Народовладдя і "легалізація" заробітчан: Чим сьогодні займеться Верховна Рада

Загальне враження від сьогоднішнього порядку денного - це лобізм інтересів окремих галузей, схрещений з президентським прагненням до владної монополії і помножений на традиційну нормотворчу недолугість "слуг народу". Depo.ua звертає увагу на деякі критичні точки сьогоднішнього сценарного плану.

Одним з головних проектів дня є президентська ініціатива щодо народовладдя через проведення національних референдумів. Журналісти Depo.ua вже детально вивчали цей документ і дійшли висновку, що він містить загрозу посилення президентської влади, оскільки передбачає можливості відтворити жорстку вертикальну систему управління, консолідувавши повноваження в одних руках. 

Коронавірусні "послаблення"

Пакет антикоронавірусних законопроектів передбачає  державну підтримку для бізнесу та населення, які втрачають доходи через COVID-19. Втім, не надто відчутну.  Виглядає так, що держава просто перекладає проблеми з одних недержавних плечей на інші недержавні плечі, тим самим вносячі елемент несправедливого розподілу благ. 

Так, наприклад, один з законопроектів пропонує зміни до Господарського кодексу, що позбавлять банки права нараховувати позичальникам-юрособам штрафи та пені за несплачені вчасно кредити і відсотки по ним. З одного боку, банківський сектор позбавляють долі прибутків, а з іншого - така домопога підприємцям не стане визначальною, адже коли бізнес падає і не може сплачувати по кредитах, то порятунок від штрафів загальну ситуацію не виправить.

Бізнесу, який орендує площі, хочуть зробити послаблення за рахунок орендодавців - законопроект №3377 передбачає, що в разі, якщо підприємець під час карантину не мав можливості провадити діяльність на цих площах, власник зобов'язаний взяти з орендатора не більше, аніж сам витратив в цей період на утримання цього приміщення. Тобто фактично - за комуналку та інші супутні витрати типу охорони, інтернету та прибирання. Водночас ті, хто таки працював під час карантину, платитимуть у повному обсязі.

Цей же законопроект включає вузькопрофільне послаблення від держави, яке стосується телеорганізацій та провайдерів програмної послуги - тим, хто використовує радіочастотний ресурс, вдвічі до кінця року знижують вартість послуг Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.

Також в проекті 3377 посилено гарантії фінансування "Українського культурного фонду" та вітчизняного кінематографу, де захищаються інтереси реципієнтів допомоги на утримання пулу експертів та виробників кінопродукції. При цьому експертне управління ВР цілком справедливо зазначає, що в формулюваннях закону немає прозорості та однозначності, а ініціативи не містять фінансово-економічного обгрунтування, хоча й передбачають додаткове навантаження на державний бюджет.

Заробітчанам - зелене світло

Схоже, "слуги" таки вирішили не поспішати з реалізацією президентських прагнень повернути всіх українців додому і влаштувати їм тут робочі місця, а навпаки, пробують формалізувати заробітчанство як окрему галузь діяльності і наповнення держави коштами.

З проекту 2365 випливає, що держава дуже стурбована не лише тим, що мільйони українців шукають заробітку у багатших країнах, а й тим, що під час працевлаштування кожного заробітчанина "ошукують" на кількасот євро посередники. Адже цей шалений грошовий потік проходить повз державні кишені.

У проекті, головним автором якого є керівниця соціального комітету ВР Галина Третьякова, передбачаються штрафи для неконтрольованих посередників. Натомість "слуги народу" пропонують легалізувати процес міжнародного працевлаштування, що дозволить спрямувати потоки "обілечених" мігрантів через одну касу.

Звичайний лобізм

До переліку відверто лобістських законів, які відстоюють інтереси окремих галузей чи осіб, впевнено можна включити проект керівника медичного комітету Ради Михайла Радуцького з його невгамовною тягою заповнити український фармацевтичний ринок ліками іноземного виробництва.

Раніше, нагадаємо, парламент вже йшов на зустріч постачальникам таких препаратів і ухвалював ріщення про те, що лікувати хворих на коронавірус ми маємо за фармацевтичними шаблонами, які запроваджені передусім у США, Європі та Ізраілі. Але якось незавбачливо встановили термін такого протекціонізму лише до 1 липня. А оскільки процес витрачання державних коштів на дороговартісні препарати з-за кордону виявився дуже захоплюючим, термін дії цього режиму сьогодні депутатам запропонують продовжити ще на півроку.

"Енергетично підковані" депутати, серед яких і голова профільного комітету Андрій Герус, пропонують колегам проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язковості використання рідкого біопалива (біокомпонентів) у галузі транспорту. Цим законом виробників та оптових торгівців паливом хочуть зобов'язати додавати у свої бензини певну частину біоетанолу.

З одного боку ця ініціатива є екологічною і відповідає досвіду європейських країн. Але з іншого - вона дуже нагадує епопею з зеленою електрикою, яка через державний протекціонізм сильно спотворила ринок електроенергії і спровокувала низку кризових явищ. 

Чергова екологічна новація у вигляді біоетанолу цілком може бути новим олігархічним прожектом для отримання надприбутків за рахунок споживачів. 

Вуха презставників автобудівельної галузі стирчать і у проекті щодо змін порядку ціноутворення при будівництві доріг. Низка авторів пропонує позбутись існуючої нині системи визначення вартості будівництва, яка заснована на ресурсному методі. Тобто для того, аби отримувати фінансування з бюджетів різних рівнів, нині потрібно обґрунтовувати кожну складову витрат дорожніх робіт (із зазначенням марки машини, кількості працівників, рівня заробітної плати, прибутку тощо) шляхом підготовки цілого ряду документів в паперовому вигляді.

Автобудівники, які нині активно освоюють державні бюджети на "Великому будівництві" Володимира Зеленського, ймовірно, просто не встигають проводити трудомісткі розрахунки вартості, пропронують через групу депутатів спростити ситуацію: надати право розробляти систему ціонутворення при будівництві доріг окремому органу виконавчої влади в системі уряду. Звісно, там "обгрунтовувати" тарифи буде простіше.

Читайте також: Закон про референдум: Що готує нам президент під виглядом народовладдя