Кінець міфу про "какую разницу": Про що свідчить зростання рейтингів "ЄС" та "ОПЗЖ"

Неухильне падіння рейтингу Зеленського і "слуг" і поступове зростання на цьому фоні підтримки двох антагоністичних сил – "Євросолідарності" та "Оппоплатформи" - говорить про повернення України до традиційної парадигми ідеологічного протистояння

Кінець міфу про "какую разницу": Про що…

Центр Разумкова оприлюднив результати свого дослідження електоральних орієнтацій киян на виборах Київського міського голови та Київської міської ради. Думки мешканців столиці завжди є своєрідним маркером, враховуючи, що в Києві проживають вихідці з усіх регіонів країни. Це опитування демонструє одразу кілька цікавих тенденцій, які отримають розвиток у подальшому.

Перша тенденція: згідно з опитуванням, партія Петра Порошенка випередила в Києві "Слуг народу": 20% тих, хто готовий взяти участь у виборах і визначився, за яку партію голосуватиме, проти 19% у "слуг". Один відсоток - ще малопомітний розрив, але існують передумови до зростання рейтингу "ЄС" і падіння підтримки "СН". Таких передумов кілька. По-перше, розчарування киян у політиці влади щодо столиці. Рівно рік тому на парламентських виборах Київ став "зеленим": тут перемогла і партія Зеленського, і кандидати-мажоритарники в усіх округах. Після того ці переможці, переважно, розчинилися в монобільшості, а дехто, як Богдан Яременко та Микола Тищенко, засвітилися в низці гучних скандалів. За рік після виборів до ВР Зе-команда не спромоглася запропонувати київській громаді ні альтернативну програму розвитку міста, ні фігуру, яка б могла поборотися з Віталієм Кличком за посаду мера. Натомість восени 2019-го спробували кавалерійським наскоком відібрати у Кличка крісло голови КМДА. Що сприймалося як наступ на місцеве самоврядування.

Наступна помилка влади, внаслідок якої рейтинги "СН" у Києві падатимуть і далі, - поява серед потенційних кандидатів у мери осіб із низьким рейтингом (за даними "разумковців", Олександр Дубінський має 3%, Микола Тищенко 2%, а санлікар Віктор Ляшко, про якого кажуть як про можливого висуванця від партії влади, 6%). За відсутності альтернатив, Кличко вже зараз має 44%. Крім того, за три з половиною місяці до дня голосування невідомими лишаються і висуванці "слуг" до Київради. Така політика "зелених" ображає виборця, який відчуває, що йому знову хочуть підсунути "котів у мішку" під виглядом "нових облич".

Натомість "ЄС" діє в Києві технологічно грамотно: вона не критикує Кличка, розуміючи, що за відсутності адекватних альтернатив діючий голова обереться знову, і після цього йому доведеться вирішувати, з ким його "УДАР" піде в коаліцію в Київраді – зі "слугами", чий рейтинг падатиме, чи з "Євросолідарністю", яка і далі набиратиме, зі старими союзниками, які витримали перевірку часом, чи з новими, схожими за психологією до тих, які отримали мандати нардепів рік тому під брендом Зе.

А набиратиме рейтингові очки "ЄС" тому, що патріотичний виборець не бачить жодної альтернативи партії Порошенка на проєвропейському, національно-демократичному фланзі. У тому ж таки опитуванні Центру Разумкова бачимо, що рівень довіри киян до "Свободи", котра у 2015-му здобула свою фракцію в Київраді, становить 2%, до "Голосу" ще менше – 1%, а до "Самопомочі", яка 5 років тому мала значну підтримку у столиці, взагалі 0,4%. Схожа ситуація з цими партіями і в загальнодержавному масштабі.

Друга тенденція: розчарованих виборців "зелених" активно підбирає "ОПЗЖ". І не лише на сході і півдні, але й у Києві. В опитуванні Центру Разумкова біля "Опоплатформи" бачимо цифру 11%. Насправді для столиці це багато – рік тому політпроект Бойка-Медведчука набрав тут 7,8%. Пояснення таких цифр слід шукати у кількох моментах: відбувається перетік до "ОПЗЖ" тієї частини виборців "слуг", які не отримали обіцяного зниження тарифів, цін, припинення війни на Донбасі; успішна робота медіа, які контролюються "ОПЗЖ"; дієвість соціального популізму, до якого вдаються спікери "Опоплатформи". Складно прогнозувати, чи ростиме її рейтинг у Києві і далі, проте і нинішніх показників буде досить, аби привести до Київради свою фракцію.

Враховуючи ж, що шанси на отримання мандатів у міськраді має "Перемога Пальчевського" (лідер якої Андрій Пальчевський – бізнесмен і ведучий на каналах з "пулу Медведчука" - поки в рейтингу кандидатів у мери йде другим з 11%), і навіть партія Шарія, "ОПЗЖ" (колишні "регіонали" та "медведчуківці") зможе сформувати свою групу впливу в Київраді, чого вже дуже давно не було. У підсумку столична міськрада ризикує перетворитися на майданчик ідеологічних протистоянь і навіть бійок, тимчасових коаліцій за участю "слуг" та "опоплатформівців" і компанії, коли йтиметься про протидію Кличку.

Третя тенденція: одночасне зростання рейтингів "ЄС" та "ОПЗЖ" на фоні падіння підтримки "СН" також може бути свідченням поступового повернення в політичний порядок денний одвічного українського ідеологічного протиборства між проукраїнськими, проєвропейськими силами та проросійськими. Це протиборство відійшло на задній план завдяки тому, що дуже значна кількість виборців повірила у "третій шлях", ілюзію якого рік тому суспільству запропонували технологи Зе-команди. Але цей "третій шлях" так і не став політичним стилем. Саме у цьому і є головна причина розчарування населення діяльністю влади. "Какая разница" не працює навіть у заможних країнах Заходу, не те що в Україні, де століттями існували лінії ідеологічного розколу. 

Інакше кажучи, є партія Порошенка, яка домінує на націонал-патріотичному фланзі, є "ОПЗЖ", котра домінує на проросійському фланзі, і є "Слуга народу", рейтинг якої ще тримається високо, бо виборець сподівається, що влада ось-ось втілить обіцяне. Натомість Зе-команда, вочевидь не маючи стратегічного бачення, то робить крок у бік націонал-патріотичного виборця, підтримуючи у багатьох напрямках політику попередників, то у бік виборців "ОПЗЖ", як сталося у випадку з планами розглянути в Раді мовний законопроект "слуги" Максима Бужанського, то грається у незалежність від "зовнішнього управління", як це бачимо у ситуації навколо обрання наступника голови НБУ Якова Смолія.

Чим довше триватиме таке шарахання, тим очевиднішим ставатиме, що ніякого "третього шляху" в Україні не існує. Або "армія, мова, віра", або "русский мир" і "ми же братья". А "зеленим", які зібрали під своїм брендом ідеологічно різношерсту публіку, доведеться обирати між цими двома "або". Що вони оберуть, буде видно вже по осінніх коаліціях у місцевих радах.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"