Козій: Офіцерів в Україні треба готувати удвічі швидше, бо їм не потрібні теорії Енштейна

Про ідею міністра оборони Полторака відправити викладачів військових вишів у АТО та ситуацію в військовій освіті depo.ua поговорив з військовим експертом Інституту євроатлантичного співробітництва Ігорем Козієм.

Наскільки, на вашу думку, є реалістичною ідея міністра оборони Степана Полторака, відправити всіх викладачів навчальних закладів Міноборони в АТО?

На жаль, в нашій державі не існує нормальної системи кадрової політики, це стосується, зокрема, і системи безпеки та оборони. Ми бачимо старих менеджерів, які сидять там десятиріччями і нічого не роблять. За військовими стандартами необхідно періодично проводити ротацію: якщо людина попрацювала на штабній посаді, її відправляють на командну посаду, якщо людина попрацювала на командній посаді, їй пропонують посаду в навчальних закладах. І така ротація має проводитися.

Але існує інша проблема - так звана військова наука. Так як у нас та на пострадянському просторі ніхто не має вищу військову освіту. На Заході є військові курси. Як це працює: командир взводу, якого за його досвідом та якостями можна висувати на вищу посаду, відправляють на курси вузької спеціалізації, на командира роти. Але це не є так званою фундаментальною військовою освітою.

Тобто на Заході немає військової освіти в нашому розумінні цього слова?

Військова освіта у Великобританії - це коледж, у якому навчаються від одного до двох років. Чому? Бо там не викладають фундаментальні науки, щоб дати майбутньому військовому магістра, бакалавра тощо. Там йому дають первинне військове звання. Це не означає, що ця людина потім не може отримати бакалавра або магістра. Це - можливо. Так, випускники Королевського коледжу оборонних досліджень, як правило, мають можливість отримати бакалавра чи магістра політичних наук.

Тобто питання полягає у тому, що треба фахово змінювати всю систему кадрової політики, яка б більш-менш адекватно відповідала бюджету, який виділяється на оборону, та відповідала сучасній системі Європейського союзу і надання можливості солдатам, сержантам, контрактникам, офіцерам отримати цивільну освіту.

А те, що когось там силою кудись гонять, то їх гонять не більше, й не менше аніж це викладено положенням про проходження військової служби, яке затверджується президентом України і деталізується міністром оборони.

Зовнішні ознаки реформування армії, про які ви говорили, можна  згадати при Януковичу. Тоді було закрите, зокрема, Сумське вище артилерійське училище. Але ж реформою це назвати язик не повертається...

Закрити - це не реформувати систему. От якщо б те ж Сумське училище стало науково-дослідним артилерійським коледжем... Це було б виважено. Як це має виглядати? Треба забрати непотрібні цивільні знання. Наприклад, для артилериста вища математика потрібна, тому її має викладати цивільний викладач. А наприклад, якась теорія Ейнштейна - чи потрібна вона йому? Явно - ні.

Тобто такі речі з військової підготовки треба вилучати і робити її більш звуженою. Раніше після училища військовий отримав вищу освіту. Зараз - бакалавра. Бакалавра вбивці? Виходить, що курсанту дають додаткові теоретичні знання, а тим часом час підготовки цього офіцера збільшується. Якщо на Заході готують на первинне звання за рік-два, то ми готуємо чотири-пять років.

Але ж на виході виходив більш якісний спеціаліст?

Хтось може сказати, що радянська система була нормальна, а хтось - ні. Але слід розуміти, що ми перейшли в новий вимір. За радянської системи держава була вимушена спрямовувати більшість ресурсів на оборону. Це ми бачимо зараз в Росії, де Путін стягує кошти на війну з податків.

Тут ми повинні враховувати, щоб це було економічно обґрунтовано, виважено, а з іншого боку - якщо ви вчите людину на офіцера, то вчить його на офіцера. А якщо ви вчите його на цивільного бакалавра, то це зовсім інша справа.

В основі цього має стояти побудова виваженої системи освіти, яка б дозволила готувати військового офіцера, а якщо цей офіцер вирішить, що йому треба набути цивільний фах, то система має передбачити таку можливість.

Наскільки я розумію, у керівництві Міноборони про питання освіти поки що навіть не задумуються?

Чому зараз перейменували колишню військову академію в університет? Тому що якщо він називається університетом, то отримує доплату. А якщо він ще і «національний», то має ще більшу доплату. Тобто все упирається у гроші. І хто за це бореться? Це той самий персонал, який у цьому університеті давно пустив корені.

А спробуй забрати його звідти і забрати до війська. Так він вже все забув. Тому і потрібна ротація. Але вона має відбуватися не тільки за прикладом штабна-командна-навчальна робота, але і за місцем розташування. Спочатку попрацювавши в Криму, ти їдеш у Закарпаття, а потім - у центральну Україну.

Чому ми Крим здали? Тому що комплектування контрактників в Криму відбувалося за рахунок місцевого контингенту. Тому що він там жив, навіщо йому з Криму кудись їхати?

У нас не розуміють, що контрактна армія - це шалені гроші. Треба побудувати бази, щоб людину можна було забрати з однієї бази, перевезти всю його родину на іншу базу. Але це треба фінансувати. Треба змінювати систему - з корупційної на державну, а у нас ніхто це не робить.