Хайп від санкцій спадає: Коли Зеленський посадить когось зі "слуг"

Блокуванням каналів Козака-Медведчука та впровадженням санкцій проти цих політиків і їхнього бізнесу Зеленський спробував зіграти в "антипорошенка". Бо при ньому цього не було.

Далі "слуги" та лояльні до влади експерти почали прив’язувати п’ятого президента до Медведчука. З огляду на останні рейтинги, на виборців Порошенка цей міф не подіяв, але в Зеленського рейтинг таки трохи підріс. Тепер питання: наскільки далеко готовий зайти нинішній президент, аби показати себе повною протилежністю попередника. Маємо на увазі, що під час президентської передвиборчої кампанії Володимир Олександрович жорстко критикував Петра Олексійовича з багатьох тем, та чи не найбільше закидів на адресу попередників було з антикорупційної тематики. Тоді, наче на замовлення, ще й вибухнув "Свинарчукгейт". Зеленський свого подібного скандалу поки не має, однак за майже два роки його президентства накопилося чимало випадків, коли "слуг" викривали в діяннях, які у країнах Євросоюзу чітко підпали б під визначення "корупція". Наше ж суспільство, яке у 2019 році надало Зе-команді неймовірний кредит довіри, досить довго вірило, що окремі випадки, навіть доволі гучні, це просто помилки, які президент обов’язково виправить. Адже він обіцяв владу без кумівства і корупції. Час минав, парламент навіть скасував ненависну народові депутатську недоторканність, здавалося от-от почнеться обіцяна боротьба з "баригами" у вищих ешелонах влади. Однак практично нічого не відбувалося. Щойно вибухали якісь скандали, їх просто спускали на гальмах. Пригадаємо лише кілька таких скандалів із корупційним душком.

У жовтні 2019 року нардепа-"слугу" В’ячеслава Медяника заскочили на телефонному листуванні, де він обговорював "вирішення питань" з прокурорами. Тоді спікер Дмитро Разумков обіцяв внутрішнє розслідування у фракції, за результатами якого мали бути висновки. Провести перевірку нардепа доручав своїм підлеглим і тодішній Генпрокурор Руслан Рябошапка. САП розслідувала листування Медяника. Чим все закінчилося, невідомо. Відразу після скандалу з Медяником вибухнув ще один: членів фінансового комітету парламенту звинуватили в отриманні грошей за відмову скасувати монопольні електронні майданчики для оцінщиків нерухомості. Зеленський тоді обурився і закликав членів комітету, а заодно і Медяника, пройти перевірку на детекторі брехні. "Якщо цією перевіркою буде встановлена хоча б найменша вірогідність того, що хтось із депутатів брав гроші за голосування на комітеті, цими депутатами мають зайнятися антикорупційні органи", зазначив президент. Депутати поліграф пройшли і той в їхній чесності не засумнівався. Так цей гучний скандал перетворили на хі-хі.

Тоді ж, восени 2019-го, "слуги" ледь не щотижня фігурували в історіях, неприємних для іміджу "нових облич": у лобізмі звинувачували Роксолану Підласу, Миколу Сольського, Юрія Корявченкова ("Юзіка"). Голос останнього потрапив на аудіозапис розмови "слуг" з очільником поліції Кривого Рогу. Учасники зустрічі розповідали, що "їхній дах тримає" особисто президент, і тому керівники поліції мають підтримувати прямий зв’язок тільки з ними. 

А в березні 2020-го у корупційний скандал потрапив вже голова президентського Офісу Андрій Єрмак, точніше не він, а його брат Денис. Уже виключений із фракції "СН" нардеп Гео Лерос оприлюднив відео, з якого можна було зрозуміти, що родич високопоставленого діяча торгує посадами. Гучна була історія, яку також потроху вдалося інформаційно перебити. Хоча слідство триває досі, і, як розповідав Єрмак-старший, він постійно цікавиться ходом розслідування. Зеленський, до речі, кілька місяців потому назвав брата Єрмака "болтуном", а Лероса "аферистом". У подальшому Лерос оприлюднював ще багато різних цікавинок з корупційним підтекстом про діяльність оточення президента, та результат завжди був один і той самий – жодного результату.

Якщо керманичі держави думають, що не реагуючи жорстко на подібні історії вони просто перечекають, доки скандали здуються самі по собі, вони глибоко помиляються. Доказом цього стала низка корупційних звинувачень протягом останніх півроку. Спочатку фігурантом антикорупційного розслідування став "слуга" Олександр Юрченко, якого оперативно вигнали із "зеленої" фракції. Його обіцяли посадити, проте вже за два місяці після зашквару з нього зняли електронний браслет, він і далі пише законопроекти, голосує. Схоже, по Юрченку та ж поведінка: очікують, поки про нього забудуть. Наступна історія – із заступником Єрмака в ОП Олегом Татаровим. Тут взагалі можна знімати серіал "Порятунок не рядового чиновника Татарова". В головних ролях - НАБУ, Офіс генпрокурора, ВАКС, активісти-антикорупціонери.

Тільки-но затихло по цьому напрямку, як підозра у лобізмі впала на "слугу" Мар’яна Заблоцького. Як розповів експерт Дмитро Марунич, цей депутат нібито заробляє на аграрному, тютюновому, а віднедавна ще й на азартному бізнесі. Закиди серйозні, однак про реакцію на них з боку відповідних органів якось не чути.

І ось днями чергова неприємність для влади прилетіла з НАЗК. Цей антикорупційний орган звинуватив партію "Слуга народу" у сумнівних фінансових операціях, які потрапляють не лише під адміністративний, а й під кримінальний кодекс. Голова партії Олександр Корнієнко відреагував: мовляв, все виправимо, та і взагалі – претензії не лише до "слуг". Та одна справа, коли фігурантами антикорупційних розслідувань стають окремі представники влади, зовсім інша, коли сумнівні оборудки лягають тавром на всю президентську політсилу. Це показовий випадок, і від того, як на нього відреагує президент, можна буде робити висновок, чи перебуває протидія корупції серед пріоритетів влади. Про що різними її представниками заявлялося неодноразово.

Зе-виборці спочатку мріяли про "весну посадок", і вона не прийшла (чого варто було очікувати), тепер суспільство прагне посадок заплямованих діячів "зеленої" влади. За часів попередників було багато антикорупційних розслідувань, окремих відомих персон, які входили до на той час правлячої коаліції в парламенті, затримували, вони виходили під заставу, по їхніх справах ішли суди. Нікого з фігурантів гучних розслідувань не посадили, і тут питання до НАБУ, САП, а зараз вже й до ВАКС, але якийсь процес ішов. За останніх півтора роки ситуація змінилася: раз-по-раз вибухають скандали з корупційним душком, (а ми перелічили далеко не всі, лише резонансні), президент постійно вимагає від Генпрокуратури й антикорупційних структур дати результат, ті щось роблять, але видають зовсім не те, чого очікує суспільство. При Зеленському, як і при Порошенку, значна частина наших громадян хоче бачити судові процеси над корупціонерами. Не попередниками, це вже нікому не цікаво, а над представниками діючої влади. Тож чи зважиться Зеленський садити своїх, аби довести суспільству, що він дійсно відрізняється від минулих очільників держави не тільки тим, що наклав санкції на Медведчука?