Вдаримо референдумом по тарифам і вакцинації: Навіщо "слугам" черговий спірний законопроект

"Слуги народу" анонсують ухвалення закону про референдум уже наступного парламентського тижня. А от від зменшення кількості нардепів до 300 вже відмовилися. Що відбувається?
 

Політичний оглядач, журналіст відділу «Влада»
Вдаримо референдумом по тарифам і вакцин…

Олександр Корнієнко, один з керівників фракції "Слуга народу" у Верховній Раді та формальний очільник партії влади повідомив, що народні депутати від монобільшості готуються ухвалити в цілому наступного пленарного тижня (26-29 січня) законопроєкт №3612 про народовладдя через всеукраїнський референдум. Що ж, це справді входить до переліку головних обіцянок "слуг", з якими вони йшли на вибори 2019 року. Але слідкуйте за руками.

Закон про референдум в Україні відсутній з квітня 2018 року, коли Конституційний суд визнав неконституційним відповідний документ, ухвалений за часів президента Віктора Януковича 6 листопада 2012 року (т.зв. закон нардепа-регіонала Дмитра Шпенова).  Проєкт закону про всеукраїнський референдум, під яким стоїть підпис президента Володимира Зеленського, Рада отримала 6 червня 2020 року і швидко, 18 червня, схвалила у першому читанні, віддавши за нього 252 голоси.

Читайте також: Навіщо "слуги народу" знову взялися за закон про референдум

Далі процес загальмувався, у тому числі - через численні зауваження до проєкту з вуст не лише парламентських опозиціонерів, а й самих членів монобільшості. Лише у жовтні до комітету Ради з питань державної влади надійшов загальний висновок на законопроєкт №3612 від Венеційської комісії і Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ). Нарешті, в середині листопада комітет рекомендував ухвалити документ у цілому.

Читайте також - Чотири види референдумів: Що передбачає законопроєкт Зеленського, опублікований в Раді

Суттєві застороги до результату праці юристів Зеленського висловлюють не лише політичні опоненти, а й експерти. Попереджують, що референдуми можуть бути використані для просування популістських або занадто дражливих для українського суспільства питань, а це загрожує дестабілізацією країни. Генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель зауважив в інтервью Depo.ua, що законопроєкт №3612 хоч і містить низку запобіжників від винесення на референдум контраверсійних питань (необхідність зібрати 3 млн підписів виборців не менш ніж у двох третинах адміністративно-територіальних одиниць України, можливість винести на референдум лише одне питання, заборону питати громадян з приводу незалежності України, державного суверенітету і територіальної цілісності тощо), але сам процес підготовки й організації референдуму може бути використаний антидержавними силами для внесення розколу в суспільство через актуалізацію тих чи інших питань.

В разі ухвалення закон про референдум навряд чи можна буде одразу застосувати на практиці. Приміром, як нагадує експерт із питань державного управління Українського інституту майбутнього Ігор Попов, щоб скасувати за допомогою цього механізму якийсь закон, "потрібно 3 млн підписів, після чого президент видає указ. Але такі референдуми можна буде проводити лише з дня набуття чинності закону про народну законодавчу ініціативу, а розробка цього закону ще навіть не почалася". 

Зате ухвалення закону про референдум одразу дасть старт змаганню партій за першість у практичному застосуванні цього політичного інструменту, і це доволі небезпечне для стабільності нашої країни в умовах війни змагання. Одним із перших, вважає Олексій Кошель, на референдум можуть винести скасування закону про запровадження ринку землі, ухваленого навесні минулого року всупереч опору партій ОПЗЖ, "Батьківщина" й аграрних баронів. Між іншим, відкривати ринок української сільгоспземлі іноземцям теж можна лише через відповідний референдум.

Питання, що їх пропонуватимуть до загальнонаціонального референдуму провайдери російських інтересів в Україні, (а ініціювати референдум, за проєктом закону, дозволено не лише партіям, а й зареєстрованим об’єднанням громадян), можуть збігатися з порядком денним, який нав’язує нам Росія як країна-агресор. У цьому контексті не виключені спроби скасувати закон про декомунізацію, про українську як про єдину державну мову, про люстрацію, про найменування російської православної церкви в Україні тощо.  Нарешті, можливості для фальсифікацій створює норма про електронне голосування, як показують розслідування журналістів.

Читайте також: Закон про референдум: Що саме може ухвалити Рада і до чого тут опитування Зеленського

Чому монобільшовики вирішили проголосувати за закон про референдум саме зараз? Не виключено, що тільки заради відтягнення уваги від тарифного скандалу і ситуації з вакцинами. На цю думку наштовхує і попередній галас навколо законопроекту про скорочення нардепів з 450 до 300 (вже повернутого під сукно), і законопроекту про заборону сексизму (на який, скоріш за все, чекає аналогічна участь). З тарифами і вакцинами проблема, на інавгурацію Байдена так і не покликали. Доводиться якось створювати картину про плідну роботу і виконання передвиборчих обіцянок.

Згаданий вище Корнієнко розповів про головні законодавчі ініціативи, які планують розглянути наступного тижня: закони про реформу облгазів і про вакцинацію здаються дійсно важливими. Та чи не вигулькне серед зареєстованих черговий химерний або популістський законопроєкт, приміром, про захист російськомовних від українізації, аби ним інформаційно перебити все інше?

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"