Конституція і курс в ЄС та НАТО: Як "поділився" Ахметов і що отримав Порошенко

Верховна Рада України ухвалила в другому читанні законопроект Петра Порошенка щодо внесення змін до Конституції в частині закріплення стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС і НАТО

Законопроект №9037, ініціатором якого був президент Петро Порошенко, пройшов перше читання в парламенті ще у листопаді минулого року. Тоді за нього проголосували 311 нардепів. У другому читанні цих голосів вистачило б для ухвалення (було необхідно 300 голосів), але нардепи мобілізувалися і видали в чомусь сенсаційний результат - 334 голоси "За" (згодом стало 335, бо в Юрика з БПП не спрацювала картка).

Але цьому голосуванню передувало кілька цікавих подій. Спікер ВР Андрій Парубій розпочав ранкове засідання - у залі зареєструвалися 348 депутатів. "Радикали" Ляшка оперативно заблокували трибуну з вимогою ухвалити постанову щодо перегляду цін на газ. Вони говорили, що не збираються її розблоковувати навіть попри важливе голосування за зміни до Конституції. Компроміс був знайдений - Андрій Парубій з трибуни парламенту оголосив, що у Верховній Раді створять робочу групу з представників фракцій, яка займатиметься перевіркою обгрунтування тарифів. На цьому "радикали" розійшлися.

Перед голосуванням за законопроект про курс в ЄС і НАТО до трибуни вийшла головна конкурентка Петра Порошенка на майбутніх президентських виборах, лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко. Вона сказала, що майбутній президент обов'язково виконає завдання по вступу України в ЄС та НАТО. А Порошенка звинуватила в тому, що він зі своїм оточенням намагається скуповувати країну перед виборами. Тут потрібно нагадати, що останнім часом між БПП і "Батьківщиною" ведеться справжня інформаційна війна щодо скуповування голосів перед виборами. Порошенко ж неодноразово закликав кандидатів у президенти працювати чесно. Не став він відповідати Тимошенко у Раді, коли звертався до нардепів перед голосуванням. Президент лише нагадав про важливість курсу України саме в ЄС та НАТО, нагадав про успіхи Македонії на цьому шляху, а також наслідки багатовекторності і позаблоковості, які неодноразово лунали у стінах Ради раніше. За нього відповів в кулуарах нардеп БПП Немировський, який звинуватив "Батьківщину" в тому, що там скуповують виборців.

Окрім Порошенка у ВР були всі найголовніші обличчя сучасного українського політикуму: прем'єр Володимир Гройсман з міністрами уряду, генпрокурор Юрій Луценко, лідер "Народного фронту" Арсеній Яценюк...

Саме ж голосування вийшло досить цікавим. І можна відмітити кілька його найголовніших особливостей.

По-перше, опозиція до Порошенка, яка орієнтована на патріотичних електорат голосувала в унісон з провладною коаліцією. Тут є окремий момент. "Тимошенківці" разом з групою нардепів Віталія Кличка (Білоцерківець, Іщенко, Палатний і компанія) підтримали законопроект президента. Раніше деякі з них, мова про "кличківців", чомусь не голосували за важливий законопроект про перехід релігійних громад до ПЦУ. У "БПП" були відсутні тільки Каплін і Чекіта - 133 голоси "За". "Народний фронт" дав 79 голосів "За" при відсутньому одному Унгуряні. "Батьківщина" відмітилася 19 голосами "За". Відсутнім був тільки Дубіль. Також позитивно голосувала "Самопоміч", давши 24 голоси "За" (відсутній Підлісецький). Ще 16 голосів дала "Воля народу", в якій відсутніми були лише Фурсін, Пономарьов та Богуслаєв.

По-друге, розділилися групи, які пов'язують з Рінатом Ахметовим. "Опоблок" голосував проти - 31 голос. Їх підтримала в категоричному "ні" ЄС та НАТО так звана група Льовочкіна - кандидат в президенти і позафракційний Юрій Бойко, нардепи Іоффе, Дунаєв та сам Льовочкін. Ці сили орієнтуються на електорат Південного сходу України.

Але "радикали" Олега Ляшка, яких пов'язують з олігархом Ахметовим, грає зовсім на іншому електоральному полі - більш патріотичних жителів західної, центральної України, а також "радикальних патріотів" з глибинки. Тому і дала 20 голосів "За". Відсутнім був лише Юрій Шухевич.

До речі, навіть "Відродження" дали 5 позитивних голосів проекту закону Порошенка.

Якщо говорити про самі зміни до Конституції - подія стала черговим державницьким успіхом Петра Порошенка на шляху боротьби за другий термін. Такою ж важливою, як створення ПЦУ і отримання Томосу, а також майбутнього ухвалення мовного закону. Причому, навіть опозиція, яка не орієнтується на "синій електорат", не могла йому завадити в ухваленні законопроекту, як робила це під час минулорічного голосування за введення воєнного стану в Україні. Хоча і тоді "опозиціонери" Тимошенко і Ляшко рішення підтримали. За вступ в ЄС та НАТО виступає переважна більшість українського виборця. І будь-яка протидія внесенню змін до Конституції щодо курсу України на захід сприймалася б справжньою зрадою, що могла коштувати в майбутньому важливих голосів як на президентських, так і на парламентських виборах.

Тому Порошенко вийшов явним переможцем в цій історії. Але найголовніше - користь цього рішення для держави. Проголосованим документом вносяться зміни до Конституції України, якими закріплюється незворотність стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та в НАТО. До того ж із перехідних положень Конституції виключається пункт, який передбачає використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань на умовах оренди відповідно до міжнародних договорів.

Також в Преамбулі Конституції буде закріплено формулювання щодо європейської ідентичності українського народу. А до статті 102 Конституції додається формулювання: "Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору". Це означає, що будь-який президент, незалежно від того, хто переможе на майбутніх виборах, повинен буде орієнтуватися на Захід.

Також Верховна Рада визначатиме засади реалізації, а уряд забезпечуватиме реалізацію стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в ЄС і НАТО.

Важливо, що уроки позаблоковості і багатовекторності, на щастя, ми вже вивчили в 2014-му році. Президент, а також політики змушені будуть рахуватися з Конституцією, а також народом, який підтримує західний курс. І розвернути країну обличчям до Росії буде набагато важче - навряд чи це взагалі в найближчій перспективі буде можливо. І зміни, внесені в Конституцію, лише закріплюють це твердження.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Мітки: #НАТО