Кінець закону Ківалова - Колесніченка. Навіщо Порошенко "реанімував" Конституційний суд

Несподівано швидке рішення свіжеоновленого Конституційного суду про скандальний закон "регіоналів" Ківалова-Колесніченка стало ще одним вагомим аргументом на користь дострокових парламентських виборів

Кінець закону Ківалова - Колесніченка. Н…

Минув лише тиждень відтоді, як судді Конституційного суду обрали Станіслава Шевчука головою суду, а суд вже прийняв рішення за поданням 57 народних депутатів стосовно неконституційності закону "Про засади державної мовної політики", більш відомий у широких колах як скандальний мовний закон Ківалова-Колесніченка. Закон цей, нагадаємо, давав місцевим органам влади можливість надавати російській мові статус "регіональної" за умови, якщо 10% населення регіону вважають цю мову рідною, і викликав відразу ж після свого ухвалення влітку 2012-го досить масштабні як для того часу акції протесту, які отримали назву "мовний Майдан".

Однак повернемося до Конституційного суду. Прийняття такого рішення стало можливим через поповнення у складі суддів КС. 27 лютого, якраз за день до мовного рішення, президент Петро Порошенко призначив суддями Конституційного суду Сергія Головатого та Василя Лемака. Таким чином суд, який до цього дня був фактично паралізований, отримав за квотою президента два додаткових голоси, за допомогою яких і стало можливим прийняття таких рішень.

І те, що першим рішенням оновленого Конституційного суду стало рішення про "закон Ківалова-Колесніченка", схоже, зовсім не є випадковістю. Це рішення з неприхованим захопленням вже зустріли активні громадські борці за українізацію на кшталт любительки метати дрібні гроші в обличчя упертим у своїй російськомовності продавчиням Лариси Ніцой. Так що свій ефект патріотичного українського виборця рішення Конституційного суду вже здійснило і, мабуть, це тільки початок.

Ну а те, що саме патріотичний електорат Порошенко вважає своїм і що саме на цю нішу буде спрямована його агітація на найближчих виборах, сумнівів не викликає ні в кого. І в числі головних фішок передвиборної кампанії чинного президента стане поруч з опором російському агресору на Донбасі, відродженням армії та євроінтеграційними успіхами на кшталт безвізу, буде й питання відродження української мови. Так що рішення Конституційного суду виглядає явно на користь Порошенка.

А ось те, з якою швидкістю воно було прийняте, дозволяє припустити, що вибори відбудуться дещо раніше, ніж планують. Власне, про те, що на Банковій серйозно розглядають сценарій дострокових парламентських виборів в цьому році, за рік до президентських, останнім часом говорять досить багато і небезпідставно. Так що стрімке "відродження" Конституційного суду і запуск його в роботу - ще один доказ того, що дострокові вибори скорше за все таки відбудуться.

Тут потрібно нагадати, що дієздатний і лояльний президенту Конституційний суд - це вкрай важливий для голови держави елемент в передвиборний період. На відміну від діючого парламенту, де вже давно де-факто нема стабільної пропрезидентської більшості, а можливі лише ситуативні голосування, або сформованого за квотним принципом уряду, де вистачає міністрів з власною думкою, Конституційний суд - орган досить невеликий, проте наділений повноваженнями "скасовувати законодавчі акти", до того ж остаточно і без права на оскарження. Так що Конституційний суд ще зіграє в українській політиці найближчого майбутнього чималу роль.

Що ж стосується визнання неконституційним "мовного закону", то його цілком передбачувані наслідки у вигляді начебто зовнішньополітичних збурень з боку Москви і внутрішньополітичних - з боку різних залишків Партії регіонів підуть Порошенко лише на користь, бо будуть грати на його імідж "рятівника України і української мови".

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme