Полювання на недоторканих. Які депутати рятуються від Луценка

Сьогодні регламентний комітет ВР відмовив у задоволенні подання вже на другого поспіль колегу. Учора врятували Євгена Дейдея, сьогодні - Олеся Довгого. Так, питання щодо зняття з них недоторканності винесуть у сесійну залу. Проте існують значні сумніви у тому, що думка зали кардинально відрізнятиметься від позиції регламентного комітету.

То ж Depo.ua вирішив просто нагадати читачам, хто ті люди, до яких такий значний інтерес проявляють у ГПУ.

Максим Поляков, "Народний фронт"

З жовтня 2011 по червень 2012 року був заступником мера Умані з питань діяльності виконавчих органів. У 2014 р. став членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. На парламентських виборах того ж року Полякова обрали нардепом за списками "Народного фронту".

Він неодноразово фігурував у корупційних скандалах. Так, у все тому ж 2014 році його звинувачували у спробі рейдерського захоплення Уманського хлібзаводу. У вересні 2016 р. народний депутат Максим Поляков втрапив у нову історію: подарував Уманському відділу поліції два автомобілі "Рено", незважаючи на те, що, згідно з декларацією, живе лише на зарплату, а у декларації за 2015 рік вказав 76 747 гривень.

Поляков також входить у міжфракційне депутатське об'єднання "Депутатський контроль", яке також кілька разів вляпувалося в серйозні скандали. Зокрема, у лютому СБУ звинуватила помічників депутатів з "Депутатського контролю" у підкупі представників місцевої і центральної влади для просування ідей прихованої федералізації держави на користь Росії. Серед фігурантів справи виявився помічник-консультант (вже колишній) депутата Геннадія Кривошеї, який є членом МФО "Депутатський контроль", Юрій Житомирський. А вже у "бурштиновій справі" сплив голова секретаріату "Депутатського контролю" Вадим Руденко, який також фігурує як один з підозрюваних у корупційних схемах.

21 червня генпрокурор Юрій Луценко спрямував подання до ВР про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешту народного депутата М. Полякова, в діях якого вбачаються ознаки хабарництва на суму 7500 доларів. За версією слідства, Максим Поляков і Борислав Розенблат з метою отримання неправомірної вигоди внесли до Верховної Ради законопроекти щодо видобутку бурштину в інтересах компанії-нерезидента. За даними антикорупційної прокуратури, загальна сума хабара – 285 тисяч доларів. Депутати звинувачення слідства відкидають.

Водночас сам Поляков вважає дії слідчих помстою за розслідування ним корупційних дій керівництва НАБУ. Так, у 2015 році він першим повідомив про те, що директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник включив до складу офіційної делегації для відрядження до Лондона свою дружину. Також Поляков неодноразово звинувачував першого заступника директора НАБУ Гізо Углаву в тиску. "Фронтовик" запам'ятався активною підтримкою колишнього нардепа від "Народного фронту" Миколи Мартиненка, якого теж звинувачують у корупційних схемах.

Борислав Розенблат, Блок Петра Порошенка

Розенблата називають одним з найбагатших житомирських бізнесменів. Вінт - засновник компанії "Фаворит", яка займається будівництвом, виробництвом та оптовою торгівлею продуктів харчування (молочні продукти) й аграрним бізнесом. До складу компанії входять сім підприємств в різних областях України, в т.ч. ВАТ "Галіївський маслозавод", ЗАТ "Маслозавод "Прилуки", ДП "Корецький цукровий завод", "Корецький аграрій". У ЗМІ з'являлася інформація, що Розенблат мав відношення до рейдерського захоплення низки підприємств, які зараз входять до його бізнес-імперії.

Не надто білосніжною видається і його політична кар'єра. Так, він був членом СДПУ(о), у 2002 році балотувався від цієї політсили до Верховної Ради по мажоритарному округу, але програв. На місцевих виборах 2010 року Розенблат висувався до Житомирської облради вже за списками Партії регіонів, але знову не зміг стати депутатом.

У 2013 році став керівником Житомирської обласної організації роботодавців. Був довіреною особою Петра Порошенка під час виборів Президента України 2014 року, і вже за результатами парламентських виборів 2014 року отримав мандат в мажоритарному окрузі за підтримки БПП. Розенблата в ЗМІ пов'язують з теперішнім віце-прем'єр-міністром Геннадієм Зубком.

Борислав Соломонович фігурує у "бурштиновій справі" разом з нардепом від "НФ" Максимом Поляковим. Народні депутати України нібито отримали хабар за сприяння іноземним компаніям у видобутку бурштину в Україні. У рамках розслідування справи затримані троє помічників нардепів, охоронець і двоє представників громадських організацій.

Наприкінці червня Генеральний прокурор вніс подання до Ради про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт Розенблата, в діях якого вбачаються ознаки зловживання впливом та хабарництво на загальну суму 280 тисяч гривень.

Євген Дейдей, "Народний Фронт"

Батько Євгена Дейдея, Сергій – відомий функціонер в Рені Одеської області - за часів президентства Віктора Ющенка отримав посаду керівника штабу "Нашої України". Родині нинішнього нардепа належить низка фірм на Одещині. Дейдей-молодший деякий час пропрацював в одеській міліції. А під час Майдану став командиром сьомої сотні Самооборони. Пізніше він очолив батальйон "Київ-1", брав участь в АТО на Донбасі. На парламентських виборах-2014 став нардепом від "Народного фронту".

У 2016 році Дейдей відзначився конфліктом із НАБУ під час судових засідань щодо фінансових махінацій навколо Одеського припортового заводу. Зокрема, влаштував штовханину із заступником прокурора Антикорупційної прокуратури, учасником АТО Максимом Грищуком. Дейдей активно відстоював колишнього голову наглядової ради ОПЗ Сергія Перелому.

З 2007 по 2016 рік родина народного депутата задекларувала майже півтора мільйона гривень. При тому, з 2014 по 2016 роки - придбала квартиру за майже три мільйони гривень і два елітних авто за понад півтора мільйона кожне. Прокуратура побачила в різниці між доходами і витратами серйозні розбіжності, після чого було подано відповідне подання до Верховної Ради про притягнення Дейдея до кримінальної відповідальності.

Утім, регламентний комітет ВР не підтримав подання Генпрокуратури. Аргументи ГПУ комітет назвав недостатньо обґрунтованими, а висновки слідства про стрімке незаконне збагачення депутата – припущеннями. У свою чергу, бізнесмен з Дніпра Ігор Ліньковський під час засідання комітету публічно повідомив, що ним дійсно було дана позика родині депутата в розмірі 3,5 мільйона гривень.

Андрій Лозовий, "радикал"

Права рука Олега Ляшка Андрій Лозовий ще у 2009 році був довіреною особою керівника молодіжного крила "Партії Зелених" в Україні. Лише після цього він опинився в команді Ляшка. І швидко пішов вгору. На парламентських виборах 2012 року Лозовий був висунутий "Радикальною партією" в народні депутати (№ 2 у списку РПЛ), проте партія набрала лише 1.08% і не змогла пройти до Верховної Ради. У грудні 2013 року став кандидатом від об'єднаної опозиції на окрузі № 94 (Обухів) після скасування судом реєстрації кандидата від ВО "Батьківщина" Віктора Романюка. Набрав 21,9% голосів, посівши 2 місце. Весною 2014 року Лозовий був обраний депутатом Київської міськради. А вже восени того ж року на парламентських виборах зайшов від "радикалів" до Верховної Ради.

У ЗМІ повідомляли про схеми з нерухомістю за участі нардепа. Його звинувачували у тому, що він записав на матір, звичайного педіатра, декілька квартир в центрі Києва та у Рівному, загальною вартістю кількасот тисяч доларів.

21 червня Юрій Луценко вніс подання до ВР про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Лозового, в діях якого вбачаються ознаки навмисного ухилення від сплати податків в розмірі 1,846 млн грн. У свою чергу, нардеп назвав це політичним переслідуванням з боку Генеральної прокуратури. В цьому пан Андрій не був оригінальним.

Олесь Довгий, група "Воля народу"

Про сина колишнього нардепа IV-VI скликань Станіслава Довгого Олеся можна писати повісті. Довгий-джуніор став відомим у 2006 році, коли посів крісло секретаря Київської міськради. Його називали одним із чільних представників "молодої команди" Леоніда "Космоса" Черновецького.

У 2012 році на виборах до Верховної Ради Олесь Довгий висувався по одномандатному округу №214 у Дніпровському районі Києва. Утім, програв представнику партії "УДАР" Віталія Кличка – Віктору Чумаку. Ті вибори запам'яталися солідними капіталовкладеннями Олеся Станіславовича. І, може, він би й виграв, якби на користь Чумака не знявся інший кандидат від опозиції Юрій Ганущак. Після цього Довгий втратив шанси обратися у Києві.

То ж на парламентських виборах 2014 року він балотувався в народні депутати вже по виборчому округу № 102 (Кіровоградська обл.), зумівши таки отримати депутатський мандат. 18 вересня 2015 року депутат Олесь Довгий увійшов до складу групи "Воля народу", де осіла частина колишніх "регіоналів".

Про його минулі "звитяги" в Києві в ГПУ згадали лише зараз. Та й то регламентний комітет у доказах прокуратури сумнівається. Нагадаємо, Довгого підозрюють у тому, що він за часів свого секретарства у Київраді організував голосування за передачу земель заповідника "Жуків острів" 20 кооперативам. "Подання базується на одній з махінацій з так званим житловим кооперативом. Кваліфікація справи - кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 364 ККУ за фактом зловживання службовими особами Київської міської ради владою під час виконання владних повноважень всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб", - сказав Луценко. За його даними, внаслідок злочинних дій службових осіб Київської міськради державі було завдано збитків на суму 81,7 млн грн (згідно з нормативною оцінкою землі). Рішеннями 1999 та 2002 років Київська міська рада створила природній заказник "Острів Жуків", а рішенням від 2005 року було зарезервовано територію заказника і заборонено відведення земельних ділянок. У 2007-2009 роках Київська міськрада схвалила ще два незаконних рішення про передачу земельних ділянок заказника багатьом кооперативам, в тому числі житловому кооперативу "Технолог". Київрада у серпні 2007 року скоротила площу заказника з 1794 га до 196 га. На думку природоохоронців, це рішення було прийняте з грубими порушеннями законодавства.

Під час засідання регламентного комітету Довгий заявив про політичний тиск з боку ГПУ, і сам попросив підтримати подання Генпрокуратури про зняття з нього недоторканості. Згодом додав, що "зовсім не визнає" обгрунтованість подання. У свою чергу адвокат народного депутата Петро Бойко зауважив: його клієнт не міг нічого підписувати, тому що це повноваження міського голови. А де він зараз? Кажуть, десь у Грузії. Тобто, лови вітра в полі.

Михайло Добкін, "Опозиційний блок"

Харківський політик та бізнесмен вперше був обраний депутатом міськради Харкова у далекому 1998 році. Вже за чотири роки Добкін став нардепом і після кількох міграцій фракціями опинився у Партії регіонів. З 2006 по 2010 рік був мером Харкова. Після цього до 2014 року очолював Харківську ОДА. Балотувався на президентських виборах 2014 року від Партії регіонів, набравши 3,03% голосів.

Разом зі своїм давнім компаньйоном, нинішнім мером Харкова Геннадієм Кернесом, Добкін "засвітився" на скандально відомому відео з фразою "Немножко текст по-дэбильному написан". У рейтингу YouTube ролік посів восьме місце з усіх найпопулярніших кліпів у світі.

Відкрито виступав проти Революції гідності і навіть ходив на публічні засідання у футболці з написом "Беркут". Був організатором "З'їзду депутатів південно-східних регіонів України, АК Криму і Севастополя", котрий пройшов у Харкові 22 лютого 2014 року. З'їзд ставив під сумнів легітимність рішень Верховної Ради Українию. Там також було заявлено, що південно-східні органи самоврядування беруть на себе відповідальність за забезпечення конституційного порядку на своїй території. Утім, пізніше Добкін зіскочив з цієї теми.

10 березня 2014 року екс-очільника Харківської ОДА було затримано за підозрою у зазіханні на територіальну цілісність України. Він трохи посидів, а потім суд присудив йому домашній арешт. Який завершився після того, як Михайло Маркович отримав мандат народного депутата. А з ним і недоторканність.

Варто зазначити, що Добкіна разом із Кернесом неодноразово звинувачували у махінаціях із землею та реалізації різноманітних схем. Одну із них йому тепер пригадали: у поданні Генпрокуратури йдеться про те, що в діях нардепа вбачають ознаки умисної змови групи осіб для зловживання службовим становищем та сприяння шахрайству з метою заволодіння 78 га земельних ділянок Харкова вартістю понад 220 млн грн.

"Опоблоківець" теж пішов по класичному шляху, звинувативши Генпрокуратуру у політичному замовленні, і заявив, що справа проти нього - "особиста помста" Юрія Луценка, з яким у нього склалися "теплі" стосунки ще за президента Віктора Ющенка. Цікаво, але Добкін вважає, що рішення про зняття з нього депутатської недоторканності буде прийняте. А от якщо він опиниться єдиним із цієї шестірки, у кого заберуть імунітет, його адвокати точно ліпитимуть з клієнта "жертву політичних репресій".