Хід Кичуном: Чи запрацює Конституційний суд із приходом "судді Зеленського"

Правника Віктора Кичуна, чию кандидатуру внесла фракція "Слуги народу", обрали до Конституційного суду 241 депутатським голосом. Цікаво, що позитивне голосування вкотре в історії цього скликання забезпечили групи "Довіра" (18 голосів з 20 можливих), "За майбутнє" (10 голосів із 23 членів групи) і 8 позафракційних, тоді як фракція влади знайшла лише 205 голосів за мінімально необхідних 226. Інші фракції голосів за суддю не дали. Такий результат монобільшість забезпечила з другої спроби – перша, невдала, мала місце в листопаді 2020 року.

Під час рейтингового голосування, яке передувало голосуванню за Кичуна, парламент не підтримав кандидатури інших претендентів на крісло судді КСУ: народних депутатів попередніх і нинішнього скликань Юрія Павленка, Ольги Боднар-Петровської і Руслана Сидоровича.

Хто такий новий суддя КСУ Віктор Кичун

52-річного уродженця Хмельниччини, кандидата юридичних наук Віктора Кичуна, випускника Харківського юридичного інституту (нині Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого), доцента кафедри конституційного права цього вишу та адвоката, з командою Володимира Зеленського пов’язує тісне знайомство і спільна робота з представником президента в КСУ Федором Веніславським. Останній, також вихованець харківської юридичної школи, сам говорив про це у ЗМІ й наголошував, що конфлікту інтересів у суді у нього з протеже не буде.

Перед учорашнім голосуванням Кичун виступив перед нардепами зі знаковою заявою, яка дає змогу зрозуміти його налаштованість: кандидат у судді пообіцяв додержуватися позиції "стримування Конституційного суду". За його словами, КСУ став "судовою надінституцією, яка сьогодні фактично домінує у державі". Ця заява чітко свідчить про нього як про прибічника позиції Банкової, яка наполягає на обмеженні впливу суду, розташованого на київській вулиці Жилянській.

Криза КСУ триває

Параліч в роботі Конституційного суду триває останні чотири місяці, відколи 27 жовтня 2020 року, розглянувши подання 47 нардепів, переважно від фракції "Опозиційної платформи — За життя", він визнав неконституційною ст. 366-1 Кримінального кодексу України (передбачає покарання за декларування недостовірної інформації) і суттєво обмежив повноваження Нацагенції з питань запобігання корупції. Мотивом було назване намагання уникнути неправомірного впливу силовиків на КСУ, але насправді на межу руйнування було поставлено антикорупційну інфраструктуру України.

На Банковій доволі жорстко зреагували на такий розвиток подій. Уже 30 жовтня з’явився законопроєкт "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства", автором чи принаймні ідейним натхненником якого, за неофіційною інформацією, був згаданий Веніславський. У проєкті за підписом президента Зеленського пропонувалося визнати рішення КСУ "таким, що не створює правових наслідків". А головне – припинити повноваження чинного складу Конституційного Суду. Опоненти такого рішення, серед яких – і експерти Венеційської комісії, заявляли, що ця ініціатива суперечить Конституції. Тим часом 29 грудня 2020 року президент своїм указом на два місяці відсторонив від посади судді КСУ голову суду Олександра Тупицького. Виявляють активність щодо Тупицького і правоохоронці. Функції очільника суду виконує його заступник Сергій Головатий.

Читайте також: Головатий замість Тупицького: Чи правда, що Конституційний суд скоро запрацює

Внесений до парламенту президентський законопроєкт депутати навіть не розглядали, бо президент відкликав його для доопрацювання. Натомість свої напрацювання до Верховної Ради подала створена депутатами робоча група: в січні нардепи відправили на повторне перше читання законопроєкт № 4533 "Про конституційну процедуру", покликаний закласти нову модель діяльності КСУ. Цей документ і альтернативний йому, авторства членів фракції "Європейська солідарність", зараз вивчає європейська Венеційська комісія, на висновок якої у Києві очікують за місяць, у середині березня.

Група Тупицького і група Головатого в Конституційному суді

До того часу якраз устигне освоїтися в новому кріслі Віктор Кичун, і стане зрозуміло, чи зможе він зіграти на Жилянській роль "секретної зброї Банкової". Ще недавно розглядали версію, що на роль керівника КС зможе претендувати тимчасовий "тримач печатки" суду, заступник голови Сергій Головатий. Але з призначенням Кичуна ситуація може змінитися. Головатий, подейкують, у непоганих стосунках із керівником президентського офісу Андрієм Єрмаком. Але довіра Банкової до нового судді може переважити величезний досвід 66-річного колишнього нардепа, міністра юстиції і члена Венеційської комісії від України Головатого.

Знавці вказують на існування в нинішньому КСУ двох груп впливу. Одна частина суддів раніше орієнтувалися на Тупицького, а зараз шукають нові орієнтири. Друга до певної міри прислухалася до думки Головатого. Але належність до умовних груп не догма, тому хто із суддів вирішить підтримати Кичуна в разі його висунення на голову суду – велике питання. Та сам факт такої пропозиції "засвітить" головний мотив приходу харківського "друга Веніславського" на Жилянську: намагання Банкової взяти конституційну інстанцію під свій контроль.

Як призначають суддів КСУ і як вони голосують

Щоб розблокувати роботу конституційної інстанції, крім заповнення вакансій у складі суду, потрібно, щоб до виконання своїх функцій повернулися чотири судді КСУ, які голосували проти скандального рішення щодо антикорупції і після того тимчасово відмовилася від роботи. Це згаданий Головатий, Віктор Колесник, Василь Лемак і Олег Первомайський. Між іншим, порожніє ще одне суддівське крісло – перспективи голосування по цій вакансії залишаються в тумані невизначеності з настроями монобільшості в Раді.

Повний склад Конституційного Суду України – 18 суддів, які працюють на посадах 9 років і не можуть бути призначені вдруге. За результатами конкурсу по 6 суддів призначають президент, Верховна Рада і з'їзд суддів України.

Без врахування вчорашнього призначення у Конституційному Суді зараз трудяться 15 суддів. Тобто є 3 вакантні посади, дві з яких призначаються за квотою Ради (одну уже заповнив Кичун), і одна – за квотою з’їзду суддів. Такий з'їзд, який має призначити суддю Конституційного суду України, чотирьох членів Вищої ради правосуддя і обрати новий склад Ради суддів України, кілька разів переносився через загрозу коронавірусу, запланований на 9-11 березня.

Засідання КСУ правомочне за умови участі в ньому 11 і більше суддів, а рішення ухвалюється, якщо за нього проголосувало більше половини суддів, які брали участь у засіданні. Якщо кілька суддів на засідання не приходять, через відсутність кворуму КСУ не може розглядати справи. Зараз склалася саме така ситуація.

Поради Заходу: слухаємо та ігноруємо

Є ще один важливий нюанс: голосування за кандидатуру судді-конституційника 18 лютого відбулося врозріз із думками партнерів нашої держави із Заходу. Посли країн-членів "великої сімки" і правники з Венеційської комісії і торік, і тепер не втомлюються радити київським керманичам держави не ставити коня поперед воза та пригальмувати заповнення вакансій суддів Конституційного Суду до завершення реформи, яка б забезпечила його формування на більш прозорих засадах – насамперед, за участі незалежної комісії. Але влада вчинила як вчинила.

Можливо, для цього вона має свої вагомі підстави. Принаймні експерти вже назвали призначення Кичуна політичним рішенням. А там, де у чинної команди з Банкової превалює політична доцільність, причому тактична, не стратегічна, - на жаль, не до інтересів системної розбудови державних інституцій.