Чи стане російський майор Старков зіркою української документалістики

Понад півтора роки минуло після початку агресивної брехливої кампанії з боку російської пропагандистської машини. Спочатку був Майдан, коли російські журналісти усіляким чином намагалися применшити кількість людей, а пізніше успішно демонізували "Правий Сектор". Але виявилося, що це були лише квіточки. Разом з анексією Криму розпочалася повномасштабна антиукраїнська кампанія, спрямована, зокрема, і для власне українського споживача. Головне завдання: посіяти недовіру серед населення до всіх гілок української влади.

І хоча за цей час більшість населення вже отримала ефективне щеплення, яке дозволяє автоматично відторгати всю цю дезінформацію, іноді все ж таки це дає збої. У випадку з затриманими "грушниками" сержантом Александровим і капітаном Єрофєєвим це виглядає просто: попри резонанс, який спричинило їх затримання, зараз ми про них не чуємо вже більше місяця. Ані звинувачень, ані лави підсудних за решіткою. Навіть жодних інтерв'ю.

По-хорошому українська влада мала б привселюдно розповідати про майбутніх учасників Нюрнберзького процесу на кожному міжнародному заході. Адже це - свідки злочинів проти України з боку режиму Путіна. Ба більше - кадри за участі живих полонених "грушників" мали бути використані вже вчора використані в українській військовій документалістиці як стовідсотковий доказ агресії Росії.

Чудес не буває: при повній інформаційній тиші з боку України подібні "фейки" з боку російських ЗМІ матимуть вибуховий ефект. Власне, зараз така ж сама історія повторюється з затриманим прикордонниками позавчора кадровим майором Володимиром Старковим, затриманим на контрольному посту "Березове" в Донецькій області разом з "КамАЗом" з боєприпасами. Сценарій аналогічний: російський консул вже швиденько відмовився від майора російської армії. За тиждень тема вщухне, а прокуратура разом з СБУ і далі займатимуться лише тим, що через суд продовжуватимуть російському військовому термін ув'язнення. Замість того, щоб швидко провести розслідування та добитися вироку, слідчі роблять все що завгодно, аби не займатися своїми прямими функціональними обов'язками.  

В результаті, зараз Україна "успішно" програє інформаційну війну, яка, здавалося б, була безпрограшною. При цьому у владних кабінетах за цим всім чомусь спостерігають досить спокійно. Мовляв, все рівно Україна зараз знаходиться в світовому тренді, і навіщо зайвий раз напружуватися. До чого може призвести ця інертність, страшно подумати...