Метро, мости і Бахматов: Як Кличко битиметься з Зеленським

Віталій Кличко, обидві посади якого намагається відібрати Банкова, намагається маневрувати в пошуках нових несподіваних союзників

Метро, мости і Бахматов: Як Кличко битим…

Чинний міський голова і поки ще очільник столичної державної адміністрації (КМДА) "попросив звільнитися" заступників голови КМДА Дмитра Давтяна і Олександра Спасибка. Звільнити їх сам Кличко за чинним законом не може – лише просити про це уряд. А той, нагадаємо, нещодавно погодив звільнення з міської адміністрації самого Кличка. Обов’язки звільнених розподілені між іншими заступниками, при цьому частину відповідальності покладено на нового радника мера Максима Бахматова, який згодом може обійняти посаду заступника "з широкими повноваженнями".

Дмитро Давтян прийшов на посаду 2017 року і опікувався сферами транспорту, зв'язку та розвитку інформаційних систем у столиці. Олександр Спасибко сів у крісло зама мера роком раніше і відповідав за питання будівництва. Хоч на прощання Кличко похвалив обох чиновників за виконану роботу, до обох у киян були і залишаються запитання.  

Перший з них є сином крупного харківського бізнесмена Олександра Давтяна, лідера вірменської громади міста, власника медіа і багатьох об’єктів нерухомості. Він товаришував з чільними фігурами колишньої влади, які працювали в президентській адміністрації  Петра Порошенка і є вихідцями з Харкова, зокрема з Борисом Ложкіним. До приходу в Київ син підприємливого харків’янина вже мав доволі насичену біографію. Питання були вже до процедури призначення 31-річного Дмитра Давтяна в КМДА. До столиці його перевели із Запорізької облдержадміністрації, де він був першим заступником губернатора і відповідав за фінанси та економіку. З транспортом його пов’язувала хіба любов до дорогих авто: у 2014 році Дмитро Давтян придбав собі "Мерседес" за 1,3 млн грн. З 2012 року у нього також був позашляховик "Порше". На дружину Давтяна записано дві автівки – "Мерседес" G500 і "Тойота Кемрі". А от про успіхи Давтяна в реформуванні столичної транспортної сфери багато можуть розповісти жителі і гості міста, яким доводиться долати численні перешкоди і дискомфорт в процесі пересування європейською столицею. Саме транспорт можна назвати одним з провалів Кличка-мера.

Другим його неуспіхом, за який "чіплятимуться" опоненти, є будівництво. За цю сферу до останнього часу в мерії відповідав Спасибко. Але не йому, а Кличку пригадають незавершене будівництво легендарного Подільського мосту, затягнений ремонт мосту Шулявського, проблеми з "мостом Кличка", численні скандали з будівництвом в заборонених зонах і з порушенням законів. Самого ж Спасибка деякі ЗМІ вважають уважним до інтересів окремих забудовників. До переходу в мерію він був багаторічним керівником будівельних фірм підприємця і мільярдера Леоніда Юрушева, у т.ч. ТОВ "Ярославів Вал". 2014 року він став директором департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА, маючи стаж держслужби в 27 днів. За два роки став заступником голови КМДА.

Замість них обох біля Кличка відтепер буде людина зі сфер гумору і девелопменту – Максим Бахматов. Поки він працюватиме в статусі радника, бо кандидатуру заступника міського голови потрібно узгодити з урядом, що в нинішніх обставинах навряд чи реально. Якщо тільки Бахматов не прийшов на Хрещатик, 26 з волі Банкової.

У 2015-2017 роках цей уродженець російського Усть-Камчатська, випускник львівської школи, капітан і директор команд КВК, екс-резидент і співвласник Comedy Club UA продемонстрував якості ефективного менеджера як керівник Національного комплексу "Експоцентр України", відомого як "ВДНГ" – зумів підняти його фактично з руїн і дати імпульс доволі успішному розвитку. Далі стає керуючим партнером інноваційного центру мільярдера Василя Хмельницького Unit.City в столиці. Нещодавно звільнився звідти. Також входить до наглядової ради мережі кінотеатрів Multiplex.

Займеться цей "радник з широкими повноваженнями" запровадженням інформаційних технологій в життєдіяльність міста, питаннями містобудування та архітектури. Першим завданням Максима Бахматова стане, за його словами, розробка Генплану столиці.

Хтось витлумачив це призначення ледь не як істерику Кличка: мовляв, на тлі проблем, що створюють мерові на Банковій, той бере до себе ледь не першого зустрічного, хто виявив бажання увійти в його команду. Але все не так однозначно. Бахматов є вельми яскравим представником нової хвилі управлінців, які активно комунікують у соцмережах, легко, без комплексів та з гумором спілкуються зі ЗМІ. Словом, він – саме те "нове обличчя", яке захотів побачити у владі вітчизняний виборець, делегуючи повноваження управляти країною команді Володимира Зеленського. Ментально близька цим новим людям постать, можливо, покликана стати переговірником між Хрещатиком, 26 і Банковою, 11. Тим паче що перш ніж вийти на пресконференцію поруч із колишнім боксером, Бахматов не дуже компліментарно відгукувався про результати його роботи в статусі мера. Погляд на процеси зсередини може спонукати його змінити свою думку.

Насправді у Кличка є комунікаційна проблема, і вона схожа з тією ситуацією, в якій опинився Петро Порошенко під час цьогорічної президентської виборчої кампанії. У своїй риториці п’ятий президент України змушений був апелювати до думаючої частини виборців, здатної оцінити результати роботи Петра Олексійовича за попереднє п’ятиріччя. Інша річ, що цих людей виявилося менше, ніж очікував штаб Порошенка.

Пройти цей шлях належить і Кличкові, розповідаючи про свої досягнення і плани киянам, які бажають і можуть аналізувати сказане, а не реагувати на яскраві відео чи емоційні гасла. Локальні успіхи і справді є – принаймні, в приведенні в більш-менш прийнятний стан зовнішнього вигляду центру столиці. Тому позитиви Кличка його опоненти легко нівелюють прогалинами його мерства. Адже глибинної модернізації міської інфраструктури проведено не було. Виборців нескладно буде "завести" до потрібного емоційного стану нагадуваннями про недобудовані мости, невідремонтовані дороги і тротуари, хаос із паркуванням, ганебні маршрутки на дорогах, регулярні перебої з постачанням до будинків води і тепла тощо.

Ці закиди мер намагається "відбити" тезою про зростання бюджету Києва за останні п’ять років з 18 до 60 млрд грн, тобто утричі. Це, щоправда, результат не тільки якісної роботи міської влади, але й децентралізації, яка впроваджувалася на державному рівні попередні п’ять років.

Та й нова владна команда вже продемонструвала, що легко знаходить технологічні ходи у відповідь, які применшують в очах киян успіхи Віталія Кличка. Яскравою ілюстрацією є звернення до мера глави Офісу президента Андрія Богдана на ток-шоу Савіка Шустера "Свобода слова" на каналі "Україна": "Знаєте, скільки бюджет міста Прага? 2 мільярди 800 мільйонів доларів. А знаєте, скільки бюджет міста Києва? 2 мільярди 200 мільйонів доларів. Де наша Прага?" І далі – теза Богдана про підконтрольність Кличка: Ви вмієте заробляти, але не вмієте витрачати... Просто з'являється людина, яка вас контролює". Це порівняння української столиці з чеською швидко стало мемом і може стати лейтмотивом наступних виборів міського голови, які з 99-відсотковою упевненістю пройдуть 8 грудня цього року – згідно з внесеним у Верховну Раду депутатами від фракції "Слуга народу" законопроектом про зміни до закону про Київ. Зараз він опрацьовується в комітеті парламенту, а за голосуванням "зеленого принтера" справа не затримається.

Тож кандидату від влади завжди важче на виборах, бо йому доводиться говорити про те, що вже зроблено і в чому завжди за бажання можна знайти недоліки. А конкуренти тим часом можуть працювати на тезах "вони крадуть" і "ми зробимо краще". Люди схильні мріяти про краще, тому такій аргументації вірять. Згадаймо колишнього міського голову Олександра Омельченка, за якого, попри численні скандали із забудовою та інші питання, таки багато було зроблено для розвитку столиці. В результаті на виборах мера 2006 року він займає лише третє місце. Переміг Леонід Черновецький, а другим, до речі, тоді став Віталій Кличко. І теж – завдяки популістській риториці та критиці всього в роботі міської влади загалом.

Тому безпрограшний хід зробив нардеп і колишній генеральний директор телеканалу "1 + 1" Олександр Ткаченко, коли звернувся до уряду з проханням провести аудит діяльності київської міської влади за останні п’ять років – тобто за час керівництва Кличка. Зрозумілі й результати такої перевірки. Це й аргумент на час виборів, і заділ на перспективу: Ткаченко, якого називають майбутнім основним конкурентом екс-боксера за пост мера, в разі своєї перемоги може півроку чи рік нічого не робити, а лише проводити прес-конференції, де розповідати киянам про "жахи", виявлені аудиторами в діяльності попередників.

То що ж може протиставити намаганням посунути себе від влади Віталій Кличко? Колишній спортсмен може і буде розповідати на ефірах, що Київ хоче взяти під свій контроль мільярдер Ігор Коломойський, провівши на Хрещатик свого мера. Знов-таки, тим же шляхом ішов і Порошенко на президентських виборах, кажучи про залежність Зеленського від того ж олігарха, – і результат кампанії відомий. Тому цей аргумент не спрацює.

Мерові варто без затримок реалізувати якийсь помітний і яскравий інфраструктурний проект, який оцінять кияни. Можливо, саме для роботи в цьому напрямку біля Кличка й опинився Бахматов. Але проблема в тому, що такого проекту може й не виявитися. "Зелену гілку" метро на Виноградар після років розмов, схоже, почали будувати, але до грудня, тобто до виборів, поїзди точно ще не підуть у напрямку цього мікрорайону. Не добудують і Подільсько-Воскресенський міст на лівий берег, хоч і тут роботи зрушили з мертвої точки.

Говорити як про аргумент про "скляний міст Кличка" краще не треба – його вартість і численні проблеми з експлуатацією дратують багатьох киян. У негатив для чинної міської влади може спрацювати спричиняє і обіцяне з осені запровадження електронної системи розрахунків за проїзд у комунальному транспорті: робота цієї системи і напрямок руху фінансових потоків викликають багато обґрунтованих запитань. Негативно позначитися на перспективах Кличка-мера може і розморожування скандальних забудов через рішення судів, які щойно ухвалені. Як-от скандальна забудова у Протасовому Яру, яку днями дозволив продовжувати Окружний адмінсуд Києва – попри активні протести місцевих мешканців. Можна прогнозувати відновлення цієї "гарячої точки" на карті міста. Чинний мер може спробувати розвернути цю ситуацію  на свою користь, якщо раптово приїде на місце події в розпал протистояння і під камери дасть команду "стоп" забудовнику походженням з міста Дніпро. Останній, втім, може і не послухати "кульгаву качку" з Хрещатика…

Загалом ситуація видається програшною для Віталія Кличка. Але є нюанс: ключовим для нього є не програти "всуху", а вийти в другий тур грудневих виборів з умовним Ткаченком. У двобої один на один шальки терезів симпатій містян можуть схилитися і в бік уславленого спортсмена. Для реалізації цієї стратегії мерові потрібно, щоб йому не заважали технічні кандидати, які "відкушуватимуть" кожен потроху голосів і разом забезпечуватимуть потрібний опонентам Кличка результат. Саме це є ключовим для нього питанням на цей момент – як не допустити "техніків" від влади і "незалежних" кандидатів.

Тривожним дзвоником для міського голови стала свіжа соціологія від групи "Рейтинг". Вона називає основним конкурентом Кличка Сергія Притулу, який на парламентських виборах 2019 року балотувався в Раду від партії Святослава Вакарчука "Голос". Він цілком відповідає запиту людей на нові обличчя. Водночас не простежуються і зв’язки притули з Коломойським. Кияни, які раніше проголосували за боксера, цілком можуть зробити своїм новим обранцем шоумена. Серед тих, хто збирається брати участь у голосуванні, 11,3% готові підтримати Сергія Притулу, у Кличка 19,3%, у Ткаченка 9,4%.

Можуть виникнути і інші кандидати, той же недавній секретар Київради і член партії Порошенка "Європейська солідарність" Володимир Прокопів. Тому для чинного голови столиці можливість другого туру залежить від того, чи досягне від відповідних домовленостей саме з "Європейською солідарністю" і "Голосом". Домовитися з іншими партіями буде складно, практично неможливо – більшість гравців, присутніх у Київраді, уже працюють на користь команди Зеленського.

Вагомим аргументом, який багато в чому визначить результат виборів мера, стане медійна підтримка кандидатів з боку телеканалів. "Плюси" гратимуть зрозуміло за кого, тому залишається відкритим питання щодо симпатій "Інтера" і групи інформаційних каналів, які асоціюються з Віктором Медведчуком. Все це теж стане результатом кулуарних домовленостей. І саме вони, схоже, визначать прізвище майбутнього Київського міського голови і напрямок розвитку чи деградації міського самоврядування в столиці.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook