Коли депутати зменшать собі зарплату

З рішенням народних депутатів підвищити собі і своїм помічникам заробітну плату майже у два рази вийшло, м’яко кажучи, негарно. Володимир Гройсман вже заявив, що депутатську ініціативу уряд не підтримує. А Мінфін попередив: парламентаріям грошей може просто не вистачити.

Окрім поганого осаду, ця історія залишила ще одну важливу відмітку - шалений градус популізму як в середовищі політичного класу, так і в суспільстві загалом. Щодо останнього, то тут знову спрацювала "совкова" традиція: депутатам не треба велика зарплата, бо вони - крадуть. Нагору повилазили доморощені борці за справедливість і почали гнати хвилю про знедолених пенсіонерів і "глитаїв" з депутатськими мандатами. Звісно, що популізм на рівні "хто вкрав моє сало" не міг не спрацювати. Але варто придивитися до цих борців за народ, бо якщо їх гарненько пошкребти, то знайдемо там купу людей з такими скелетами у шафах, що переважна більшість нинішніх нардепів здасться ангелами з крильцями. Ці особи знаходяться на плаву багато років саме завдяки тому, що у виборців коротка пам’ять.

Тепер про міфи навколо зарплатного рішення депутатів. Міф перший: збільшення виплат зменшить політичну корупцію, бо законодавець не повинен бути бідним. До такого виправдання вдається дехто з тих, хто тиснув кнопку "за". Насправді, 17 тис. чи 26 тис. не зменшать бажання окремих політиків таємно лобіювати бізнес-інтереси олігархів чи брати гроші за депутатські запити. Питання має ставитися інакше: необхідна широка і публічна дискусія політичного класу і суспільства не лише щодо сум заробітної плати, але й щодо ефективності депутатів і навіть цілих фракцій. Нинішній парламент, попри досить різношерстну публіку, яка в ньому зібралася, спромігся прийняти сотні реформаторських законів. Але за них голосували далеко не всі, дехто у цей час займався і продовжує займатися популізмом, граючи на невдоволенні населення падінням соціально-економічної ситуації.

Нагадаємо, що сумнозвісна постанова №5000-п, в якій і були сховані депутатські зарплати, готувалася авторським колективом у складі шести депутатів, серед яких були не лише члени фракцій коаліції, а й представник "радикалів" Василь Амельченко і "Батьківщини" Іван Крулько. Обидві фракції за постанову не голосували. Очевидно тому, що знали, - вона буде підтримана іншими колегами, а вони потім намалюють із себе захисників народу. Те ж стосується й "Опозиційного блоку". Ця фракція була відсутня. Але підвищення зарплати стосується і її членів. То ж показово, що жодна з опозиційних політсил, представники яких зараз розпинаються на телеекранах, не зареєструвала проекту постанови про відміну норм про зростання депутатських виплат. І не зареєструє.

Міф другий: депутати не зрозуміли, за що голосували. Мовляв, цифри були в додатку, а це вже був вечір, от неуважність і призвела до цього казусу. Подібна логіка викликає великі сумніви, адже в парламенті є депутати, що дуже уважно вчитуються в документи, аби потім показати себе в якості "не таких, як всі". За постанову 5000-п голосували Заліщук, Лещенко, Наєм... Але вони хоча б не виправдовуються. Натомість голова фракції "фронтовиків" Максим Бурбак заявив, що "НФ" ініціює скасування скандального рішення. Знову ж таки, - на сайті ВР жодного документу щодо скасування зарплатних норм від депутатів "Народного фронту" немає. Нагадаємо, соратники Арсенія Яценюка з питання підвищення заробітної плати парламентаріям були одностайними – 67 "за".

Чи скасують депутати прийняту ними ж норму, через яку в бюджеті доведеться знайти майже мільярд гривень? Очевидно, вони будуть вимушені це зробити. Або шукати розумний компроміс, зменшивши апетити. Хоча не виключено, що в разі блокування урядом цієї статті, виявиться достатньо нардепів, які торпедуватимуть голосування за державний кошторис, виторговуючи собі "кревні" тисячі.