ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Велике об'єднання: Чи "виродить" Медведчук єдиного кандидата для Путіна

Джерела Depo.ua повідомляють, що завтра представники проросійських сил в Україні розпочнуть процес об'єднання, аби до 1 грудня висунути єдиного кандидата в президенти

Depo.Влада
8 листопада 2018 15:00
ФОТО: depo.ua

Про початок об'єднавчого процесу було заявлено ще в середині вересня. Тоді один із лідерів партії "За життя" Вадим Рабінович запропонував "Опозиційному блоку" "перегорнути сторінку і почати переговори про створення потужного консолідованого політичного об'єднання, яке в змозі зупинить бойові дії на Донбасі, запобігти економічній катастрофі та врятувати країну". "Нам потрібно підпорядкувати свої амбіції та особисті інтереси інтересам наших виборців", - наголосив він.

Йому відповів Сергій Льовочкін, один із тримачів акцій "Опозиційного блоку": "Я підтримую об'єднання з усіма політичними силами, які поділяють цінності ОБ та його виборців: мир, єдність країни, розвиток демократії та економіки, свобода слова і думки. Серед таких сил бачу і "За життя" Рабіновича і Мураєва". Відтоді Євген Мураєв відколовся від спільного з Рабіновичем політичного проекту і створив власний – "Наші".

На думку експертів, процес об'єднання колишніх "регіоналів" ініціювала Москва, а головним промоутером тут виступає кум Володимира Путіна Віктор Медведчук, який на початку листопада став головою політради партії "За життя". Для Кремля дуже важливо, аби осколки "регіоналів", які порозліталися по різних партійних проектах після Майдану, консолідувалися у щось подібне до Партії регіонів. Існує думка, що спільного кандидата в президенти від цих сил обов'язково підтримає схід і південь країни. І це гарантує йому потрапляння до другого туру президентських виборів весною 2019 року.

Ця думка дещо сумнівна, адже південні і східні регіони країни вже не традиційний "біло-блакитний" пояс. По-перше, на зміну свідомості виборців вплинула війна на Донбасі, яка перетворила деякі області на прифронтові. По-друге, за виборців цих регіонів воюють відразу кілька політсил, у тому числі створених за участю колишніх "регіоналів" та представників місцевих еліт. Той же "Наш край", приміром. По-третє, потенційні висуванці від проросійських сил виглядають як сіамські близнюки – вони не мають відповідної харизми, говорять однакові речі. Ну, хіба відрізняються зовнішньо та персональними рейтингами.

Утім, і це варто визнати, соціально-економічні проблеми, невирішеність конфлікту на сході та несприйняття частиною мешканців цих регіонів прозахідного вектору розвитку держави, залишає єдиному кандидату від екс-"регіоналів", навіть нехаризматичному, гарні шанси зачепитися за другий тур.

Але повернемося до процесу перегорів. Про те, що він триває, говорив в одному з інтерв'ю один із найвпливовіших "опоблоківців" Вадим Новинський. Зі сказаного ним стало зрозумілим, що група "газовиків" відстоює свого Юрія Бойка, а "ахметовська" група – Олександра Вілкула. Сам Новинський зі своєю Партією миру ніби над сутичкою. А Ринат Ахметов начебто взагалі відійшов від політичних процесів. У це, правда, не віриться, враховуючи інтерес колишнього хазяїна Донбасу зберегти і посилити свої впливи в бізнесі. Тому він просто не зможе залишитися поза грою. Інша справа – в якому статусі.

По-перше, Ахметов контролює майже половину складу фракції "Опозиційного блоку", і ні Льовочкін, ні Бойко, ні хтось інший не отримає право вести перемовини з Рабіновичем і Медведчуком без урахування інтересів найбагатшого чоловіка країни. А його, вочевидь, влаштовує статус-кво: він не збіднів, на окупованих територіях його пощипали, але не обдерли, як липку. Не секрет, що окрім "Опоблоку" Ринат Леонідович має інтерес і в інших політсилах. Зокрема, в ЗМІ багато писали про "радикалів".

По-друге, кожна із груп перед тим, як сісти за стіл переговорів, добре прорахує, що вона отримає у підсумку. І "газовики", і "ахметовці" розуміють, що спільний кандидат, якщо і вийде до другого туру, то програє. Тому радше розмова ітиме про конфігурацію участі в парламентській кампанії восени 2019-го. Хто і з чим увійде у "спілку реваншистів", тільки "Опоблок" і "За життя", чи й дрібночлени на кшталт партій Мураєва, Добкіна й реанімованої Партії регіонів. Яка, до речі, заявила, що не веде перемовин про входження в будь-які політичні союзи.

Одним словом, до парламентських виборів іще рік, поспішати нема куди, то ж про успішне завершення торгів до 1 грудня навряд чи варто говорити. Коли ж уявити, що Кремль цих хлопців таки нагне і вони домовляться про спільного кандидата, то це ще не означає, що задля його перемоги об'єднається весь ресурс екс-"регіоналів".

А він у них дійсно величезний – канали "Інтер", "Україна", "112. Україна", NewsOne, новий канал "Наш", купа регіональних ефірних мовників. Плюс преса та інтернет-сайти. Про фінансовий ресурс годі й говорити. Однак для єдиного кандидата потрібен спільний штаб, спільні політтехнологи, а у кожної з цих політсил є свої і вони голодні, "общак", на розпорядника яким потрібно садити узгоджену фігуру. У підсумку узгоджений кандидат від проросійських сил може залишитися поза другим туром через внутрішні чвари політсил, які формально домовляться про його балотування.

Depo.ua неодноразово згадував про конфлікти нинішніх переговорників. Так, у жовтні минулого року Рабінович в прямому ефірі звинуватив Льовочкіна і Бойка у замаху на себе. "Я знав, що Льовочкін – бандит, але ніколи б не подумав, що до спроби вбивства і підпалу може бути причетний Бойко, якого вважав порядною людиною. В черговий раз підтвердили мою тезу про те, що "Опозиційний блок" – це справжня банда", сказав він тоді. Пізніше назвав Льовочкіна "політичним Чикатило". Той, навзаєм, нагадав, що у Рабіновича подвійне громадянство.

А коли згадати давнішу історію стосунків екс-"регіоналів", то там знайдемо не лише словесні перепалки. У липні 2009-го повідомляли, що Нестор Шуфрич у кінотеатрі "Зоряний", де збиралася ПР, вдарив кулаком в обличчя Льовочкіна. Той, як писали ЗМІ, відкинувся до стіни і почав по ній сповзати. "Бойових півників" розняли інші "регіонали".

Звісно, образи з часом притуплюються, проте осад залишається. То ж коли 1 грудня ми почуємо, що екс-регіонали про щось чи про когось домовилися, це ще не означає, що вони дружно працюватимуть на результат. Скоріше, демонструватимуть перед Кремлем свої потуги. А насправді займатимуться своєю улюбленою справою - розкладатимуть яйця в різні політичні корзини.

Більше новин політики читайте на Depo.Влада