Кінець міфу про "какую разницу": Про що свідчить зростання рейтингів "ЄС" та "ОПЗЖ"

Неухильне падіння рейтингу Зеленського і "слуг" і поступове зростання на цьому фоні підтримки двох антагоністичних сил – "Євросолідарності" та "Оппоплатформи" - говорить про повернення України до традиційної парадигми ідеологічного протистояння

Юрій Васильченко

Центр Разумкова оприлюднив результати свого дослідження електоральних орієнтацій киян на виборах Київського міського голови та Київської міської ради. Думки мешканців столиці завжди є своєрідним маркером, враховуючи, що в Києві проживають вихідці з усіх регіонів країни. Це опитування демонструє одразу кілька цікавих тенденцій, які отримають розвиток у подальшому.

Перша тенденція: згідно з опитуванням, партія Петра Порошенка випередила в Києві "Слуг народу": 20% тих, хто готовий взяти участь у виборах і визначився, за яку партію голосуватиме, проти 19% у "слуг". Один відсоток - ще малопомітний розрив, але існують передумови до зростання рейтингу "ЄС" і падіння підтримки "СН". Таких передумов кілька. По-перше, розчарування киян у політиці влади щодо столиці. Рівно рік тому на парламентських виборах Київ став "зеленим": тут перемогла і партія Зеленського, і кандидати-мажоритарники в усіх округах. Після того ці переможці, переважно, розчинилися в монобільшості, а дехто, як Богдан Яременко та Микола Тищенко, засвітилися в низці гучних скандалів. За рік після виборів до ВР Зе-команда не спромоглася запропонувати київській громаді ні альтернативну програму розвитку міста, ні фігуру, яка б могла поборотися з Віталієм Кличком за посаду мера. Натомість восени 2019-го спробували кавалерійським наскоком відібрати у Кличка крісло голови КМДА. Що сприймалося як наступ на місцеве самоврядування.

Наступна помилка влади, внаслідок якої рейтинги "СН" у Києві падатимуть і далі, - поява серед потенційних кандидатів у мери осіб із низьким рейтингом (за даними "разумковців", Олександр Дубінський має 3%, Микола Тищенко 2%, а санлікар Віктор Ляшко, про якого кажуть як про можливого висуванця від партії влади, 6%). За відсутності альтернатив, Кличко вже зараз має 44%. Крім того, за три з половиною місяці до дня голосування невідомими лишаються і висуванці "слуг" до Київради. Така політика "зелених" ображає виборця, який відчуває, що йому знову хочуть підсунути "котів у мішку" під виглядом "нових облич".

Натомість "ЄС" діє в Києві технологічно грамотно: вона не критикує Кличка, розуміючи, що за відсутності адекватних альтернатив діючий голова обереться знову, і після цього йому доведеться вирішувати, з ким його "УДАР" піде в коаліцію в Київраді – зі "слугами", чий рейтинг падатиме, чи з "Євросолідарністю", яка і далі набиратиме, зі старими союзниками, які витримали перевірку часом, чи з новими, схожими за психологією до тих, які отримали мандати нардепів рік тому під брендом Зе.

А набиратиме рейтингові очки "ЄС" тому, що патріотичний виборець не бачить жодної альтернативи партії Порошенка на проєвропейському, національно-демократичному фланзі. У тому ж таки опитуванні Центру Разумкова бачимо, що рівень довіри киян до "Свободи", котра у 2015-му здобула свою фракцію в Київраді, становить 2%, до "Голосу" ще менше – 1%, а до "Самопомочі", яка 5 років тому мала значну підтримку у столиці, взагалі 0,4%. Схожа ситуація з цими партіями і в загальнодержавному масштабі.

Друга тенденція: розчарованих виборців "зелених" активно підбирає "ОПЗЖ". І не лише на сході і півдні, але й у Києві. В опитуванні Центру Разумкова біля "Опоплатформи" бачимо цифру 11%. Насправді для столиці це багато – рік тому політпроект Бойка-Медведчука набрав тут 7,8%. Пояснення таких цифр слід шукати у кількох моментах: відбувається перетік до "ОПЗЖ" тієї частини виборців "слуг", які не отримали обіцяного зниження тарифів, цін, припинення війни на Донбасі; успішна робота медіа, які контролюються "ОПЗЖ"; дієвість соціального популізму, до якого вдаються спікери "Опоплатформи". Складно прогнозувати, чи ростиме її рейтинг у Києві і далі, проте і нинішніх показників буде досить, аби привести до Київради свою фракцію.

Враховуючи ж, що шанси на отримання мандатів у міськраді має "Перемога Пальчевського" (лідер якої Андрій Пальчевський – бізнесмен і ведучий на каналах з "пулу Медведчука" - поки в рейтингу кандидатів у мери йде другим з 11%), і навіть партія Шарія, "ОПЗЖ" (колишні "регіонали" та "медведчуківці") зможе сформувати свою групу впливу в Київраді, чого вже дуже давно не було. У підсумку столична міськрада ризикує перетворитися на майданчик ідеологічних протистоянь і навіть бійок, тимчасових коаліцій за участю "слуг" та "опоплатформівців" і компанії, коли йтиметься про протидію Кличку.

Третя тенденція: одночасне зростання рейтингів "ЄС" та "ОПЗЖ" на фоні падіння підтримки "СН" також може бути свідченням поступового повернення в політичний порядок денний одвічного українського ідеологічного протиборства між проукраїнськими, проєвропейськими силами та проросійськими. Це протиборство відійшло на задній план завдяки тому, що дуже значна кількість виборців повірила у "третій шлях", ілюзію якого рік тому суспільству запропонували технологи Зе-команди. Але цей "третій шлях" так і не став політичним стилем. Саме у цьому і є головна причина розчарування населення діяльністю влади. "Какая разница" не працює навіть у заможних країнах Заходу, не те що в Україні, де століттями існували лінії ідеологічного розколу. 

Інакше кажучи, є партія Порошенка, яка домінує на націонал-патріотичному фланзі, є "ОПЗЖ", котра домінує на проросійському фланзі, і є "Слуга народу", рейтинг якої ще тримається високо, бо виборець сподівається, що влада ось-ось втілить обіцяне. Натомість Зе-команда, вочевидь не маючи стратегічного бачення, то робить крок у бік націонал-патріотичного виборця, підтримуючи у багатьох напрямках політику попередників, то у бік виборців "ОПЗЖ", як сталося у випадку з планами розглянути в Раді мовний законопроект "слуги" Максима Бужанського, то грається у незалежність від "зовнішнього управління", як це бачимо у ситуації навколо обрання наступника голови НБУ Якова Смолія.

Чим довше триватиме таке шарахання, тим очевиднішим ставатиме, що ніякого "третього шляху" в Україні не існує. Або "армія, мова, віра", або "русский мир" і "ми же братья". А "зеленим", які зібрали під своїм брендом ідеологічно різношерсту публіку, доведеться обирати між цими двома "або". Що вони оберуть, буде видно вже по осінніх коаліціях у місцевих радах.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Влада