Коли антикорупціонери добровільно покажуть свої статки

Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення сфери фінансового контролю та врегулювання окремих питань застосування антикорупційних механізмів (№5318) викликав жваву дискусію між антикорупціонерами й депутатами, які вважають, що борці з корупцією мають чесно показувати свої прибутки. В соцмережах навіть розгорнулася перепалка між Віталієм Шабуніним, керівником Центру протидії корупції, й автором законопроекту Юрієм Дерев'янком. Шабунін закликав депутата відкликати його документ, Дерев'янко парирував: законопроект, окрім громадських активістів, зобов’язує декларувати свої статки членів НКРЕКП, НАЗК, Рахункової палати та керівників постійно діючих статутних органів політичних партій. Інші прихильники законопроекту 5318 також стоять на тому, що "грантоїди"-антикорупціонери побачили в законопроекті загрозу для себе, сполошилися і погнали хвилю – Рада калькує російський закон про іноземних агентів. 

Для того, щоб зрозуміти, хто правий, а хто маніпулює, звернемося до позиції радівського комітету, головного експертного управління ВР та самих громадських активістів. Отже, Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, очолюваний Андрієм Кожем'якіним, рекомендував підтримати дітище Дерев'янка у першому читанні і доопрацювати документ. Зауваження науково-експертного управління багато в чому перегукуються із заувагами представників громадських організацій, але експерти все ж вважають можливим розширення переліку осіб, на яких поширюється законодавство щодо протидії корупції. За наявності для цього належних підстав. Виходить, жахіть, про які говорять "грантоїди", в законопроекті Дерев'янка немає. Чого ж тоді вони бояться? 

У пояснювальній записці автор документу зазначає: "Останнім часом стали непоодинокими випадки звинувачень суспільства у недоброчесності окремих знакових представників громадських організацій, що дискредитує ідею громадського контролю у сфері запобігання та протидії корупції, негативно позначається на іміджі відповідних осіб, інституцій громадянського суспільства, держави. Тому поширення на вищезазначених осіб певних превентивних антикорупційних механізмів, у тому числі механізмів фінансового контролю. Це б мінімізувало спекуляції навколо статків таких осіб".

Позиція ж представників громадського сектору зводиться до наступних пунктів: закон диктаторський і нагадує часи Януковича, коли здійснювався наступ на громадські організації; якщо його приймуть, нам відмовлять у безвізі; електронні звіти надаватимуть не лише експерти, але й усі, хто так або інакше задіяний у заходах громадських організацій; стандарти прозорості не можуть автоматично переноситися на активістів та недержавних суб’єктів, оскільки держслужбовці мають доступ до державних ресурсів, а представники ГО ні. Тому законопроект 5318 необхідно відхилити взагалі. За активістів оперативно вступилося й представництво ЄС в Україні, де заявили: законопроект йде врозріз з боротьбою з корупцією. Чому, там не уточнили.

У нас склалися досить неоднозначні стосунки владних структур з громадським сектором. З одного боку, реформаторські пропозиції активістів лягли в основу багатьох законів, представники цього сектору самі стали депутатами. З іншого – антикорупційні викриття перетворилися на прибутковий бізнес окремих діячів, тому кількість різного роду розслідувачів у нас множиться у геометричній прогресії. Іноді цей бізнес дуже нагадує чорний піар, спрямований проти конкретних осіб у владі. Відповідальності за цей чорний піар розслідувачі фактично не несуть, перетворившись на касту недоторканних. 

То ж аби уникнути подальшого протистояння ГО і влади активістам, можливо, є сенс не кричати про "диктаторський" закон Дерев'янка, а вийти зі своїми пропозиціями до нього. Варто зазначити: ніколи в українській історії влада не дослухалася так до ініціатив громадянського суспільства, як робить це сьогодні. Але у декого з активістів чомусь надто загострилося бажання бачити у владі виключно ворога, а не партнера.

Так, за позитивні оцінки роботи владних структур грантодавці грошей не платять, проте незрозуміло, навіщо все малювати виключно у чорних фарбах. Чому б тому таки Шабуніну та іншим діячам не сказати: "Ви хочете побачити наші прибутки? Я і мої колеги-антикорупціонери готові розмістити декларації в електронному вигляді. Читайте, рахуйте, нам нема чого приховувати". Чи все ж таки є?