Київський суд продовжив арешт "екс-міністру" Криму

Про це повідомляє Depo.ua з посиланням на Крим.Реалії.

"Суд розглядав клопотання про продовження арешту екс-міністрові протягом трьох засідань. Прокурор Ігор Корженко подав його ще 4 червня, проте тоді судді не встигли винести щодо нього рішення і перенесли його оприлюднення на 6 червня", - йдеться в повідомленні.

На засідання 6 червня не з'явилися адвокати, які захищали Михальчевського раніше, але прийшов новий захисник Ігор Колесніков. Він попросив оголосити перерву для конфіденційної розмови з клієнтом, і розгляд клопотання про продовження арешту відклали ще раз – до 10 червня.

Цього дня Колесніков намагався, використовуючи різні процесуальні норми, відтягнути винесення рішення щодо запобіжного заходу. Далі він двічі подав клопотання про відвід прокурора. Перше судді відхилили, друге відмовилися розглядати і заявили, що адвокат зловживає правом на відвід. Потім захисник заявив відвід суддям, але ті відмовилися його прийняти.

Після цього адвокат попросив дати йому час на ознайомлення з матеріалами справи та оголосити перерву до 13 липня – дня, коли минав термін арешту Михальчевського.

Головуюча суддя Мирослава Марченко відмовилася задовольняти це прохання. І в результаті оголосила, що арешт Михальчевському продовжено на 60 днів – до 6 серпня.

Нагадаємо, сьогодні, 10 червня, підозрюваного у держзраді екс-голову Апеляційного суду Криму звільнили з-під варти.

Довідка. Петро Михальчевський перебуває під вартою з 8 січня 2018 року. Спочатку він утримувався в СІЗО Херсона, влітку його перевезли в київський слідчий ізолятор. У червні розслідування у справі екс-міністра було завершено, зараз його розглядає Дніпровський районний суд Києва.

Посаду міністра охорони здоров'я Криму Михальчевський обіймав з 27 лютого до 10 червня 2014 року - в уряді, підконтрольному Росії. Прокуратура АРК вважає, що тим самим він учинив діяння, передбачені ст. 110 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність) і ст. 111 (державна зрада).

Сам Михальчевський визнає, що працював міністром охорони здоров'я, але не вважає це держзрадою. Він обґрунтовує це тим, що його обирала на посаду Верховна Рада АРК відповідно до законодавства України.