Коронавірусний шантаж: Як Кличко і центральна влада змагаються за рейтинги

Середина квітня знаменувалася не лише новими хвилями поширення COVID-19 у багатьох областях Україні та в столиці, а й новими публічними сварками київської влади з урядом. Спочатку минулого тижня центральна влада відшпетила Кличка за вкрай низьку організацію видачі перепусток на громадський транспорт.

"Я за вас свою роботу робити не буду"

Вже за кілька днів Кличко на брифінгу виступив із критикою влади, суворо закликавши її розглянути питання про запровадження загальнонаціонального локдауну. "Пересування між регіонами країни повинно бути обмежено, з контролем за дотриманням суворих правил", - сказав він. Свою вимогу мер аргументував статистичними даними: "З 1 квітня в країні померли 3556 людей. У Києві померли 392 хворих, і це за 9 днів. Така страшна динаміка розповзання вірусу. І скільки ще людей повинні захворіти, скільки померти, щоб уряд, центральна влада зрозуміли, що потрібні негайні заходи на державному рівні, інакше, й в умовах відсутності масового вакцинування, країну чекає катастрофа".

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль того ж дня і теж публічно, через свої сторінки в соцмережах  різко відповів міському голові: фактично назвав виступ Кличка політичним піаром і закликав не перекладати відповідальність місцевої влади на владу центральну. Зазначивши, що "адаптивний карантин працює і запроваджувати тотальний локдаун по всій країні наразі немає потреби", прем’єр нагадав, що в частині регіонів ситуація з поширенням коронавірусу стала кращою (за приклад згадав Івано-Франківщину, яка цими вихідними вийшла з "червоної" карантинної зони), і це є результатом "відповідальної роботи місцевих органів влади". Між рядками послання Шмигаля читається, що якраз у Києві такої якості роботи місцевого самоврядування він не бачить.

 "Київ має чи не найбільше ресурсів та можливостей, щоб зробити протидію поширенню інфекції та захист людей ефективними", і "в разі ефективного контролю за протиепідемічними заходами, які передбачає червоний рівень небезпеки, столиця також зможе швидко пройти ковідний пік", - нагадав Шмигаль. А також підкреслив, що "Віталій Кличко так само, як і інші посадовці, має свою відповідальність у питанні впровадження та контролю за ходом місцевого локдауну".

Та головним посланням Шмигаля до Кличка є навіть не цитоване вище, а пряма погроза столичному міському голові, який, відповідно до особливостей виконання владних повноважень у Києві, як обраний мер, одночасно очолює і виконавчу владу – міську державну адміністрацію (КМДА). За словами прем’єра, "якщо у міського голови Києва, який також є головою міської адміністрації, інша думка… І він вважає, що одночасно повноважень міського голови й голови КМДА йому недостатньо, аби ефективно протидіяти COVID у столиці, тоді можемо разом звернутися до Президента України з пропозицією про призначення нового очільника КМДА". Тобто, якщо простіше – не справляєтеся зі своєю роботою, пане Кличко – ми знайдемо вам заміну.

Важливо розуміти, були ці слова особистою ініціативою прем’єра, чи свідченням нового етапу війни між київською і центральною владою за впливи і грошові потоки в столиці.

Своя правда є на боці місцевої влади, на яку центр перекладає відповідальність за забезпечення медицини всім необхідним, а вводити локдаун по всій країні не хоче, бо це рішення погано вплине на рейтинги. І справді дивно виглядає така різка реакція голови уряду на заклик Київського мера ввести загальнонаціональний локдаун, мовляв, не лізь не у своє діло, а якщо не можеш втримати ситуацію в своєму місті – то звільни посаду голови КМДА. При цьому в уряді делікатно умовчують, що катастрофічна ситуація, в тому числі, в столиці склалася через нездатність саме уряду ефективно протистояти епідеміологічним викликам.

Хоча з іншого боку, центральній владі також є чим дорікнути Кличку. Минулого тижня було повідомлення про наповненість київських лікарень на 110%.  "Але в 2020 році під організацію мобільного госпіталю для Києва на 200 ліжок було закладено в держбюджетні 36 мільйонів гривень. Київська міська адміністрація госпіталь не улаштувала, бо чиновники не знайшли Порядку облаштування тимчасових закладів охорони здоров'я. У МОЗі і справді такого порядку не було. Його написали наприкінці жовтня. Однак наприкінці грудня, на питання, чому КМДА не використала гроші на госпіталь, відповідь була - відсутність такого положення, хоча воно було", - пише на своєму телеграмканалі журналіст Євген Куксін.

Пожертвувати посадою глави КМДА… і не стати президентом

Нагадаємо, невдовзі після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах-2019 команда нового глави держави, що нею заходився керувати глава його адміністрації Андрій Богдан, почала відкриту боротьбу за столицю та внесла до уряду подання про звільнення Кличка з посади голови КМДА. Міського голову звинувачували у зв’язках із крупними забудовниками столиці, небажанні чи невмінні системно займатися численними інфраструктурними проблемами міста і у причетності до корупції. Богдан провів із цього приводу спеціальну пресконференцію, яка спричинила резонанс у ЗМІ, але не мала юридичних наслідків. Кабмін навіть не став розглядати питання зміщення Кличка з крісла у виконавчій вертикалі. Малоактивними були й правоохоронці, лише трохи "поскубавши" оточення мера.

Читайте на цю тему: Кличко проти Зеленського: Коли війна за Київ перейде в гарячу стадію

Зі зміщенням Андрія Богдана з посади в лютому 2020 року і призначенням Андрія Єрмака, стосунки міського голови з командою президента стали відчутно менш напруженими, а місцями навіть схожими на партнерські. Не висунувши реального конкурента чинному мерові, команда "слуг народу" у жовтні 2020 року фактично створила Кличку сприятливі умови, щоб той переобрався втретє. Без здивування сприймається і той факт, що в новій Київраді фракція партії влади"Слуга народу" не пішла в опозицію, а підтримує чи не кожну другу ініціативу, що надходить від команди мера. Спостерігачі повідомляли про зміну "наглядачів" за будівництвом і іншими "смачними" темами в Києві – і про збереження корупційних схем як явища.

Та минув рік, і з боку Банкової знову лунають критичні заяви на адресу голови КМДА. У лютому заступник глави президентського офісу Кирило Тимошенко звинуватив Кличка в тому, що той досі не добудував Подільський місті, "міст Кирпи", та запропонував передати об’єкти державі, щоб та їх завершила. Кличко парирував закликом до Банкової не займатися політиканством. Ця тема як виникла, так і зникла з інформаційних обріїв, так само і прогрес у будівництві мостів. Щоправда, ті критичні заяви представників команди Зеленського на адресу мера Києва могли бути пов'язані не тільки з його президентськими амбіціями а й з ж боротьбою за крісло голови Офісу президента. 

Читайте також: Війна з Єрмаком та президентські амбіції: Навіщо Офіс президента знову атакує Кличка

У стосунках нинішньої команди Банкової і Віталія Кличка є важливий "політично-виборчий" нюанс. Після перемоги останнього на виборах мера в ЗМІ заговорили про наміри Кличка балотуватися на наступних виборах президента. На такі версії наштовхувала ще передвиборна активність Кличка, який то найвищу щоглу з національним прапором відкривав, то на з’їзді своєї партії "УДАР" позиціонував себе чи не як найбільшого націоналіста України (хоч кілька років перед тим казав, що націоналісти – не його герої).

Після виборів Кличко регулярно коментує чи не по кожній темі, до якої прикута увага українського суспільства – далеко не лише мешканців столиці. Показово, що команда Кличка намагається працювати на тих проблемах, на яких інформаційно проколюється центральна влада. Лише загострюється тема зростання цін на енергоносії – Кличко тут же домовляється з урядом, що "тарифи на опалення та гаряче водопостачання до кінця опалювального сезону в Україні не підвищуватимуть". Виникає загроза загострення війни з Росією – тут як тут Кличко в касці з гранатою в руках на полігоні, а відповідні фото – у всіх ЗМІ.

Новий спалах активності міського голови пов’язаний якраз із все більше лякаючою ситуацією із коронавірусом. Щоправда, гучні обіцянки, які часто тільки ними і залишаються, потім довго пригадують Кличку його недоброзичливці (виборці, може, й забули б, але є кому нагадати). Як-от про заяву мера, який використовує "свої іноземні контакти та зв'язки, всі можливі варіанти для того, щоб забезпечити киян вакциною": ще в січні, потім у лютому, далі у квітні Кличко обіцяв підписати контракт на закупівлю 1 мільйона доз вакцини проти коронавірусу.Київрада навіть ухвалила (щоправда, лише в проєкті) рішення про виділення 140 млн грн з міського бюджету на вакцинацію від коронавірусу в столиці.

Про те, що очікувані вакцини прибули, щось не чути, зате всі чули про факап із перепустками в громадський транспорт. Надрукувати і видати які нібито ж в сто разів легше, ніж закупити іноземну дефіцитну вакцину.  

До речі, як місяць тому розповідав Depo.ua, на Банковій у неформальному статусі радника з регіональної політики знову з’явився Віталій Ковальчук, заступник глави президентської адміністрації Петра Порошенка. Цю людину, називають "батьком" партійного проєкту "Наш край" і пов’язують із главою АП часів Віктора Януковича, нині нардепом від ОПЗЖ Сергієм Льовочкіним. Свого часу Ковальчук спершу дуже тісно співпрацював, а потім начебто посварився з Віталієм Кличком. Між іншим, поінформовані джерела подейкують і про спілкування Льовочкіна з київським мером. І в яку гру зрештою зіграє колишній керівник адміністрації президента-втікача, який намагається стати не чужим і нинішній Банковій, – поки невідомо.

Читайте більш детально: Війна за Київ чи штучна криза: Чим загрожує Кличку повернення на Банкову Ковальчука

При цьому вже кілька місяців аналітики говорять про те, що політтехнологи Офісу президента отримали завдання забезпечити Зеленському другий президентський термін. Лунають версії, що готується перевірений ще Леонідом Кучмою шлях – вивести Зеленського на боротьбу зі зручними для нього політичними конкурентами з кола "старих політиків" із найбільш високими антирейтингами. Для цього "зачищатимуть" в соціологічних опитуваннях нові та не дуже старі обличчя, щоб не допустити зростання рейтингів того ж Кличка, спікера парламенту Дмитра Разумкова тощо, вище за небезпечний для Банкової рівень. Утім, показники популярності Віталія Володимировича і його партії поки й без зовнішнього впливу не дають йому підстав сподіватися на загальнонаціональну популярність.

Всі ці фактори повинні були би змусити столичного мера і його команду напружитися. З Банкової прозоро натякають, що можуть і повернутися до спроб перетворити Кличка на "англійську королеву", тобто забрати в нього посаду голови КМДА. Може ще й не зможуть забрати, бо це технологічно складно, але вбити рейтинг, постійно показуючи Кличка на всю країну як управлінця-нездару, потужностей Банкової вистачить. Та й Кличко їм в цьому допомагає.

Не виключено, що Кличко зробив цю свою заяву про всеукраїнський локдаун щоби прозондувати ґрунт і зрозуміти, чи не час йому йти у відкриту опозицію до Банкової. І те, як він відреагував на жорстку відповідь Шмигаля (ніяк) дозволяє припустити, що Кличко зробив висновок, що велика війна ще не на часі.

Позитивна новина безпосередньо для киян тут може полягати в тому, що політична боротьба у пострадянській Україні часто приносить побічні корисні результати– відкриті спортивні та дитячі майданчики чи, наприклад, заасфальтовані й освітлені вулиці. А з огляду на мільярдні кошти, які обертаються в Києві, може, ще й добудова мостів нарешті рушить до фінішу. Або кілька проблемних забудов у столиці зупинять до кращих (для забудовників) часів.