"ДНР" хоче анексувати Донбас: Як Путін думає відправити Зеленського на переговори з бойовиками

Готовність сепаратистів з ДНР "претендувати" на всю Донецьку область – це очевидна й незатійлива провокація з боку Путіна. За допомогою якої в Кремлі сподіваються не тільки розхитати позиції Зеленського напередодні саміту, але й показати себе миротворцями перед представниками ЄС

"ДНР" хоче анексувати Донбас: Як Путін д…

Підозри стосовно того, що напередодні "нормандського" саміту на найвищому рівні Росія може почати ескалацію у стосунках з Києвом – в тому числі, і на Донбасі – циркулювали, загалом, давно.

Але сьогоднішнє рішення "парламенту ДНР" перевершило сподівання. Заява "голови Народної ради ДНР" Володимира Бідьовки про те, що його "орган" прийняв рішення про "державний кордон ДНР", вже сама по собі є нонсенсом. Оскільки про який особливий статус в складі України можна домовлятися з "республікою", яка вже й "державним кордоном" обзавелася?

Але подробиці цього закону вражають іще більше. Оскільки, говорячи мовою оригіналу, "у цьому законі не забуті ті люди, які проживають на території, тимчасово підконтрольній Україні. Тому межа визначена по території Донецької області, яка була на період 2014 року".

Можна не сумніватися, що весь цей "держкордонний карнавал" був ініційований з Кремля. Інакше Бідьовка до сьогоднішнього вечора вже не прес-конференції скликав би, а тихо лежав у темному і прохолодному місці. Зрозуміло, що київська влада –навіть в особі Зеленського – ніколи не погодиться на подібну пропозицію. Інакше невдовзі перестане бути київською владою.

Також ясно, що навіть найбільш відчайдушні адвокати Росії в Європі та світі визнають подібне бажання фактичним наміром порушити Мінські угоди. Тому виникає логічне питання – для чого це Путіну? Та ще й напередодні паризького саміту, де він буде переконувати Зеленського "розпочати переговори з народними республіками". Неадекватність яких зашкалює навіть за мірками гібридної війни.

Першим відносно логічним поясненням є бажання Росії розхитати політичну ситуацію в Україні напередодні нормандського самміту у Парижі. Провокуючи хвилю обурення ймовірною "зрадою" – до якої чинна влада, в принципі, непричетна. Оскільки чинний президент України на вимоги сепаратистів, звісно, не погодиться – але до побажання Путіна "розпочати переговори напряму з республіками" буде вимушений принаймні вислухати – хоч, будемо сподіватися, виключно для того, щоб відхилити.

Іншим позитивним для Росії моментом, звичайно, є можливість легко відмовитись від абсолютно нереалістичного наміру бойовиків "претендувати на весь Донбас". Оголосивши це не тільки своєю "готовністю до компромісів у широких рамках" – але й внеском у "стабілізацію ситуації на Донбасі". Ну, і спробувавши отримати від України пару-трійку компромісів – на обмін. При тому, знаючи недобру російську традицію об’єднувати під час переговорів "все зі всім", вимоги поступок, скоріше за все, знову-таки стосуватимуться газової війни. Точніше, готовності України відмовитись від судових перемог.

Але слід визнати – історія з "новим держкордоном ДНР" – це вже не дипломатична гра. Це тривіальне шулерство – і намагання "намалювати" дипломатичний козир за допомогою простого і всім очевидного трюку з "народом Донбасу, що мешкає на тимчасово контрольованих Україною територіях". І логічною відповіддю України в такій ситуації могла би стати хіба що вимога приєднати до "Донбасу у кордонах області" іще й, наприклад, сусідню Ростовську область. Все таки там вже не перший рік офіційно мешкає "майже легітимний" президент України. За такою логікою, пора цій землі виходити з-під "тимчасового контролю Росії".

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"