаун по всій країні з початку січня, і триватиме він 21 день. Така пропозиція розроблена, "спираючись на медичні показники", заявив міністр.

Натомість до кінця грудня вітчизняна медична система наплив уражених коронавірусом витримає, запевнив Степанов, тож і потреби в тотальному карантині наразі немає. Відмовилися і від обмеженого локдауну на вихідні, який діяв із 14 листопада. На засіданні Кабміну 2 грудня прем'єр Денис Шмигаль відрапортував, що цей захід приніс ефект – зменшення кількості нових хворих.

Щоправда, і тут думки чиновників розділилися, що не є новиною для цієї владної команди. Керівник Держспоживслужби Києва Олег Рубан висловився за локдаун по всій країні найближчим часом саме тому, що "карантин вихідного дня" не став ефективним заходом.

Так чи інакше, але поки що бізнес матиме змогу працювати на вихідні. До нового, повного локдауну, на який закриється країна – але вже з нового року. Зміна позиції влади варта уваги. Проти запровадження локдауну до циклу новорічно-різдвяних свят виступають міські голови обласних центрів Заходу країни. Вони стверджують, що економіка міст не витримає нового навантаження. "На сьогодні у місцевому бюджеті – діра у 150 мільйонів і величезні заборгованості комунальних підприємств. А що буде далі, якщо місто не отримає якісь компенсаторні механізми? Якщо Кабмін ухвалює рішення про локдаун, то він повинен ухвалити рішення, яким чином він допоможе місцевим радам", – заявив "Радіо Свобода" щойно обраний голова Чернівців Роман Клічук.

Має свої аргументи проти локдауну і Садовий. Він нагадує, що на Різдво до Львова традиційно можуть приїхати натовпи туристів, і жодні заборони за фактом тут не діятимуть. Тому обмеження мають бути індивідуальними і враховувати специфіку регіонів. А мер Житомира Сергій Сухомлин закидає Києву, що локдаун мало сенс вводити тоді, коли це зробили більшість країн Європи і коли у нас почав спостерігатися різкий сплеск захворюваності, тобто в листопаді чи перших числах грудня.

Складається враження, що тихо саботуватимуть локдаун і в Києві. Сьогодні на брифінгу представники міської адміністрації повідомили, що Новий рік і Різдво у центрі столиці таки святкуватимуть, причому масово, від традиційних активностей організатори не відмовляться. Лише намагатимуться уникати скупчень людей. Яким чином це їм вдасться, не пояснили.

Якщо такою критичною щодо грудневого локдауну є позиція місцевих влад, то можна лише уявити, з яким настроєм чекають на рішення уряду їхні виборці, у тому числі, малий і середній бізнес. Внаслідок іще березнево-травневого локдауну він зазнав чималих фінансових втрат, а от на підтримку держави очікує й досі.

Не будемо тут згадувати причини напруження відносин між центральною владою і бізнесом, яке вже вилилося у протести в центрі Києва та бійки з поліцією, що виявилася "крайньою". Зауважимо, що наштовхнувшись на опір, влада дала задню і у властивому собі стилі пробує нівелювати проблему. Яка сама по собі не розсмокчеться. 

Так от, одним із заходів, які повинні "задобрити" бізнес, схоже, і є перенесення строків запровадження повного локдауну. Здається, на Банковій (адже немає сумнівів, що рішення ухвалюють саме там, а не в уряді) вирішили дати підприємцям заробити на передсвятковому сплеску продажів і тим самим створити мінімальний "жировий запас", який дасть змогу з відносно невеликими втратами пройти січневе згортання ділової активності.

А це може означати, що у своїх стратегічних (якщо в наших умовах можна без іронії говорити про стратегії) рішеннях влада керується не турботою про громадське здоров’я, не національною статистикою поширення COVID, а звичними для неї популістськими мотивами: потаканням настроям активної частини суспільства і бажанням не вирішувати проблеми, а відсувати подалі час їхнього розв’язання.

Саме про популізм – і нинішня заява міністра Степанова про надходження до України вакцини від коронавірусу десь після зими, в березі чи пізніше. Цієї ж природи – і слова прем’єра про те, що уряд працює над проєктом масового тестування населення на COVID-19. Таке тестування варто було запланувати і провести вже давно, а не тоді, коли стрімко падають рейтинги влади і ситуація вимагає "щось робити".

Та все це можна поправити, якби не ключова проблема українського суспільства. А полягає вона у тому, що популізм влади є похідною від бажання народу слухати популістів, вірити популістам і обирати собі у владу популістів, які пропонують прості (і нереалістичні) рішення складних проблем. А після обрання тут же про свої обіцянки забувають, після чого виборець шукає винних і нового "месію" собі на голову.

Тезу про неготовність частини українців брати на себе відповідальність за ухвалення важливих рішень, що впливатимуть на їхнє життя, можна проілюструвати результатами соціологічного дослідження. Група "Рейтинг" запитала людей про їхню готовність зробити щеплення від коронавірусу. Так от, 40 відсотків опитаних заявили про своє небажання щепитися. 55% до щеплення готові, але лише якщо вакцина буде безкоштовною. Коли ж вакцина буде платною, охочих зробити щеплення менше – лише третина респондентів.

Якщо десь стільки ж громадян зроблять щеплення і в реальному житті, то у вакцинації в нашій країні не буде сенсу. Спробувати змінити ситуацію можна і потрібно масованою роз’яснювальною кампанією з боку влади і низкою кроків, серед яких, наприклад, зобов’язати працедавців приймати на роботу, насамперед у сфері обслуговування і там, де є контакти з іншими людьми, тільки вакцинованих від COVID працівників. Також обов’язковою має стати вакцинація від вірусу для школярів, можливо – студентів. Хоча тут можна уявити, яку хвилю обурення та саботажу здіймуть "антипрививочники". Далі можливі варіанти: скажімо, зобов’язати готелі та ресторани, міжміський транспорт обслуговувати громадян лише за наявності довідки про відповіде щеплення. Вхід на стадіони, у спортзали й басейни – тільки з довідкою. Ну і, звісно, контролювати обіг таких довідок, щоб їх підроблення і продаж не став черговим видом бізнесу.

Тобто вже зараз, коли вакцини ще немає, влада повинна діяти на упередження прогнозованих проблем. Щоб і вакцинація, як карантин, підтримка малого бізнесу та інші акції не перетворилася на ще одну проблему для влади і суспільства.