В пику Володіну: На які території Росії могла б претендувати Україна

Спікер російської Держдуми В’ячеслав Володін заявив, що за умови збереження в Україні "націоналізму та утиску малих народів", Україна втратить кілька областей, які вийдуть з її складу.

Такими погрозами він спалахнув після того, як делегація України на форумі ООН із питань меншин блокувала виступ так званого "депутата" від анексованого Криму – між іншим, культурно і ввічливо, направивши офіційну ноту щодо нелегітимності участі останнього до Управління Верховного комісара ООН з прав людини в Женеві та Управління з правових питань штаб-квартири ООН у Нью-Йорку.

У відповідь на ці заяви віцепрем'єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба запропонував інший варіант: "Для відновлення історичної справедливості, демократичного управління, запровадження європейських стандартів життя" прийняти до складу України кілька областей РФ.

 

Володін погрожує виходом областей із складу України. Вимушений його засмутити: ніхто нікуди не вийде. Натомість, готові прийняти пару областей РФ. Для відновлення історичної справедливості, демократичного управління, запровадження європейських стандартів життя pic.twitter.com/LmsSePmR3G

— Dmytro Kuleba (@DmytroKuleba) 1 грудня 2019 р.

 

І дійсно, нам не варто забувати, що деякі "ісконно русскіє" території РФ такими насправді не є, і керуючись логікою управлінців держави-агресора ми сміливо могли б претендувати на добрячий шматок територій. 

Після цього скандалу редакція Depo.ua вирішила поміркувати над тим, які саме області Росії треба було б забрати задля "історичної справедливості". Це питання ми поставили провідному науковому співробітнику Центру гуманітарних проблем МО, кандидату історичних наук, ведучому програми "Історичний контекст" Владлену Мараєву.

Так, за його словами, з сотню років тому, якраз під час української революції активно обговорювалася ідея створення України саме в етнографічних межах. Тобто, йдеться про всі території, заселені українським народом.

"І це значно виходило за офіційні кордони як УНР тодішньої, так і сучасної України. Я навіть скажу більше: от, наприклад, був такий письменник, історик Антін Лотоцький - воював у складі УСС (Українських січових стрільців). Він писав, що українська територія – це 1 млн кілометрів квадратних. А Україна сучасна, як ми знаємо, це 603 тис. км квадратних", – стверджує Мараєв. 

За його словами, мова йде насамперед про частину територій сучасних Курської області, Воронезької області, Ростовської області, Краснодарського краю, Бєлгородської області, які на зламі XIX-XX століть були значною мірою заселені українцями. 

"Наприклад, Таганрозький округ, який нині у складі Ростовської області, там 61,7 % населення становили українці. Крім того, йдеться також про деякі регіони навіть на далекому Сході Росії, тому що там були створені цілі українські колонії на початку 20 століття", – каже наш співрозмовник. 

Території, які УНР хотіла контролювати. Мапа для Версальскої мирної конференції 1919

Експерт пояснює, що це здебільшого були переселенці за Столипінською аграрною реформою, які їхали з України шукати нових, незаселених земель туди, на далекий Схід, і утворювали там величезі українські поселення.

"Протягом 20 століття всі ці регіони були зросійщені"

"Очевидно, що можна вести мову про ось ці території, але заради справедливості маємо зазначити, що протягом 20 століття всі ці регіони були зросійщені, і українці, які там мешкали, практично втратили свою національну ідентичність. Вони себе вже українцями здебільшого не вважають", – зазначає наш співрозмовник, додаючи, що там же населення ще сотню років тому говорило здебільшого українською.

"У них була ідентичність, що вони не росіяни"

"Якщо 100 років тому там населення і говорило в основному українською, і відчувало себе хто українцем, хто ще як себе називав. Хтось себе малоросом називав, хтось казав "хохли" на себе. Але у них була ідентичність, що вони не росіяни. Зараз цього населення там дуже мало залишилось. певний відсоток є, але він значно менший, ніж тоді – позначилися сталінські часи, зросійщення, само собою репресії, Голодомор, який був, і т.д". 

Також Мараєв акцентує:

"З чисто правової точки зору, Україна офіційно не має жодних територіальних претензій до жодної держави світу. Тому що ми не зазіхаємо на території інших країн, навпаки, ми самі стали жертвою агресії і ми будемо всіма засобами на міжнародній арені наполягати на відновленні територіальної цілісності України".