Коли Полторак переселить Порошенка в бункер

Буквально днями журналісти з пафосом розповіли про "секретний готель, в якому живе міністр оборони України Степан Полторак разом з сім'єю". При цьому особливо наголошувалось на тому, що готельний комплекс знаходиться на території військової частини в Києві.

Природно, що журналіст брала телефонне інтерв'ю і у самого міністра оборони, який сказав, що живе там в цілях безпеки. Що звичайно в якійсь мірі лукавство – все-таки міністр оборони по суті всього лише чиновник, хоч і високого рангу із доступом до військових секретів. За цією логікою президент Порошенко з усією родиною (та і кожен член Кабміну) повинен жити в підземному бункері, а переміщатися по країні виключно на танку.

З якої конкретної причини міністр Полторак і його сім'я вибрали саме варіант проживання в готелі на території військової частини судити складно. І так – охоче вірю, що все оформлено юридично вірно з договором найму та іншими юридичними нюансами. Природно, що я особисто не питаю ілюзію, що суми в платіжках за місяць дуже вже астрономічні, скоріше навпаки – тут можна згадати, наприклад, ціни в їдальні НБУ.

Як би там не було, але складно назвати гостьовий будиночок на 7 кімнат 1968 року побудови дуже вже розкішними апартаментами, особливо на тлі "маєтків" більшості наших народних депутатів, навіть таких як, наприклад, Олег Ляшко. А за тих, хто при владі дуже давно, то й поготів варто помовчати.

Однак крім питань до Полторака матеріал викликав море запитань до журналістів, які спроектували цей сюжет. Люди в гонитві за сенсацією порушили один з основоположних принципів журналістики (а особливо військової, – так, так у нас в країні війна): "не нашкодь" в плані необхідності оцінки можливих наслідків своїх публікацій. Журналіст повинен, як мінімум, контролювати своє природне бажання негайно повідомити читачам і глядачам про побачене і почуте. У даному конкретному випадку цей принцип був порушений – з конфіденційної інформації був детально показаний як мінімум щоденний маршрут руху міністра, вказано місце розташування військової частини.

Адже з історії чудово відомо, що саме по дорозі здійснюється більша частина терактів проти політичних діячів. Згадаймо, наприклад, замах на Брежнєва, коли при в'їзді в Боровицькі ворота Кремля машину кортежу розстріляв міліціонер. А зараз при наявності великої кількості зброї на "чорному ринку" дістати навіть гранатомет людині з кримінальними зв'язками не становить особливої праці.

Мало того, фактично цим сюжетом були підставлені і члени його сім'ї. І я, наприклад, не думаю, що всі вони забезпечені державною охороною. Тим самим вони були підставлені під удар не тільки терористів, але і всяких напівкримінальних елементів. А те, що таке реально не є вигадкою, досить згадати зовсім свіжий випадок з нападом із ножем на дружину Турчинова неосудним "супротивником Бандери" з Донецька. І це просто диво, що поряд опинилися люди, які запобігли вбивству.

Я не думаю, що для російської розвідки місце проживання міністра оборони України стало відкриттям, однак ніхто не застрахований від того, що після перегляду цього сюжету, який небуть Захарченко або Пушилін не дасть команду організувати теракт – благо людей, що розділяють "ідеали молодих республік" у Києві і околицях вистачає. І не факт, що такий замах буде невдалим, адже, як стверджують фахівці в галузі охоронної діяльності, імовірність успішності теракту прямо залежить від суми грошей, яка витрачена терористами на підготовку.

Незважаючи на те, що країна вже два роки фактично перебуває в стані війни, такі от випадки показують, що український інформаційний простір в цій війні ще більш не підготовлений, ніж армія зразка весни 2014 року.