Коли Україна зможе вступити в НАТО

Відновлення "цілеспрямованого прагматичного курсу України на набуття членства в НАТО", здійснене сьогодні українським парламентом, попри всю гарячу підтримку, було сприйняте як експертами, так і громадою не без певного скепсису.

І поки в парламенті роздумують, коли саме провести референдум про вступ, щоб підтвердити "НАТО-орієнтованість" не тільки парламенту, але й народу України, цей скепсис, схоже, буде тільки наростати.

Всі розуміють, що далеко не все у справі вступу України до Північноатлантичного альянсу залежить виключно від нашого парламенту чи президента. Чи й народу з його референдумом, якщо на те пішло. Для цього танго потрібні двоє.

Тим часом посадовці НАТО навіть прокоментували сьогоднішній крок українського парламенту. Щоправда, коментар вийшов відверто безбарвним і не надто інформативним. "Україна наразі не подала заявку на членство в НАТО. Основна увага Києва приділяється реформам і модернізації інститутів оборони і безпеки, і НАТО підтримує ці зусилля. У цьому пріоритет" – зазначили чиновники, сказавши те, що, загалом, і без них є загальновідомим.

Але, насправді, позицію альянсу істотно ясніше висловив сам очільник НАТО – іще за день до події, під час спілкування з журналістами стосовно вступу до організації Чорногорії, та надміру нервової реакції на цю подію з боку Москви.

"З приходом Чорногорії східні двері НАТО тепер закрилися? Чи вони як і раніше відкриті для України і Грузії? "- запитала Столтенберга журналістка Le Figaro.

"Двері завжди відкриті. Але для того, щоб вступити в НАТО, треба дотримуватися його стандартів і вимог у сфері проведення реформ, боротьби з корупцією та верховенства закону. Рішення також повинне стати предметом консенсусу серед 29 країн-членів. Однак в будь-якому випадку Росія не має і не буде мати права блокувати цей процес", - зазначив Столтенберг.

Додавши на прощання іще один прецікавий штришок. "Зараз не НАТО розширюється на Схід, а країни Сходу (Європи – ред.) приходять до НАТО. Північноатлантичний альянс являє собою велику надію для цих колишніх комуністичних країн, які жили при диктатурі в епоху холодної війни, а потім стали демократіями, які змінилися на краще і по своїй волі одна за одною прийшли до нас", - так очільник НАТО відповів на традиційну російську критику стосовно того, що "НАТО підкрадається до російських кордонів". У такий спосіб Столтенберг запропонував нову геополітичну логіку, в межах якої Європа не може бути поділена на "зони впливу Росії та зони впливу НАТО" – немов якесь кримінально неблагополучне місто на зони впливу двох вуличних банд. Навзамін очільник НАТО пропонує всім причетним можливість світоглядного і цивілізаційного вибору.

Ця логіка, врешті, і справді уможливлює вступ України до альянсу. Втім, для цього потрібно збіг декількох обставин.

Першою – і, вочевидь, головною умовою має бути готовність України до вступу в альянс. Що вимагає отого самого "проведення реформ, боротьби з корупцією". Принаймні – в армії та в державному управління, так чи інакше пов'язаному з питаннями оболроноздатності. Бо спроба довести до стандартів НАТО, припустимо, двохсоттисячну українську армію – за умов збереження наявної системи постачання, способів розподілу фінансування проектів у ВПК і т.д. буде чимось невловимо нагадувати спробу наповнити чимось добрим мішок, в якого відсутнє дно. Простіше кажучи, нам слід довести Брюсселю, що українську армію можна перетворити на сучасну і потужну простим збільшенням фінансування, а не розстрілами в тилових службах.

Але цим пунктом список, вочевидь, не завершується. Другою умовою має бути адекватний у питаннях геополітики президент США. Здатний оцінити стратегічні переваги членства України в альянсі. Здатний зрозуміти, що адекватна українська армія з американською зброєю на російському кордоні – це набагато дешевше і потужніше, ніж американо-німецько-британсько-іспанські сили в кількості трьох-чотирьох батальйонів на фронті у дві тисячі кілометрів. І при тому здатний задіяти багатий інструментарій Державного департаменту для того, аби доволі численних союзників Путіна зі складу країн-членів НАТО. Наявний президент США критеріям геополітичної адекватності, на жаль, не відповідає.

І третьою умовою для вступу до НАТО має бути відносно "холодна" стадія конфлікту на Донбасі. Аби в Брюсселі не підозрювали, що на третій день після вступу до НАТО Київ запросить військової допомоги. Як це не прикро звучить, але Брюсселю не потрібна країна, якій треба негайно допомагати.

А от країна з великою і обстріляною армією, великими витратами на оборону і, головне, з послідовною готовністю закривати Росії вхід до Європи – така країна НАТО потрібна. В таку країну Брюссель може забезпечити потік інвестицій, технологій і знань. Того, що нам, до речі, найбільше бракує.

Звичайно, ймовірність збігу всіх вищеперелічених обставин є не те щоби надто високою. Але за три дні до безвізу, в реальності якого свого часу чимало українців теж відверто сумнівалися, хочеться вірити, що бувають на світі і щасливі оказії.