Коли Насіров поїде в гості до Онищенка

Отже, учора увечері стало відомо, що дружина Романа Насірова Катерина і його тесть – відомий забудовник, власник корпорації "Альтіс-Холдинг" Олександр Глімбовський, внесли стомільйонну заставу, і відсторонений голова ДФС вийшов на свободу. Нардеп Мустафа Наєм оперативно закинув у мережу відразу кілька "зрад": випустили головного фіскала не під домашній арешт, він тепер фактично вільний, і не хотілося б, аби наступною новиною стало "Насіров не з'явився на допит". Дійсно, після втеч з України цілої купи підозрюваних у корупції – від Сергія Клюєва до Олександра Онищенка – подібні ризики теоретично існують. Так само, як і можливість знову злягти у Феофанію з "інфарктом". Втеча або затягування розслідування по лікарнях – це не ноу-хау чиновників. Просто в останніх існує більше можливостей і фінансових ресурсів.

Коли Солом'янський суд встановив заставу у 100 млн., неважко було передбачити, що родина Насірова такі кошти знайде. На жаль, вже не вперше судді значно зменшують суму застав і це дійсно проблема. Утім, підозрювати суддю Бобровника у зиску від цієї справи також не зовсім правильно, тому що це той самий Бобровник, який за зверненням НАБУ, не моргнувши оком, відправив до СІЗО менеджерів державної "Об'єднаної гірничо-хімічної компанії". З одним із них, Русланом Журилом, за даними ЗМІ, Насіров сидів в одній камері. Журилу, до речі, Солом'янський служитель Феміди також вліпив заставу в 100 млн. Потім її зменшив вже Апеляційний суд. Ми можемо мати справедливі претензії до суддів, які крутять сумами застав. Але роблять вони це доти, доки їм не заборонить парламент. Заборонити можна лише внісши зміни до законодавства, які унеможливлять заставу для підозрюваних в корупційних злочинах. Про це вже кілька років говорять, але далі розмов не йдуть. Це до того, що холиваром навколо випущеного Насірова, окремі нардепи прикривають небажання посилювати відповідальність за корупцію. Адже, сьогодні ти в опозиції, завтра – при владі. І застава разом із послужливими суддями може стати в пригоді й тобі.

І ще кілька штрихів до насіровської історії. Після клоунади у лікарні й суді, голова ДФС перетворився на фігуру комічну, і далеко не кожен тепер захоче мати з ним справу. Це був той випадок, коли адвокати відверто перестаралися. До того ж, ніхто у вищих коридорах влади не рятував голову ДФС, жодного тиску ні на слідчих НАБУ, ні на прокурорів САП не було. Його не брали на поруки і ніхто, крім родичів, не платив за його вихід із СІЗО. Тобто, підозри, що Насірова витягли з тюрми можновладці – безпідставні. За такою логікою можна запідозрити й британську владу, бо, як писали ЗМІ, український глава ДФС ще й підданий її Величності. Інша справа, якщо фіскал втече. Він має здати закордонні паспорти, але кого такі речі раніше зупиняли? Якщо таке станеться, тоді у суспільства мають з'явитися справедливі запитання до влади.

Але, чомусь, здається, що Насіров не тікатиме. У нього та його захисту є можливості поборотися в суді, не вдаючись до ексцентричних витівок, а тим більше – до втеч. Та й не та фігура Насіров, щоб Великобританія або якась інша західна держава наражалася на скандал, приймаючи у себе такого "зашквареного".

Й, останнє. Справа Онищенка, в якій фігурує й Насіров, для НАБУ може стати моментом істини. Зараз багато списів ламається навколо імені аудитора Антикорупційного бюро – Браун, Сторч, може, згодом виникне ще й якийсь містер Сміт. Але, насправді, справа не в аудиторові та його заангажованості тут або в Америці. Якщо по справі Онищенка ніхто не отримає серйозних вироків, - оце й буде справжнім аудитом роботи всіх антикорупційних органів. І старих, і нових.