Казус Ситника: Як антикорупційний комітет рятує директора НАБУ від звільнення

Парламентський комітет з питань антикорупційної політики 3 лютого провів вельми неоднозначне засідання у Національному антикорупційному бюро (НАБУ). Участь у заході взяли директор Бюро Артем Ситник і керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький.

Фото: сайт ВРУ.

Інформаційне управління Верховної Ради лаконічно повідомило про "дискусію з обговорення проблемних питань роботи Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури". Що криється за цим чиновницьким формулюванням? Чи ухвалені на "таємній вечері" якісь рішення, про які слід знати громадськості? Видається, ні: про жодні рішення комітету невідомо. Ситнику всього лиш дали змогу викласти аргументи на свій захист. Як і планувалося раніше, за рішенням комітету ВР з питань антикорупційної політики ще від 15 січня, година "X" для Ситника має настати 12 лютого. Саме того дня звіт директора Бюро слухатимуть на відкритому засіданні антикорупційного комітету Ради і в приміщенні комітету. Та чи будуть для нього якісь персональні наслідки?

До речі, засідання комітету 15 січня Ситник проігнорував: послався на зайнятість і надіслав червоніти за себе листа. Як і раніше, 2019 року, коли він "забивав" на засідання судів, у яких його визнали винним у скандалі з відпочинком за чужий кошт на Рівненщині. 13 грудня директор Бюро програв апеляцію у Рівненському апеляційному суді, і його включили до реєстру корупціонерів. Вже сам по собі факт перебування "головного антикорупціонера країни" в такому товаристві вимагає щонайменше його звільнення з посади. Але на таке рішення керівництво держави досі не зважилося.

Аргументом на свою користь Ситник називає ангажованість судової системи України: каже, рішення щодо нього сфальсифіковане. А "група підтримки" Ситника з числа "антикорупціонерів-грантоїдів", найбільш активним з яких є керівник неурядового Центру протидії корупції Віталій Шабунін, заявляє, що обвинувальним вироком суду слід вважати лише вирок у кримінальній справі, а очільник НАБУ визнаний винним у правопорушенні адміністративному. Закон про НАБУ містить заборону на призначення в Бюро людини, на яку "протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення". "Ситник вже призначений на посаду" - парирують його "адвокати".

Цей юридичний пінг-понг триватиме доти, доки на Банковій не буде ухвалене принципове рішення – зберегти на посаді заплямованого включенням до реєстру корупціонерів директора Антикорупційного органу чи звільнити крісло для когось іншого. Хто зможе продемонструвати той результат, на який чекає суспільство.

Звільнити Ситника може і парламент. Для цього Раді слід зібрати 150 голосів за розгляд цього питання, а далі проголосувати в залі не менш ніж 226 голосами. Тут важливе рішення профільного антикорупційного комітету, який не зміг (чи не збирався) рекомендувати парламенту піти шляхом відставки директора НАБУ ані 15 січня, ані 3 лютого. Така позиція може бути пов’язана з наявністю за спиною Ситника впливових захисників. Раніше такими вважали деяких представників політичних кіл США. А зараз головою комітету ВР з питань протидії корупції є депутат від "Слуги народу" Анастасія Красносільська: до набуття мандату – заступниця згаданого Шабуніна в Центрі протидії корупції. Чи варто дивуватися, що вона, як і її колишній шеф, захищає Ситника.

Як раніше інформував Depo.ua, у Раді зареєстрований законопроект №2714 про зміни до законодавчих актів України щодо посилення боротьби з корупцією, який у разі його ухвалення зробить директора НАБУ "недоторканим" для української влади. Проект закону – авторства групи нардепів від "Слуги народу" і "Голосу" (чільним автором зазначена Красносільська, а серед інших під проектом стоїть підпис голови партії "Слуга народу" нардепа Олександра Корнієнка).

Він передбачає принципові зміни процедури аудиту НАБУ, незадовільні результати якої є бути підставою для відставки директора. Проект збільшує періодичність проведення аудиту НАБУ удвічі, до двох років, і змінює процедуру створення комісії "ревізорів". Зараз їх по одному призначають президент, Рада і уряд з числа людей, які мають великий досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратурі, судах за кордоном або міжнародних організаціях. А пропонується формувати комісію з кандидатур тільки від Кабміну на підставі "пропозицій донорів, які надають Україні міжнародну технічну допомогу в сфері запобігання та протидії корупції". Причому оплачувати їх роботу хочуть дозволити за рахунок третьої сторони. Тобто вплив на Ситника матимуть тільки міжнародні організації. Наразі цей закон, за інформацією на сайті парламенту, опрацьовується в комітеті. І гіпотетично, в разі його ухвалення, нинішній очільник Бюро не просто збереже посаду, але й посились позиції.

Групі захисників Ситника протиставляють свої аргументи його опоненти. Сподівання останніх на успіх пов’язані з тим, що проти директора НАБУ грає крупна фігура: олігарх Ігор Коломойський. З яких причин – окреме питання. Але саме група нардепів, яку пов’язують з цим мільярдером, публічно атакує керівника Бюро. Депутат Антон Поляков, за розходження з "лінією партії" виключений з фракції "Слуги народу", у Фейсбук пише, що 3 лютого на антикорупційному комітеті "підіймав питання" перебування Ситника на посаді. Важливо, що Поляков визнає: "Де-юре ми не маємо законних підстав для звільнення пана Ситника з посади" і веде мову про моральний бік справи.

 

Запрацювала і "важка інформаційна артилерія" Коломойського: нардеп Олександр Дубінський заявив, що подав до Держбюро розслідувань заяву про начебто скоєний Ситником злочин, передбачений ст.364 Кримінального кодексу України – "Зловживання владою або службовим становищем".

Як розвиватиметься ситуація довкола перебування Артема Ситника в головному антикорупційному кріслі? Його умовлятимуть піти з посади, він опиратиметься, поки відчуватиме теплий подих "донорів" за плечима. У свою чергу, його опоненти можуть внести у Раду проект постанови про відставку директора Бюро та в теорії почнуть збирати підпис за відставку директора, яких потрібно, повторимо, не менш ніж 150. Тим часом антикорупційний комітет не спроможеться рекомендувати Раді звільнити директора НАБУ. Це шоу триватиме ще якийсь час, поки не з’являться голоси за відставку Ситника. А з’явитися вони можуть тоді, коли Банкова дасть відповідну відмашку. Не виключено – погодивши це питання із західними друзями України. Подейкують, що вони в цілому і не проти, адже розуміють велику іміджеву шкоду від того, що Ситник потрапив у реєстр корупціонерів. Але при цьому західні партнери бояться проблем під час добору нового директора НАБУ: існує ризик, що на конкурс подадуться особи, завдання яких - заблокувати сам конкурс постійними судовими позовами. В підсумку - НАБУ тривалий час лишатиметься без керівника, а, отже, відбуватиметься делигітимізація цього органу в очах суспільства.