Кличко, Ткаченко, Притула: Коли у війну за Київ втрутиться новий Черновецький

Було оприлюднене опитування групи "Рейтинг", з якого випливає, що Віталій Кличко має шанси переобратися мером Києва. Якщо влада не розіграє нехитру комбінацію

Кличко, Ткаченко, Притула: Коли у війну…

Опитування зі своїми коментарями оприлюднила журналістка Соня Кошкіна. З нього випливає, що нині діючий міський голова перемагає у другому турі всіх, окрім Олександра Ткаченка, який розглядається в якості висуванця "Слуги народу". Отже, в трійку можливих лідерів увійшли Віталій Кличко, Олександр Ткаченко і шоумен Сергій Притула, який балотувався до парламенту за списками "Голосу", але не потрапив через недостатній результат цієї політсили. У парах другого туру мерських виборів Кличко програє Ткаченку (28% проти 38%), але з мінімальним відривом виграє у Притули (29% проти 28%). У той же час він обходить Борислава Березу та Олександра Омельченка. Цікаво, що у партії Притула-Ткаченко перший поки мінімально поступається.

З цього Кошкіна робить кілька висновків, з якими можна погодитися: Кличко поки залишається фаворитом, хоча вже явно не безумовним; Притула хоч і не киянин, але має авторитет у столиці; партійний бренд важить багато - за Притулу і Ткаченка "грають" вітрини їхніх політсил; Київ не такий вже "зелений", як могло здатися за результатами парламентської мажоритарки.

Утім з оприлюдненого опитування можна зробити ще кілька висновків. Перший – до виборів ще довго – проведення їх восени дуже сумнівне – тому у розкладах можуть з’явитися й інші конкуренти, здатні сплутати всі карти. Внаслідок не потрапляння до парламенту багато донедавна важливих персон можуть спробувати позмагатися за київське мерство. Навіть не для того, щоб виграти, а щоб поторгуватися. Плюс – разом із виборами столичного голови відбуватимуться і вибори Київради. А кому не хочеться привести туди хоча б маленьку, але свою фракцію.

Другий висновок – у Києві є багато гравців, які протягом багатьох років мали суттєвий вплив на міську політику. Це забудовники, депутати, "смотрящі" від груп впливу, чиновники з КМДА, які зуміли пережити вже не одного міського голову. Одним словом, усі ці непублічні сили також намагатимуться зіграти на столичних виборах. І потенційним лідерам перегонів доведеться з ними домовлятися. Або для того, щоб заручитися підтримкою (і грошима), або, навпаки, щоб ці фігури не заважали їм іти до омріяного мерства. В обмін, наприклад, на включення ставлеників цих осіб у списки.

Третій висновок – Depo.ua вже писав про те, що під місцеві перегони монобільшість може змінити закон про вибори, зробивши їх виключно пропорційними. Це, насамперед, вигідно "Слузі народу", бо ця партія поки не втратила рейтинг. І навряд чи дуже втратить до весни наступного року, коли може відбутися дочасне перезавантаження місцевої влади. Тобто, якщо згаданий Ткаченко балотуватиметься як людина Зеленського, значній частині виборців буде байдуже до його програми і планів щодо Києва – вони просто проголосують "за", як зробили це на парламентських виборах. Обравши в усіх столичних округах Зе-кандидитів. У той же час Кличку і Притулі потрібна буде партійна підтримка. І ось тут проблема, адже "УДАР" нині у замороженому стані, а підтримка "ЄС" Порошенка може зіграти не на користь Кличка. У той же час "зелені" розігруватимуть нехитру комбінацію: меру від Зеленського потрібна буде своя команда у Київраді, аби робити реформи. Ну і вже звично, "зробимо їх разом".

Нічим не краща ситуація і в Притули – "Голос" отримав у Києві неочікувано малу підтримку. У парламенті партія Вакарчука перебуває між опозицією і, як сказав пан Святослав, "надпозицією". І поки "Голос" остаточно не визначиться і гучно не заявить про свій вибір – ця політсила для виборців асоціюватиметься з чимось аморфним і пасивним. А отже, така ж асоціація буде і з її висуванцем.

Четвертий висновок: на жаль, серед конкурентних бійців за Київ ми не бачимо господарників. Омельченко не рахується – вік не той, та й навряд чи він складе конкуренцію лідерам. А це означає, що наступний мер столиці, хто б ним не став, знову буде політичною фігурою, а не людиною, яка займатиметься виключно міським господарством. І це погано з огляду на те, що місту давно потрібен капітальний ремонт, а не косметичний, яким останні роки займалися всі мери. З іншого боку – кияни мають звичку від виборів до виборів ходити по одних і тих самих граблях, віддаючи голоси не господарникам, а медійним особам.

І, останній висновок – поява в пулі кандидатів Притули (можливо для соціологів це такий собі збірний образ патріотично налаштованої і заразом впізнаваної фігури) може сприяти ще одній комбінації: Кличко та ця фігура гратимуть на дуже подібному електоральному полі, у той же час кандидат від "СН" зіграє у такого собі Леоніда Черновецького. Який на мерських виборах 2006 року вискочив як Пилип з конопель, поки Кличко з Омельченком змагалися за те, хто з них сильніший у любові до киян. Приблизно так само Леонід Михайлович обрався мером удруге, у 2008 році. Тоді за схожий електорат змагалися Олександр Турчинов і той таки Кличко. А Черновецький "зробив їх разом" завдяки активній роботі зі своїми "бабусями". 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook