Фаворит Трампа від демократів і гра Кремля: Що відбувається на президентських виборах США

Depo.ua продовжує серію публікацій, в яких коротко пояснюватиме сутність подій на міжнародній арені. 

Як відбувається процес

Отже, хоча президентські вибори призначені на 3 листопада, з лютого партії почали визначатися зі своїми кандидатами. 

Наразі у США пройшли демократичні праймеріс у Айові, Нью-Гемпширі та Неваді. На 29 призначені праймеріз у Південній Кароліні. На думку політтехнологів, саме результати перших американських "передвиборів" мають найбільший вплив на остаточний вибір кандидата. 

Вже традиційним для американських виборів став так званий "супервівторок", коли праймеріз одночасно відбуваються у порівняно великій кількості штатів. Цього року – у 15-ти. 

Власне, на праймеріз люди визначаються, якого саме кандидата хочуть делегувати від політичної сили. В деяких штатах голосувати мають право лише члени самої партії, в деяких – усі, крім членів партій-конкурентів, а в деяких – взагалі усі охочі. За кожним штатом закріплена  (пропорційно до кількості населення) певна кількість делегатів, які остаточно оберуть кандидатів на загальнонаціональних партійних конвенціях.

За правилами, більшість делегатів має транслювати вибір населення. Втім, у демократів є певна кількість "суперделегатів", що мають відстоювати власну думку. Це видні члени партії, чинні губернатори та конгресмени. 

Партійна конвенція демократів відбудеться 16 липня, у демократів – 27 серпня. 

Хто є фаворитами

Наразі за право позмагатися за головне крісло у Білому домі серед демократів змагаються ексвіцепрезидент США Джо Байден, мільярдер, інформаційний магнат та ексмер Нью-Йорка Майу Блумберг, мер Саут-Бенда Піт Бутіджедж, мільярдер Том Стейєр, сенатори Елізабет Воррен, Камала Гарріс та Берні Сандерс. Останній на нинішньому етапі – однозначний фаворит перегонів, адже послідовно переміг на трьох праймеріз. 

Зазначимо, що з успішним початком Сандерса привітав потенційний головний опонент Дональд Трамп. 

"Схоже, у божевільного Берні справи у Неваді йдуть чудово, а інші виглядають слабкими.  Вітання, Берні, і не давай іншим забрати це у тебе", – написав нинішній президент у своєму Twitter.  

Одні оцінили висловлювання Трампа як спробу посіяти ще більший розбрат у таборі демократів. Інші ж вважають, що Трампу і справді вигідно мати Сандерса за головного супротивника. Мовляв, порівняно з демократом-соціалістом навіть сам Трамп виглядає доволі поміркованою особистістю. І за такого асортименту кандидатів не виключно, що частина раніше "продемократичних" виборців віддасть голос фавориту республіканців.

Крім того, Берні вже має славу улюбленця Кремля. Зокрема, під час дебатів підтримку Москви приписали кандидату опоненти Бутіджедж та Блумберг. Ексмер Нью-Йорка прояснив на сторінці у соцмережі, мовляв, надаючи допомогу Сандерсу, Кремль хоче підвищити вірогідність другого президентського терміну для Дональда Трампа.  

Читайте також: Мемуари Йовановіч і російський слід: Чому Трамп так хоче Сандерса

Згідно з опитуваннями, демократи не в захваті від Сандерса в якості свого єдиного кандидата. І "поміняти головний козир" ще є час, от тільки для цього членам партії потрібно створити щось на кшталт консолідованої опозиції і залишити, наприклад, одного кандидата з п'яти. 

Хто такий Сандерс

Сандерсу 78 років. Він народився у Нью-Йорку, здобув освіту політолога, згодом став членом соціалістичної партії "Союз свободи". У 1981-му став мером Берлінгтона.  У 1991-му – вперше потрапив у Конгрес. 

У 2016-му програв Гілларі Клінтон за право представляти демократів на президентських виборах. 

Програма має яскраво визначений соціалістичний вектор. Власне, кандидат планує збільшити податки для корпорацій, а разом з тим – підняти рівень соціальної підтримки для незахищених верств населення. У планах Сандерса – шведська модель і навіть більше. Політик мріє, зокрема, демократичним шляхом передати управління низкою підприємств в руки співробітників. Зрозуміло, що за таких ідеалів, Сандерса підтримує частина найбіднішого прошарку американців, а от середній клас, а тим паче, заможні люди, виступають проти. 

Публічно у питаннях міжнародної політики Сандерс стоїть на адекватних позиціях (хоча говорити щось інше, особливо після імпічментгейту кандидати навряд чи б наважилися).  Зокрема, він заявляє, що подальша агресія Кремля "змусить США посилити тиск і санкції щодо Росії", а також збирається тісно співпрацювати "з європейськими союзниками, аби допомогти новому українському уряду виконати свої обіцянки щодо реформування економіки, підвищення рівня житті та істотного зниження корупції". Крім того, акцентує, що Росія підтриває американську демократію та розділяє націю. 

При цьому політик виступає проти "надто вільних торгових відносин" і акцентує, що США "не повинні прагнути домінувати у світі". А також пропагує "політику невтручання" у справи інших держав. Тож за його президентства Україні, вірогідно, не варто надто розраховувати на нарощування військової підтримки з боку США. 

Дещо тривожно звучить і намір Сандерса створити силовий альянс за участі Росії та Ліги арабських держав, озвучений під час попередньої передвиборчої кампанії. 

Що там у республіканців

Власне, шансів на те, що республіканців представлятиме не Трамп, наразі дуже мало. Зокрема, на кокусах (партійний з'їзд, де також голосують за кандидата; альтернатива праймеріз) у Айові нинішній лідер здобув 97% голосів (а значить, під час конвенції отримає 39 голосів від штату), а його опонент Білл Велд – лише 3% (один голос на підсумковому голосуванні).