Коломойський проти Зеленського: Навіщо олігарх перетворився на російського троля

Скандальні заяви Ігоря Коломойського в інтерв’ю авторитетному виданню "The New York Times" засвідчили серйозність проблем, створених мільярдерові американськими правоохоронцями. В американській пресі кілька разів з'являлися матеріали про його нерухомість, а також буцімто розслідування ФБР. Олігарх, здається, починає панікувати і в цьому стані здатен не лише наговорити, але й наробити дурниць, які можуть негативно вплинути на поточні позиції і перспективи Володимира Зеленського.

Якщо говорити про Коломойського, то він успішно впорався із трансформацією іміджу та перетворення з головного патріота та рятівника України на "російського троля". 

Хто був співрозмовником олігарха

З Ігорем Коломойським спілкувався новий кореспондент The New York Times у Москві Антон Трояновськи. Як свідчить його профайл на сайті цієї газети, він лише зз вересня 2019 року працює московським кореспондентом "Таймс". Раніше, із січня 2018-го, очолював бюро у Москві іншої американської газети "Washington Post". Відвідував у цьому статусі окупований Крим. До того висвітлював економічні теми у "The Wall Street Journal". Зазначимо, що народився Трояновськи у Москві. В Гарвардському університеті написав дипломну роботу про прагнення Кремля до впливу в кіберпросторі.

Що наговорив Коломойський

Олігарх відмовив Україні у перспективі стати членом ЄС і НАТО. Нашій державі, каже він, слід "прийняти реальність" і навіть не намагатися вступити до західних інституцій, бо ті, на його думку, нас не чекають.

"Ви всі не візьмете нас. Немає сенсу витрачати час на порожні розмови, тоді як Росія хотіла би привести нас до нового Варшавського договору", — стверджує Коломойський.

Про перспективи Альянсу

"Російські танки будуть розміщені біля Кракова і Варшави", – прогнозує олігарх. – "Ваше НАТО буде бруднити свої штани і купувати памперси".

США просто використовують Україну

На думку Коломойського, американці просто використовують Україну в намаганні послабити їхнього геополітичного конкурента – Росію. "Війна проти Росії – до останнього українця", – каже він американській газеті. І розвиває думку: "Ви, Америка, змушуєте нас воювати і навіть не даєте нам грошей на це".

Про роль України у внутрішній політиці США 

На місці Володимира Зеленського україно-ізраїльський бізнесмен почав би розслідування, якого домагався президент США Дональд Трамп (йдеться про справу проти компанії Burisma за участю сина Джо Байдена – Гантера, і про нібито втручання України у вибори президента США 2016 року на користь опонентки Трампа Гілларі Клінтон). Можлива перемога кандидата від Демократичної партії на наступних президентських виборах у Сполучених Штатах не поставить Україну під удар, бо Київ зможе змінити головного стратегічного партнера: "Якщо вони (демократи) мудруватимуть з нами, ми зблизимося з Росією".

Із Росією нам доведеться миритися: щоб забути війну,вистачить п’яти років 

Особливої любові до Росії, каже олігарх, він не має (тут згадує про Голодомор), але необхідно відновлювати стосунки з нею.

"Вони сильніші в будь-якому разі. Ми повинні поліпшити наші відносини", – сказав Коломойський. Бо цього начебто хочуть самі українці: "Люди хочуть миру, хорошого життя, вони не хочуть воювати".

Нинішня війна на Донбасі, каже Ігор Коломойський, забудеться за нетривалий час: "Дайте їй п'ять, 10 років, і кров буде забута".

Росія має стати кредитором України – на противагу МВФ: 100 мільярдів від Кремля.

"Який найшвидший спосіб вирішити проблеми і відновити стосунки? Тільки гроші", – переконаний бізнесмен. Він вважає, що Україні варто відвернутися від Заходу і налагодити фінансові стосунки з Росією.

"Ми готові взяти у росіян 100 мільярдів доларів. Я думаю, що вони з радістю нам їх дадуть", — зазначив він.

Припускаємо, що заяви Коломойського можна частково пояснити його особистими інтересами і невдоволенням вимогами Міжнародного валютного фонду, який застерігає президента Зеленського від кроків на користь олігарха.

Зауважимо, інтерв’ю вийшло напередодні візиту місії МВФ до Києва, запланованого на 14 листопада. Раніше олігарх вже критикував МВФ в інтерв'ю Financial Times. 

Офіційній владі України, якщо вона хоче розраховувати на західне кредитування, треба добряче попрацювати, щоб пояснити місії: Коломойський окремо, а вона – окремо.

Про "ПриватБанк", смертну кару для Порошенка і обіцянку Зеленського

Колишній співвласник цієї структури Коломойський каже, що, як і раніше, бажає повернути банк собі або отримати компенсацію за його націоналізацію. Попереднього президента Петра Порошенка, якого він вважає головним винуватцем "захоплення банку", на думку Коломойського, потрібно покарати: "Для таких, як він, потрібно повернути смертну кару".

Ексвласник заперечує звинувачення на свою адресу у виведенні коштів з цього банку. І прив’язує до виправдань Зеленського, який, мовляв, "знає, що вони не були викрадені".

Обіцянку чинного президента не повертати "ПриватБанк" його колишнім власникам Коломойський коментує так: "Він говорить те, що всі ви хочете чути".

Про імідж "ляльковода" для політиків в Україні 

Ігор Коломойський каже, що сам починає вірити в такий свій образ і може втілити його в життя.

"Якщо я надягаю окуляри і дивлюся на себе… я бачу себе чудовиськом, ляльководом, господарем Зеленського, людиною, що будує апокаліптичні плани", – сказав він. І пообіцяв: "Я можу почати робити це по-справжньому".

"Пан Коломойський, якого багато хто вважає найвпливовішою фігурою в Україні поза урядом – з урахуванням його ролі покровителя нещодавно обраного президента Володимира Зеленського – дуже змінив свою думку: за його словами, Україні настав час відмовитися від Заходу і знову повернутися в бік Росії", – такий висновок робить із розмови автор інтерв’ю американської газети.

Що означає це інтерв’ю для Коломойського, України і президента Зеленського

Поясненням несподіваної антиамериканської риторики Коломойського може стати справа, що її веде Федеральне бюро розслідувань Сполучених Штатів, у якій фігурує український мільярдер. За публічною інформацією, Коломойського, його ділового партнера Геннадія Боголюбова та ще низку осіб можуть підозрювати у відмиванні і привласненні 622,8 мільйонів доларів США, які належали вкладникам "ПриватБанку".

Віднедавна послабилися позиції Коломойського в судових процесах. 15 жовтня "ПриватБанк" довів у Апеляційному суді Лондона, що позов проти його колишніх власників має розглядатися в Англії. За два дні Господарський суд Києва постановив призупинити розгляд справи про повернення акцій "ПриватБанку" його екс-акціонерам. Все це – на тлі заяв президента України і прем’єра про відсутність у держави наміру повертати "Приват" колишньому власнику чи платити за його втрату.

Тож мільярдер нервує і має, напевне, підстави для цього. Є, звісно, питання до логіки його заяв. Коломойський звинувачує США у використанні українців як "гарматного м’яса" – і тут же каже, що треба розслідувати "справу Байдена", тобто допомогти чинній американській адміністрації. Можливо, натякає, що може стати їй корисним, попри звинувачення на свою адресу з вуст близьких до Трампа осіб.

Щодо сигналів, які Коломойський надсилає внутрішнім гравцям. Нагадаємо, вже не в першому його інтерв’ю підкреслюється роль олігарха як "деміурга", "вершителя доль" української політики. Ці натяки звучать так часто, що багато спостерігачів припускають: насправді все складається не так і оптимістично для "ляльковода" і його вагомість дещо перебільшена ним самим. За півроку на Банковій Зеленський якщо не відокремився високим парканом від побажань олігарха, то прагне до значно більшої самостійності. І це прагнення поступово пробує зробити сумною реальність Ігоря Валерійовича.

Щоб не упустити "велику рибу", яку бізнесмен вважав чи не своїм молодшим партнером, він може спробувати підвісити українську владу на гачок заяв про неминуче зближення з агресором – Росією та охолодження стосунків із Заходом. Бо пересічний українець не настільки посвячений у перипетії взаємостосунків вихідців з Дніпропетровщини на політичному Олімпі, щоб відділити для себе Зеленського від Коломойського. Мовляв, що у Коломойського на язику – те у Зеленського на умі. Хоча, повторимо, на сьогодні ця ситуація може насправді бути й протилежною.

Але чим більш активно президент доводитиме, що він вже не асоціюється з бізнесменом, тим більше трешу з’являтиметься в заявах другого з цієї пари. Ситуація нагадує істерику багатія, стовідсоткова ставка якого, і таке трапляється, не зіграла. Партнер виявився чи то більш хитрим, ніж очікували, чи знайшов нових покровителів на Заході, які пообіцяли йому те, що поламало попередні плани.

Зі свого боку, Коломойський натякає про свої можливості не лише через інтерв’ю. Під час резонансного голосування в парламенті за земельну реформу в першому читанні неформальна група цього олігарха у фракції "Слуга народу" ініціативу Банкової підтримала, хоч до того її спікери, той же нардеп Олександр Дубінський, намір створити вільний ринок землі різко та не добираючи слів критикували.

Але – проголосували і допомогли владі не дістати в цій ситуації ляпаса, бо голосів до останнього бракувало. Це може перетворити голоси "депутатів Коломойського" на "золоту акцію" в ухваленні принципових рішень, важливих для Банкової. Але торги триватимуть. Згадана група продовжить розгойдувати парламент,щоб ця Рада перетворилася на суцільний скандал і Зеленський був змушений її розпустити. Вишенькою на торті може стати заява про те, що це Коломойський зробив Зе президентом – з демонстрацією якихось рахунків тощо.

Тоді на хвилі розчарування умовна партія "Путін пріді" має шанси змінити чинну монобільшість. І тут дуже важливо, як діятиме влада, тому що "ляльковод" не настільки всемогутній. Його спікерам Банкова може протиставити лояльну собі частину силовиків.

Експерти попереджали ще навесні– занадто велика дружба Зеленського з Коломойським гикнеться першому. Сказане Ігорем Валерійовичем остаточно руйнує міф про нього як про патріота, що врятував південний схід України від "російської весни" 2014 року. Це його проблема. Але тінь неминуче ляже плямою на рейтинг президента. Якому, в разі, якщо він дійсно хоче стати самостійною фігурою,випала потужна нагода відмежуватися від заяв "партнера".

Показовою тут може стати реакція на заяви, які межують з поняттям державної зради, з боку Служби безпеки України. Приміром, чи почуємо ми відповідну заяву з вуст очільника СБУ Івана Баканова – найближчої, здається, до президента фігури у владі. Вибір у президента звузився: або він веде мільярдера в умовну "тюрму", або той остаточно розчинить лідера країни у токсичному шлейфі, який тягнеться за ним.