Конституція на карантині: Чи врятує українців від коронавірусу "диктатура" Зеленського

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль доручив Міністерству юстиції спільно з парламентом та Офісом президента розробити законопроект про повноваження президента вводити надзвичайний стан без Верховної Ради в разі неможливості її роботи. Потребу в такому законі головний урядник мотивував епідемією коронавірусу: органи державної влади зможуть делегувати свої повноваження іншому органу влади для прийняття критично необхідних для життєдіяльності країни рішень.

Проте за цими, на перший погляд, благими намірами чітко видно порушення Конституції. Згідно з нею ВР затверджує за зверненням президента його укази про введення надзвичайного стану в країні або в окремих її місцевостях. Тобто, не можна приймати закон, який суперечить Конституції. Тож навіщо Шмигаль взагалі підняв цю тему, коли подібний документ парламент не має права розглядати? Якщо його, звісно, не оформлять як зміни до Основного закону. Проте у такому випадку іншою буде й процедура розгляду і прийняття. Більш того – до закінчення карантину, а тим більше після виявлення коронавірусу у нардепа Шахова, і "нові", і "старі" обличчя сторонитимуться сесійної зали. А після карантинних заходів сумнівною стане сама нагальність такого закону.

Схоже, пропозиція Шмигаля, а навряд чи він є її натхненником, радше ретранслятором чиєїсь думки, - це чергова діагностика і суспільства, і політичних еліт на готовність погодитися на посилення повноважень президента. Адже перебирання ним на себе функцій введення надзвичайного стану без згоди парламенту – дуже спірна ідея. Український парламент навіть у найскладніші етапи нашої історії був здатний збиратися на засідання, як, приміром, зібрався після Майдану і втечі Януковича. Тоді Верховна Рада залишилася єдиним органом влади, здатним приймати рішення. І фактично своїми швидкими діями зупинила падіння країни в прірву безвладдя.

Другий момент – дійсно, частина депутатів може потрапити в статистику захворілих уханським коронавірусом, але ж не всі. Крім того, де сказано, що коронавірус не загрожує президентам? Вони ж не зліплені з іншого тіста. Тому ініціатива, озвучена Шмигалем, виглядає, м’яко кажучи, дивною. Її критикують, і абсолютно правильно роблять.

Утім, це вже не перший випадок, коли нинішня владна команда потроху "відкушує" повноваження для президента. Можна згадати, приміром, піар навколо скасування депутатської недоторканності і на цьому фоні – закон про імпічмент президента, за яким висловити недовіру главі держави неможливо.

А ще – законопроект №1014, яким президентові надається право утворювати НАБУ, звільняти директорів ДБР і НАБУ, утворювати незалежні регуляторні органи, що здійснюють державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання в окремих сферах, призначати та звільняти їхніх членів. Владні спікери стверджували: цей документ просто унормовує те, що є й нині. Утім експерти-юристи вбачають у цих законодавчих новелах спробу створити паралельну владну вертикаль, яка підпорядковуватиметься саме главі держави.

Третій приклад – скорочення кількості депутатів до 300. На переконанні експертів, подібна зміна до Конституції має право на існування, проте, по-перше, спочатку слід було провести широке її обговорення в експертному середовищі, а, по-друге, чому саме президент виступив з такою ініціативою. Схожою на піар заради зростання рейтингу.

Можна згадати і законопроект про підпорядкування Нацгвардії президенту. Цей документ був різко розкритикований юристами і політиками, в ньому вбачали наміри створення для президента власних силовиків. Зрештою, законопроект у профільному комітеті рекомендували зняти з розгляду парламенту.

Тож і не дивно, що зміни до Конституції, які стосувалися децентралізації, так само викликали критику з боку експертів і політиків. Бо вже є підкріплені попередніми випадками підозри у спробах посилити повноваження президента, тож залишається відстежувати, аби такі спроби не пролізли у якийсь закон.

До речі, останнім часом у самій фракції "слуг" почалися розмови про "демократичну платформу" - її ініціатори на словах (бо ще нічого не створено) виступають проти, як вони вважають, негативного впливу на президента окремих осіб з його оточення, зокрема, глави ОП Андрія Єрмака. От ця ініціатива Шмигаля і стане для фрондистів тестом на їх щирість – якщо промовчать, значить, нема і не буде ніякої "демплатформи" серед "слуг".