Кнопкодавство в смартфоні: Коли Верховну Раду переведуть на фріланс

В українському парламенті працюють над створенням електронної системи, яка дозволить обранцям займатись законодавчою діяльністю

Кнопкодавство в смартфоні: Коли Верховну…

Схоже епоха паперового законодавства таки завершується і незабаром Україна отримає в повному сенсі електронний парламент, який працюватиме у віртуальному просторі, а депутатам навіть не потрібні будуть робочі місця під куполом - розробляти і ухвалювати закони будуть депутати-фрілансери, які в момент голосування зможуть перебувати у будь-якій точці світу. Лише б там був мінімальний інтернет. Depo.ua пробує змоделювати як працюватиме електронний парламент і які ризики і загрози можуть супроводжувати цей процес.

В астрологічному співтоваристві існує переконання, що нинішня ера існування людства, яку там називають Ера Водолія, серед іншого має й таку характерну особливість як поступове розмивання кордонів: між видами мистецтва, між суспільними прошарками, між гендерами та расами і навіть між державами.

Схоже, український парламентаризм також рухається в ногу з часом і перестає бути таким собі відчутним на дотик стовпом української держави. А його уособлення - є цілком конкретною будівлею із куполом на одній з центральних київських вулиць. Він перетворюється на віртуальний інститут, який розчиняється і розтікається по комунікаційних мережах світового інтернету.

Публічно про намір впровадити новий, електронний, формат роботи головного законодавчого органу України у владній команді поки що не говорять. Але з заяв окремих депутатів та інших причетних виринають заяви, які свідчать про те, що робота у цьому напрямку справді ведеться. Наразі вже можна зробити певні узагальнення.

По-перше, відбудеться транформація робочого місця депутата у залі під куполом. Разом з заміною доволі незручних крісел, які не дозволяють висидіти кілька годин, кожне робоче місце буде обладнане компьютером або якимсь більш компактним аналогом.

Буде створено загальну електронну систему з додатками, в якій відбуватимуться всі процедурні дії: від реєстрації законопроектів і до їх ухвалення шляхом голосування. Тобто голосуватимуть депутати, ймовірно, вже не шляхом натискання відповідної кнопки на нинішньому архаічному пульті системи "Рада", а шляхом маніпуляцій в інтерфейсі відповідного додатку.

У кожного депутата буде свій електронний кабінет, з якого він отримуватиме доступ до голосування та іншого депутатського функціоналу. Потрапляти в цей кабінет кожен буде через відповідну верифікацію: чи то за допомогою електронного підпису, чи, можливо, відбитку пальця, чи, навіть, шляхом сканування сітківки глазу. Цілком може бути, що шляхів ідентифікації депутата та підтвердження його особи може бути навіть кілька.

Своєрідну підказку розробникам програми зробив британський журнал Wired, який нещодавно написав про нові досягнення штучного інтелекту, який дозволяє впізнавати людину за серцебиттям, ході і навіть за формою сідниць. За останнім принципом збираються розпізнавати власників авто для захисту від крадіжки. Тож чому не скористатись цим досягненням і для ідентифікації українських парламентарів: тим більше, що крісла все одно доведеться змінювати, то чому б не вмонтувати в нові сидіння і відповідні датчики?

Звісно таке рішення може викликати повну хвилю іронічних мемів в мережі, але при цьому матиме неабияку перевагу, оскільки забезпечить оссобисту присутність кожного нардепа. Можна спробувати й далі обдумувати ймовірні вигоди від такого технічного впровадження і способи його додаткового застосування, але поки що зупинимось на цьому.

Також розглядається варіант впровадження так званого дистанційного управління кабінетом. Тобто виконувати свою законодавчу функцію депутат теоретично зможе навіть без фізичної присутності у парламентській залі. Це, говорять посвячені у проект депутати, дозволить брати участь у голосуваннях під час, скажімо, відряджень. Ба більше: тепер перешкодою для виконання повноважень не будуть ні простудні захворювання, ні відпустки, ні навіть оплачене з депутатської зарплати дозвілля в компанії постійних відвідувачок сервісів Mamba та Loveeto. 

Втім, поряд з очевидними вигодами від діджиталізації парламентаризму, можна говорити і про деякі ризики.

Зовнішнє втручання. З огляду на те, що загальний ступінь суспільної, політичної та сексуальної свідомості багатьох нинішніх парламентарів перебуває на рівні неандертальских уявлень про світ, давати їм в руки гаджети з прямим доступом до ухвалення державних стратегічних рішень буде вкрай недалекоглядно. Адже завтра, не виключено, вони встановлять на видані їм планшети якесь російське мережеве ПО і почне за його допомогою "клеїти" баришень з низькою соціальною відповідальністю - тоді як в цей момент спецслужби суміжної держави зливатимуть через "тіндер" державні таємниці.

Слід нагадати, що зовсім недавня історія знає випадки зламу українських державних систем. Так, у 2014 році, за кілька днів до виборів внаслідок кібератак, ініційованих спецслужбами Росії, була зламана електронна система ЦВК. Українське СБУ говорить, що і у 2014 році і пізніше мали місце намагання спецслужб Росії втрутитися в українські кіберсистеми об’єктів критичної інфраструктури, органів держвлади, підприємств тощо. Не виключають спецслужбісти, що кіберінциденти можливі і під час наступних місцевих виборів. 

Враховуючи загальну уразливість електронних систем і конкретну безвідповідальність на рівні виконання подібних державних проектів, ми цілком можемо уявити собі картину, на якій десь в кремлівських кабінетах сидить такий собі умовний "путін" і натискає умовні зелені кнопочки. А потім насолоджується відповідними результатами на табло системи "Рада" у прямій трансляції з Києва.

Ми цілком можемо уявити і такого ж умовного "трампа", який за допомогою віртуального картярського пасьянсу тасує кандидатури на генпрокурорів і керівників НАБУ. 

Кнопкодавство. Відсутність візуального суспільного контролю за діяльністю депутатів і самостійністю їх голосувань робить електронне кнопкодавство - цілком перспективним проектом. Навіщо влаштовувати громіздку систему особистого голосування, якщо всі "кнопочки" можна завести на смартфон одного "відповідального" куратора, який проголосує як треба без влаштування всяких театралізованих вистав типу "прошу підримати та проголосувати" у виконанні умовного "разумкова".

Також в разі введення електронного парламенту український законодавчий орган може втратити певний сакральне наповнення, яке вкладає в нього український традиціоналізм. Тобто не буде того символічного парламенту, яким ми звикли бачити Верховну Раду: з палкими дискусіями, інтригами, секс-скандалами та іншими принадами. 

Але після того, що зробили з парламентаризмом за останні скликання Верховної Ради, може й на краще буде, якщо ця державна функція позбудеться свого фізичного уособлення і перетвориться виключно на алгебраїчний процес.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"