"Кінець епохи бідності": Який сюрприз Гончарук підготував бюджетникам

Уряд готується вручну регулювати розмір доходів бюджетників. Такий намір спричинений прогнозованими проблемами з наповненням бюджету, однак це суперечить передвиборчим обіцянкам "Слуг народу"

"Кінець епохи бідності": Який сюрприз Го…

Кабінет міністрів на вчорашньому засіданні зробив крок до зміни принципу формування структури оплати праці бюджетників. Для цього він ухвалив розроблений Мінсоцполітики проект закону про зміни до Бюджетного кодексу, який передбачає відв’язку розміру зарплат і виплат від прожиткового мінімуму. Документ буде подано на розгляд Верховної Ради. На Грушевського називають це "важливим кроком в боротьбі з бідністю".

 

Суть цієї ініціативи ось у чому. Сьогодні низка виплат громадянам, у тому числі зарплатня працівників бюджетної сфери, прив'язана до прожиткового мінімуму. З 1 грудня 2019 року цей мінімум для працюючих становить 2102 грн. Із січня 2019 року Верховна Рада встановила мінімальний розмір посадового окладу держслужбовця в розмірі не менше двох прожиткових мінімумів. Тобто зараз держслужбовець отримує не менше 4204 грн. А беручи до уваги, що відповідно до ухваленого Держбюджету на 2020 рік, прожитковий мінімум становитиме 2123 грн., зарплати службовців з 1 січня мали зрости ще більше.

Що ж натомість пропонують в уряді? Там хочуть установлювати мінімальний розмір посадового окладу для бюджетників без прив'язки до прожиткового мінімуму. Згідно із задумкою прем’єра і його команди, величина окладів має визначатися щороку, в законі про державний бюджет, "виходячи з наявних фінансових ресурсів державного й місцевих бюджетів". Тобто в ручному режимі.

Торкнеться це нововведення, згідно з порівняльною таблицею до законопроекту, "працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери; працівників державних органів, органів прокуратури, суддів; військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу".

У Кабміні не особливо приховують, з якою метою вирішили провести таку "реформу". Використовуючи відомий вислів прем'єр-міністра Олексія Гончарука, "все просто". Закріплення у зарплатні прожиткового мінімуму веде до необхідності при підвищенні цього показника автоматично спрямовувати більше коштів на оплату праці бюджетникам. А їх, коштів, у скарбниці держави на всіх може і не вистачити – якщо почнуть справджуватися песимістичні економічні прогнози, засновані на багатомільярдному недовиконанні бюджету держави за доходами.

На підтримку позиції уряду можна зауважити, що мінімальний оклад теоретично може й перевищити прожитковий мінімум. Але, як зараз кажуть, це не точно. У супровідних документах йдеться лише про один мотив і наслідок: оптимізація і скорочення витрат. Так і пишуть: "Зміна підходів щодо визначення мінімального розміру посадового окладу… створить можливість для ефективного бюджетного планування…". Як тут не згадати анекдот про корову, яку треба менше годувати і більше доїти, щоб збалансувати витрати на неї і дохід.

В уряді переконують, що "від розміру… прожиткового мінімуму мають залежати тільки соціальні виплати, як є основним джерелом існування". І обіцяють завдяки ухваленню законопроекту "в подальшому підвищити прожитковий мінімум, за попередніми розрахунками, до 4200 грн на місяць". При цьому забувають додати, що зарплата за таких підходів скоро, як це вже було у 90-ті роки, перетвориться на саме таку "соціальну виплату", від якої залежатиме виживання бюджетника. Зате таким робом, пише Телеграм-канал "Чорна лампа", уряд вирішить одну зі своїх стратегічних цілей: прожитковий мінімум можна буде зробити реальним. Правда, він не буде мати жодного значення, але це вже дрібниці.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"