Депутати звільнятимуть міністрів: Як "Слуги" з парламенту будуть контролювати слуг з кабміну

Депутати з монобільшості прагнуть додаткових важелів контролю за діяльністю виконавчої влади

Економічний і політичний оглядач
Депутати звільнятимуть міністрів: Як "Сл…

Чужий для українського вуха термін "інтерпеляція" може асоціюватись швидше з назвою чергового голівудського фантастичного блокбастера на кшталт "Дивиргент" чи "Інтерстеллар". Але вже незабаром це слово може щільно увійти у вітчизняний політичний лексикон.

Низка нардепів від пропрезидентської "Слуги народу" збирається подати до парламенту проект закону "Про інтерпеляцію". Так депутати намагаються посилити контроль Ради за діяльністю Кабінету міністрів. В чому суть запропонованого нововведення і які практичні наслідки матиме закон в разі його ухвалення - розбирається Depo.ua.

Нова стара інтерпеляція

Презентувала ініціативу внесення закону про інтерпеляцію на своїй сторінці у Facebook депутатка від "Слуги народу" Євгенія Кравчук. І, хоча вживу законопроекту поки що побачити не можна, представниця парламенту окреслила основні аспекти документу, який назвала "довгоочікуваним".

"Ви знаєте, що таке інтерпеляція? Я поясню, бо це дуже важливо, - написала Кравчук. - Ефективність роботи міністрів треба контролювати. Стаття 85 Конституції покладає цю функцію на Верховну Раду. Втім, у нас відсутні законодавчі положення, які б конкретизували таке конституційне право парламенту. Виняток – хіба що закон "Про статус народного депутата України", що дає нардепам право звертатися до Кабміну із депутатськими запитами. Але цього недостатньо для ефективного контролю".

Вихід автори ініціативи вбачають в процедурі інтерпеляції, що означає право парламенту порушити питання про відповідальність того чи іншого міністра. За твердженням Кравчук, Інтерпеляція використовується у багатьох європейських державах із парламентською або змішаною формами правління. Наприклад, вона популярна у сусідній Польщі. До порядку денного кожного засідання Сейму вноситься пункт "інтерпеляції і питання по поточних справах".

В проекті нардепів зазначається, окрім іншого, що Ініціювати процедуру зможе певний комітет або 45 народних депутатів. Далі питання розглядається в профільному комітеті, а коли він дає висновок – виноситься на пленарне засідання. Якщо рішення про незадовільну роботу члена Кабміну набирає 226 голосів, прем'єр-міністр протягом 15 днів зобов'язаний внести подання про його звільнення. "В разі, якщо прем'єр цього не робить, питання включається до порядку денного парламенту без голосування, і парламент сам ухвалює рішення про звільнення міністра", - пояснює авторка проекту.

Євгенія Кравчук у своєму повідомленні випередила зауваження щодо й без цього передбаченої процедури звільнення міністрів парламентом, змусивши їх звітувати перед парламентом і визнаючи їхню роботу незадовільною. Депутатка пояснює необхідність розширення механізмів парламентського контролю тим, що діюча процедура передбачає повне усунення з цього процесу прем'єра і призводить до порушення балансу між Радою й урядом.

Направду важко зрозуміти, в чому нагальність такої ініціативи, особливо враховуючи загальну ситуацію у країні та світі, а також екстрений формат роботи парламенту.

Втім, не можна заперечити, що ініціатива й справді є "довгоочікуваною". З ідеєю імплементувати інтерпеляцію в українське законодавство представники недержавних організацій, що фінансуються грантами з США та Європи, працюють ще з середини 2000-х років. Адже за каденції президента Віктора Ющенка Україна вперше пройшла трансформацію від президентської до парламентсько-президентської республіки з відповідним коригуванням національної Конституції.

І тоді ж почали виникати ініціативи приведення законодавства до відповідності з новітніми умовами функціонування державного управління. Одним з аспектів парламентського посилення, як відомо, є збільшення впливу парламенту на формування виконавчої влади - передусім уряду. Тоді ж і з'явився у вжитку термін "інтерпеляція", яка є досить поширеною процедурою в багатьох країнах з перевагою парламентського правління. В якості прикладів автори ініціативи наводили Велику Британію, Італію, Іспанію, Польщу та інші парламентські країни, де інтерпеляція має широкий застосунок.

Важіль для політичного тиску

Але з моменту повернення до старої Конституції, яке відбулося незабаром після обрання Віктора Януковича, актуальність питання понизилася. І вспливла ініціатива знову - лише у 2014 році, коли на піку Майдану і вже після повалення Януковича рішенням парламенту було повернуто стару, парламентську, Конституцію.

Тоді питання інтерпеляції навіть ставало предметом дослідження Національного інституту стратегічних досліджень, який підтримував прагнення до її запровадження. Але дотисли парламентарів прихильники такої процедури лише зараз. І пов'язано це, об'єктивно, може бути з наявністю у монобільшості лоббі неурядових грантових організацій, які, власне, і є рушійною силою нововведення.

Формально ця процедура схожа на поширену в Україні форму депутатського "втручання" у діяльність різних органів влади як депутатський запит. Законом передбачається обов'язковість відповіді чиновників на поставлені депутатом питання.

Так, згідно довідки підготовленої Європейським інформаційно-дослідницьким центром (фінансується USAID та фондом Східна Європа), основною відмінністю інтерпеляції від запиту є правові наслідки: запит має більш інформативний характер, а інтерпеляція може бути підставою для звіту уряду або окремих його членів із визначеного питання.

Тож нинішня інтерпеляція, з того, що можна зрозуміти з презентації Євгенії Кравчук, має суттєву відмінність - ця процедура може мати наслідком її застосування звільнення окремого міністра чи іншого посадовця. Тоді як нині аби домогтись цього, потрібно проходити більш складну процедуру.

З практичних наслідків, які може потягнути за собою ухвалення законопроекту - не стільки збільшення прозорості роботи виконавчої влади і системного удосконалення законодавства, скільки уривкове отримання важелів кабінетного тиску на урядовців. І традиційно для України добра ініціатива з посилення контролю, може вилитися, у підсумку, в черговий важіль для політичної розправи.

Читайте також: Саакашвілі очолив "тіньовий Кабмін": Як Зеленський контролюватиме уряд Шмигаля

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme