Кооператив обманутих політиків: Чи об'єднає українські еліти брудна гра Путіна з полоненими

Історія з односторонньою передачею Україні кількох незаконно утримуваних донбаськими сепаратистами осіб, схоже, рухається до завершення. Ким би не були ці люди, і з якою ціллю їх би не передавала Росія, вони повернуться додому. І спробують перегорнути сторінку свого життя, спаскуджену в катівнях сепаратистів.

Про політичний підтекст цієї історії, насправді, було написано вже чимало. Адже за допомогою подібного кроку, насправді, можна досягнути багатьох результатів.

Можна спробувати припідняти рейтинг Медвдечука, який не росте попри всі його медіаресурси. Можна спробувати продемонструвати українському суспільству, що чинна влада "не так" веде переговори, в результаті чого страждають українські полонені. Можна спробувати взагалі дискредитувати роботу української делегації в мінській ТКГ – як перед іноземними партнерами України, так і перед співгромадянами.

Але з якоїсь точки зору, брудна гра Кремля та Медведука, що тривіально підігрує своєму куму, може обернутися і проти них.

Оскільки вся історія переговорів стосовно Донбасу та полонених, здається, пройшла повний круг. Ми наче повернулися в 2016 рік, коли ватажки терористів передавали кількох полонених Надії Савченко – і розповідали, як "вся українська влада продемонструвала нездатність вести продуктивні переговори". При тому жодного обміну з представниками Порошенка узгоджено не було за п'ятсот із гаком днів його перебування на посаді.

Минуло чотири роки. Переговори про долю полонених так само зайшли в глухий кут, практично за рік жодного обміну не відбулося. І от впродовж останнього тижня Кремль "кинув" Зеленського, Єрмака, Кравчука, і всю решту представників сьогоднішньої та позавчорашньої політичної еліти точнісінько так само, як "кидав" Порошенка, Геращенко, та інших посадовців попередньої політичної команди.

І точно так само, як тоді представники Банкової казали, що поверненню полонених слід радіти, а от супровідна політична вистава є бридкою, так само і тепер Кравчук на пару з МЗС Кулеби розповідає про "політичне шарлатанство", удар по нормандському формату" та інші цілком правильні й очевидні речі. Які у виконанні команди Порошенка чомусь викликали шалену критику.

Складається враження, що зараз оптимальний момент для того, щоб попередня та чинна політична команда, на хвилину припинивши політичну гризню, разом усвідомили один простий факт. Жодна українська політсила, яка не підписує негайну капітуляцію на кремлівські вимоги, не може істотно просунутися в переговорах з представниками Росії та сепаратистів. Незалежно від того, якими є ї політичні лозунги – хоч "Армія, мова, віра", хоч "Просто перестати стріляти".

Звичайно, це розуміння не зупинить політичне суперництво – це неможливо. Але, в ідеалі, створивши своєрідне віртуальне "Товариство обманутих Кремлем політиків", всі без винятку хоч трохи адекватні українські політсили повинні розпочати жорстку протидію російським проектам в Україні. Котрі стабільно виступають бенефіціарами подібних історій. Перестати ходити на медведчуківські канали, блокуватися з ОПЗЖ, і робити інші дрібні капості, які щоденно, щогодинно працюють на користь виразників російських інтересів в Україні.