Від телеграм до телебачення: Чому у Зеленського вирішили розібратися з ватними каналами

Операція СБУ щодо низки телеграм-каналів із сумнівним змістом багатьох здивувала не так сильно, як заборона на ефірну діяльність трьом телеканалам з "пулу Медведчука-Козака". Головні питання зараз - чому це відбувається і що буде далі

Економічний і політичний оглядач
Від телеграм до телебачення: Чому у Зеле…

Нагадаємо, 1 лютого Служба безпеки України відзвітувала про викриття масштабної агентурної мережі, яка займалася розвідувально-підривною діяльністю на замовлення спецслужб Російської Федерації. Українська спецслужба оголосила, що група у складі мешканців Харкова та Одеси, які брали участь у "руській весні" та Антимайдані, працювала на так званий 85-й Головний центр спеціальної служби Головного управління Генштабу Збройних сил РФ. Ці особи, за даними СБУ, створили та адміністрували кілька політичних всеукраїнських і регіональних Telegram-каналів ("Легитимный", "Резидент", "Картель", "Сплетница", "Чорний квартал", "Политический расклад", "Нетипичное Запорожье", "Тремпель Харьков", "Одесский фраер", "Днепр live", "Николаев live", "Херсон live"). Головною метою діяльності цих каналів, як з'ясувала лінгвістично-психологічна експертиза, було створення панічних настроїв, загострення і дестабілізація суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації. Ключовим завданням виконавців була дискредитація органів державної влади, вплив на державну політику, штучне створення соціальної напруги та протестних настроїв серед громадян.

Хто такий Артем Давидченко

"Головним менеджером" агентурної мережі СБУ вважає одесита, одного з організаторів масових заворушень під час одеського Антимайдану. І хоч його прізвище у спецслужбі не називають, телеграм-канали повідомили, що це Артем Давидченко, який нині пребуває у Придністров'ї, контрольованому, як відомо, Росією.  Цей "менеджер", вважає СБУ, особисто адміністрував 12 Telegram-каналів. І звітував російським кураторам про виконані завдання. А паралельно з підривною діяльністю організував і монетизацію свого проекту: нібито за згоди розвідки Росії він отримував кошти за замовні матеріали від різного роду діячів, зацікавлених у розповсюдженні тих чи інших відомостей.

Давидченка взяти не вдалося, але СБУ затримала громадянку України Вікторію Даскалицю, яку називають цивільною дружиною телеграмщика. Нібито вона тут, в Україні, займалася монетизацією діяльності телеграм-мережі і отримувала кошти від замовників публікацій. А потім переправляла ці кошти бенефіціарам проекту у Молдову та на Росію. 

Про Артема Давидченка відомо, що він разом зі своїм старшим братом Антоном під час проросійських виступів в Україні у лютому-березні 2014 року був серед активістів одеського Антимайдану. А коли Антона затримали правоохоронці за участь у заворушеннях, Артем влаштовував різноманітні акції протесту, аби брата випустили з СІЗО.

Артем також був активним учасником трагічних подій 2 травня в Одесі. Через кілька днів Давидченка нібито було затримано разом з іншими порушниками. 

Але вже 10 травня він створив відеозверення, в якому оголосив, що ніякого затримання не було, і він на волі. В середині 2015 року була інформація, що Давидченко перебуває на непідконтрольних Україні територіях Донбасу. А потім про нього в інформаційному полі дещо забули… Аж поки він не сплив як організатор телеграм-мережі. 

Схоже, що операція проти "телеграмщиків" готувалася певний час, який був потрібен на те, аби встановити керівників цих каналів. Проте розробка СБУ обмежилася, схоже, лише комерційною стороною діяльності телеграм-каналів, які асоціювали з Давидченком. Адже затримавши Даскалицю, яка по суті була лише ланкою отримання-передачі коштів, спецслужбістам не вдалося вийти на власників sim-карток, на які зав'язані вказані телеграм-канали. Адже якщо б власники цих телефонних номерів, або, прийнаймні, самі sim-картки потрапили до рук правоохоронців, ані "Резидент" з "Легітимним", ані інші канали з мережі не могли б здійснювати свою діяльність. А оскільки вони продовжують продукувати контент, очевидно, що дотепер їхні телефони та вони самі перебувають у недосяжності.

Як СБУ могла вийти на Давидченка

Технічно, незважаючи на декларовану анонімність і невразливість платформи Telegram, є можливість прослідкувати власників тамтешніх акаунтів - причому не лише номери телефонів, а й навіть вирахувати їхню геолокацію. Ці методи активно освоюють та вдосконалюють на Росії, де влада вже кілька років веде активну війну проти політичних анонімних каналів. Тамтешнім правоохоронцям вдається вираховувати власників телефонних номерів за допомогою безневинних нібито телеграм-ботів, які можуть вивужувати інформацію у користувачів. 

Подібна історія відбулася на Росії навесні минулого року, коли раптом припинив публікації потужний канал "Футляр от виолончели", який публікував потоки компромату на російських можновладців. ПІсля раптового припинення публікацій на "Футляре" однією з головних версій його деактивації вважалася та, що правоохоронцям вдалося деанонімізувати автора каналу і відібрати у нього сім-карту, провівши попутно "профілактичні бесіди" щодо неприпустимості подібної діяльності. Звісно, за російською традицією, вся ця історія обросла різним інформаційним сміттям і виявити істину тепер доволі важко. Проте сам факт припинення діяльності канала став прецедентом.

Не виключено, що українські сбушники також змогли деанонімізувати Давидченка і зробити висновок, що він працює на Москву. Проте фізично дістатись агента їм не вдалося, чому на заваді стала його фізична відсутність в Україні. Можливо був сенс продовжити розробку мережі і почекати, коли "менеджер" з'явиться в зоні досяжності, але на догоду політичній доцільності, чекати, схоже, вже було не можна і довелося оприлюднити те, що є.

Політичні наслідки спецоперації

Канали, які приписують Давидченку, є доволі популярними, їх читають як пересічні громадяни, так і політики, і працівники ЗМІ. Флагмани цього "холдингу" - "Резидент" та "Легітимний" - мають кожен більше ста тисяч підписників. Тож, скоріш за все, на опублікований на них контент звертають увагу і в Офісі президента. 

Скоріш за все в СБУ, проводячи операцію, усвідомлювали, що результатом не стане зникнення вищезазначених телеграм-каналів. Але певні здобутки таки є - віднині всі ці канали як комерційні партнери стали токсичними для своїх існуючих та потенційних контрагентів. Адже після того, як було виявлено фінансовий центр та з'ясовано, хто замовляв "новини", всі ці замовники автоматично потрапили в коло інтересів СБУ. Таким чином службі вдалося на певний час обмежити потік дискредитуючої інформації. Точніше один з потоків - від внутрішніх замовників. Проте, якщо справжні бенефіціари диверсійної інформаційної роботи перебувають у Москві, а канали залишаються під їхнім контролем, вони зможуть продовжувати свою діяльність без застережень.

Таким чином можна припустити, що головною метою було зупинення саме внутршніх джерел інформації. А те, що "розібравшись" з деякими телеграм-каналами, влада взялася за телеканали з "пулу Медведчука-Козака" наштовхує на висновки, що ведеться комплексна робота. На меті якої - позбавити небезпечних для влади (багато в чому можна погодитися, що і для країни теж) спікерів їхніх інформаційних майданчиків. Наївно було би припускати, що все це відбувається виключно "задля Байдена". Або задля відволікання уваги від кейсу Нескоромного чи Татарова. Або задля того, щоби сподобатися виборцю. Головна мета, дозволимо собі припустити, в іншому. Не будемо забувати, що після ухвалення закону про народовладдя, та ж "ОПЗЖ" Медведчука може ініціювати низку референдумів. А знайти правильні відповіді на питання, винесені на цих референдумах, якраз допомагали би теле- і телеграм-канали. 

Читайте також: Зеленський проти Медведчука. Чи готовий президент до війни

Можливими наслідками останніх подій хтось назве подальше закручування гайок в інформпросторі. Мовляв, розібравшись з "пулом Медведчука", у Зеленського можуть передушити по одному і інші опозиційні канали, під різними приводами. Станом на зараз таке видається малоймовірним. Виглядати як президент-диктатор перед США і Європою Зеленський собі дозволити не може. 

Тому телеканали, що залишилися, навпаки тільки виграють від прикриття вище зазначених трьох. Хоча кількість ватного контенту на деяких з них може суттєво збільшитися.

Відкритим залишається питання, чи зможуть Медведчук, Козак, Рабіновіч і Ko добитися через суд поновлення ефірів і яка доля в разі позитивного рішення чекає і на референдуми, і на рейтинги президента.  

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"