Ми "любимо" інвесторів. Коли в Україні закінчиться інвестиційна фікція

Вже за півтора тижні, 29 серпня, минає рік з дня підписання президентом Петром Порошенком указу про створення Національної інвестиційної ради. Нагадаємо, її секретарем було призначено Бориса Ложкіна, якому цю посаду дали, вочевидь, у якості своєрідної компенсації за те, що в той же день його було звільнено з посади голови Адміністрації президента. Утім, як повідомив відомий активіст Гліб Канєвський з посиланням навіть відповідний лист з АП, Національна інвестиційна рада упродовж року так і не провела жодного засідання.

Насправді, це яскравий приклад ілюстрація реального відношення влади до ситуації із залученням міжнародних інвесторів, які б могли вкласти реальні фінансові ресурси в українську економіку. Протягом всіх років Незалежності ми регулярно чуємо про проведення різноманітних інвестиційних форумів, створень чергових інституцій, які мають залучати до України мільярди і мільярди доларів. Як це виглядає насправді? Більшість так званих "інвестицій" в Україну – це кошти, які спочатку були виведені з країни в "оффшори", а потім повернуті назад вже в якості буцімто допомоги для розбудови країни. Так було і за часів Кучми, так, на жаль, відбувається і зараз.

Відсутність засідань Національної інвестиційної ради лише демонструє справжнє відношення до інвесторів в Україні. З іншого боку, це не найгірший сценарій: за часів Януковича було створено ціле Держагентство з інвестицій на чолі з Владиславом Каськівим, яке, схоже, було задумано для розмивання коштів.

Про звитяги цього органу можна розповідати довго. Чого вартий хоча б підписаний ним договір вартістю 1 мільярд доларів для будівництва LNG-терміналу. Пізніше виявилося, що Каськів підписував договір з колишнім лижним інструктором, який не мав жодного відношення до іспанської компанії GasNaturalFenosa, яку рекламував очільник Держагентства.

Ще одна відома історія - будівництво інноваційного парку BionicHill, яке мало розпочатися ще в 2012 році. Але далі почалися цікаві історії: ДП "Державна інвестиційна компанія", яка перебувало під управлінням Держагентства з інвестицій, перерахувала 50 млн грн ТОВ "Біонік Девелопмент", яка входить до групи UDP Василя Хмельницького - інвестора інноваційного парку. Як з'ясували журналісти програми "Наші гроші", кошти були позичені на пільгових умовах за кредитною ставкою всього 3,75% річних терміном на 15 років. Запорукою є майнові права на частину будівель інноваційного парку BionicHill. Однак через те, що будівництво так і не почалося, предмета застави не існує. Але виникло інше закономірне питання: що ж це за інвестор, який не вкладає кошти в економіку, а навпаки – бере їх в держави в кредит?

Власне, за майже аналогічну історію щодо головних "шукачів інвестицій" часів Януковича відкрили кримінальне провадження. Йдеться про сумнозвісне запровадження державної програми "Якісної води". ТОВ "Торговий дім "Борисфен" в якості інвестора "Національного проекту "Якісна вода" отримало від згаданого вище ДП "Державна інвестиційна компанія" 94 млн грн кредиту під 3,75% річних.

Пізніше ДП "Державна інвестиційна компанія" намагалася скасувати цю угоду через суд, стверджуючи, що договір суперечить інтересам держави, проте зазнало поразки, оскільки всі ці факти були відомі на момент укладання угоди. За матеріалами"Наших грошей", ТОВ "Торговий дім "Борисфен" пов'язане з тим самим Владиславом Каськівим. І таких "конгеніальних" схем, якими користувався вірний товариш тодішнього голови АП Сергія Льовочкіна – чимало. Єдине незрозуміло: де ж тут хоч один інвестор?...

Власне, нинішній владі варто все ж таки займатися питанням інвестицій не для галочки, як до цього всі звикли. Проблема полягає в тому, що, починаючи з 2014 року – анексії Росією Криму та окупації Донбасу – українська економіка поступово "схлопується". І без реальних західних інвесторів на нас вже за кілька років чекають надзвичайно серйозні проблеми.