Карантин, рейтинги й олігархи: Чи поставить коронавірус на паузу місцеві вибори

Розмови про можливе перенесення місцевих виборів із жовтня на більш пізній час, наприклад, на грудень, активізувалися після того, коли в проекті секвестру бюджету депутати не знайшли закладених раніше видатків на виборчу кампанію. Це збентежило як самих народних обранців, так і громадянське суспільство, адже законних підстав відтерміновувати місцеві вибори нема. Невже їх спробують знайти?

Виборчий процес має стартувати наприкінці літа. До того часу зі значною долею ймовірності пандемія коронавірусу закінчиться, завдавши значного удару по рейтингу влади. Так, згідно з останнім опитуванням КМІС лише 17% опитаних переконані, що влада успішна в запобіганні можливим економічним кризам, пов'язаним з епідемією коронавіруса, а 57% думають, що неуспішна. 17% вважають, що влада успішна в забезпеченні доступності медпослуг для громадян, 70% вважають навпаки. Дві третини населення України не бачить успіхів влади в боротьбі з корупцією і в питанні вирішення конфлікту на Донбасі. Тобто, там, де Зеленський і "слуги" давали найбільше обіцянок. Зокрема, лише 12% вважають владу успішною у справі вирішення конфлікту на Донбасі, а 70% - не успішною; 75% опитаних вважають неуспішною боротьбу з корупцією у вищих ешелонах влади, успіхи бачать лише 10%. 65% не бачить просування в розслідуванні резонансних кримінальних справ, і тільки 9% такі успіхи помітили.

З огляду на такі невтішні результати керівництва країною, в окремих представників влади може виникнути бажання відсунути вибори, аби компенсувати рейтингові втрати якимись соціально-популістськими речами на кшталт зниження цін на щось укупі з порцією пенсійних доплат. Інакше кажучи, поки технологи не знайдуть рецепти стабілізації рейтингу партії влади, місцеві вибори для Банкової виглядатимуть небажаними. І тут багато чого залежить від того, як країна вийде з карантину, зокрема, чи вдасться запобігти глибокій економічній кризі.

Тому ми можемо найближчим часом стати свідками вкидання у суспільство тез про відтермінування таких виборів під різними приводами. Наприклад, під приводом невирішеності питання про одночасне обрання до місцевих органів влади по всій території країни, включаючи ОРДЛО. Або під приводом незавершеності реформи децентралізації, оскільки об’єднання громад не закінчилося, а примус у цьому процесі наштовхується на протидію самих громад. А допоки не буде всіх ОТГ, не можна завершити адміністративно-територіальну реформу і прийняти зміни до Конституції.    

Інша причина, яка може породити бажання обирати місцеві ради не в жовтні, відсутність у партії влади ефективних кураторів у регіонах. Не кажучи вже про якісних кандидатів у депутати, які, обравшись, не повторять скандальні серіали своїх старших колег із "зеленої" команди. Експерти ж у цьому зв’язку вказують на ще одну проблему: в обмі на отримання своїми людьми під брендом пропрезидентської партії плече "слугам" в регіонах підставлять олігархи, які мають свої бізнес-інтереси в тій або іншій області, та місцеві князьки. А це – прямий шлях до феодалізації країни з подальшими ризиками сепаратизму.

Тому, наголошують ці експерти, потрібно внести зміни до виборчого законодавства, аби поставити побільше заслонів на шляху монополізації місцевих рад окремими ФПГ. Обговорення таких змін ведеться давно, однак через коронавірус воно загальмувало. І, схоже, розгальмовувати процес ніхто не поспішає. Адже групам впливу у владі, а також опозиційним партіям, зараз вигідно, щоб вибори відбулися у жовтні. Бо вони не вірять, що Зе-команді вдасться стабілізувати свій рейтинг. І заради політичного виживання їй доведеться звертатися по допомогу до олігархів, які здатні забезпечити "слугам" успішні результати на місцевих виборах. Правда, ціна такої допомоги буде зависокою – обрані депутати мало дослухатимуться до порад із Києва.

Як вирішиться ця проблема? Варіантів може бути три. Перший – відразу по завершенню карантину у суспільну думку почнуть впроваджувати тезу про неможливість провести місцеві перегони у встановлені терміни. Причини були перераховані вище. У цьому є небезпека, адже владу можуть звинуватити у порушенні конституційного права обирати і бути обраним. Проте уникнути подібних звинувачень можна, якщо в дискусію включаться експертні та громадські організації, яких окремі "зелені" таврують "соросятами". Суголосно провладні політики й експерти виглядатимуть переконливішими.

Другий варіант – вибори відбуваються у жовтні, але не на повний термін, а до завершення реформи децентралізації, а потім – дочасні вибори. Умовно через рік, у жовтні 2021-го. Такий варіант також дискусійний, проте він може бути вигідний владі. А от олігархічним групам – ні. Хіба вони отримають гарантії збереження за собою впливу на цікаві для них регіони і надалі. Ну і третій варіант – кампанія почнеться за графіком, а голосування пройде в останню неділю жовтня. І, судячи з того, як хвилі скандалів послаблюють владу – нині резонує від розбірок голови ОП Андрія Єрмака і нардепа Гео Лероса – і олігархи, й опоненти влади будуть максимально зацікавлені в тому, щоб вибори не відтерміновували.